Укладка парашутів для здійснення стрибків

210. Укладка парашутів для здійснення стрибків з парашутом проводиться особисто кожним парашутистом у складі підрозділів під керівництвом і в умовах ретельного контролю з боку їхніх командирів і офіцерів повітрянодесантної служби.

Укладка одного парашуту (як основного, так і запасного) проводиться двома парашутистами, при цьому парашутист, за яким закріплений парашут, (перший номер) є укладаючим, а парашутист, який допомагає укладати парашут, (другий номер) – допомагаючим.

211. З метою забезпечення якісного контролю укладки парашутів контроль за етапами укладки проводять укладаючий, допомагаючий, командир взводу, командир роти, офіцер повітрянодесантної служби. Для скорочення часу на укладку парашутів офіцеру повітрянодесантної служби дозволяється здійснювати поетапну перевірку укладку парашутів одночасно не більше, як у 4-х ротах (батареях) при цьому загальна кількість підрозділів не повинна бути більш 150 чоловік. До повного закінчення укладки парашутів у підрозділах забороняється відвертати особовий склад і офіцерів на заходи, що не пов’язані з укладкою парашутів.

У випадку відвертання особового складу і офіцерів від проведення укладки парашутів, укладка парашутів припиняється і вважається навчально-тренувальною. Укладка парашутів на стрибок проводиться у наступний робочий день.

212. Укладка парашутів проводиться у приміщеннях або на вулиці у разі відсутності опадів та сирого ґрунту. Для укладки парашутів командир підрозділу повинен забезпечити підготовку робочого місця з таким розрахунком, щоб розпочати укладку одночасно всім підрозділом (додаток 20). Похідні полотнища для укладки парашутів розкладаються в один ряд з інтервалом між ними не менше 0, 5 м. На кінцях полотнищ для укладки куполів парашутів розкладаються підстилкові полотнища. Посередині похідних полотнищ, в одному метрі від підстилкового полотнища однаково розміщується укладочне приладдя. З обох кінців похідних полотнищ для укладки парашутів на відстані 1 м розкладаються похідні полотнища для розпущених і укладених парашутів. Укладені парашути у переносних сумках ставляться рівними рядами на похідних полотнищах.

213. Під час укладки парашутів повинна бути наступна документація:

- журнал бойової підготовки взводу;

- інструкції з укладки парашутів (технічні описи та інструкції з експлуатації парашутних систем);

- інструкція з експлуатації парашутних приладів;

- Настанова з повітрянодесантної служби;

- плани-конспекти (командирів взводів, командира роти);

- список-відомість;

- відомість закріплення парашутів та парашутних приладів;

- паспорти на кожен прилад;

- паспорти на кожен парашут;

- картки – замінювачі на кожен парашут;

- журнал обліку стрибків з парашутом.

214. Командир підрозділу (відділення, взводу, роти) повинен здійснювати безперервний контроль за укладкою парашутів. Кожний етап укладки парашутів командир підрозділу перевіряє особисто, а потім представляє підрозділ для перевірки офіцерові повітрянодесантної служби. На останньому етапі укладки парашутів підвісні системи парашутів підганяються за зростом парашутистів. Підгонка підвісної системи парашута проводиться на обмундирування та спорядження, у якому буде виконуватись стрибок з парашутом, після чого посадовими особами парашути перевіряються в “козлах”. Укладка кожного парашута записується в паспорті, у якому розписується власник парашута і командир підрозділу, що контролює укладку. У паспортах парашутів офіцерів і прапорщиків розписується офіцер повітрянодесантної служби, який перевіряв укладку парашутів.

215. Список-відомість особового складу підрозділу, який готується до здійснення стрибків з парашутом, заповнюється до початку укладки парашутів. У процесі укладки парашутів він уточнюється і в кінці укладки парашутів підписується командиром підрозділу і офіцером повітрянодесантної служби, які проводили контроль укладки парашутів.

216. Парашути, які укладені для здійснення стрибків з парашутом, розміщуються у переносних парашутних сумках, які опечатуються власниками парашутів печаткою безпосереднього командира (начальника) і під його наглядом. Парашути, які укладені для здійснення стрибків з парашутом, можуть зберігатись без переукладки протягом терміну, який зазначений у директивах та інструкціях, якщо умови зберігання на складі зберігання повітрянодесантного майна відповідають встановленим вимогам. Якщо погодні умови чи умови зберігання укладених парашутів не забезпечують їхнього збереження, терміни їх переукладки можуть бути скорочені за рішенням командира військової частини (з’єднання).

217. Якщо укладка парашутів проводиться одночасно у складі військової частини чи декількох підрозділів, то поетапна укладка парашутів здійснюється у масштабі кожного підрозділу (роти) на відведеній ділянці. Всі команди на укладку та перевірку парашутів подає командир підрозділу.

Підготовка парашутистів на аеродромі (старті)

218. Особовий склад та парашути доставляються на аеродром (старт) завчасно з урахуванням часу, який необхідний для перевірки парашутів та підготовки парашутистів до здійснення стрибків з парашутом. Прибувши на аеродром (старт), помічник керівника стрибків з парашутом за узгодженням з керівником польотів визначає:

- місця розвантаження парашутів та зосередження особового складу;

- місця стоянки автотранспорту та пунктів матеріального забезпечення;

- робоча площадка для підготовки парашутистів перед посадкою в повітряне судно.

219. У ході проведення навчально-тренувальних стрибків з парашутом для підготовки парашутистів використовуються стаціонарні старти, які мають пiдстелажники для парашутів і контрольні лінії для перевірки готовності парашутистів до стрибка з парашутом, а також електричне освітлення для роботи вночі.

За відсутністю стаціонарного старту на відкритій ділянці місцевості вибирається робоча площадка, яка повинна мати місце для перевірки та одягання парашутів та контрольні лінії для перевірки готовності парашутистів до здійснення стрибка з парашутом. Ці місця позначаються спеціальними покажчиками або прапорцями. Віддалення робочої площадки від стоянки повітряних суден, яка призначена для посадки парашутистів, повинно бути не менше 100 м. Під час проведення тактичних навчань з десантуванням місця для підготовки та одягання парашутів вибираються з урахуванням дотримання заходів маскування та захисту від зброї масового ураження противника.

220. Після прибуття підрозділів на аеродром (старт) парашути розвантажуються з автомобілів і розташовуються на пiдстелажниках або похідних полотнищах так, щоб номери на переносних парашутних сумках були розміщені в одну сторону. За командою командира підрозділу парашутисти вишиковуються на вказаних лініях за своїми парашутами.

Після перевірки опечатування парашутів командир підрозділу подає команду: “Розчохлити парашути”. За цією командою парашутисти виймають парашути з переносних парашутних сумок, ставлять у “козли” і ретельно перевіряють їх. Після здійснення перевірки парашутів акуратно складають переносні парашутні сумки, заправляють їх під резинки запасних парашутів (на дно ранця) і вирівнюють парашути.

221. Встановлені в “козли” парашути ретельно перевіряються командирами підрозділів та офіцерами повітрянодесантної служби, при цьому вони перевіряють усі зовнішні деталі як основного, так і запасного парашутів. Особлива увага звертається на стан і справність пристроїв, які розкривають парашут і парашутні прилади.

222. До одягання парашутів помічник керівника стрибків з парашутом зобов’язаний узгодити з командиром (старшим) авіаційної військової частини всі питання, які пов’язані з десантуванням: з’ясувати кількість виділених для десантування повітряних суден, їх номери та місця стоянки, кількість корабельних груп, час зльоту та кількість заходів під час десантування особового складу. У відповідності до цих даних помічник керівника стрибків з парашутом визначає час та черговість одягання парашутів та вказує випускаючим місця стоянки та бортові номери повітряних суден.

223. Одягання парашутів починається з розрахунку, щоб до посадки у повітряне судно парашутисти змогли встигнути правильно одягнути парашути, підігнати зброю, спорядження та пройти контрольну перевірку. У цей час помічник керівника стрибків з парашутом не повинен допускати зайвого перебування особового складу з одягнутими парашутами до формування ними корабельних груп.

Отримавши вказівки від помічника керівника стрибків, командири підрозділів (випускаючі) подають команди: “До парашутів”, “Одягнути парашути”. Парашутисти, допомагаючи один одному, одягають парашути, підганяють зброю та спорядження. Після закінчення одягання парашутів і підгонки зброї, спорядження парашутисти шикуються по корабельним групам.

При здійсненні стрибків з парашутом на воду парашутистами-водолазами водолазне спорядження (дихальні апаратами) та парашути одягають на старті, після чого вони перевіряються черговим офіцером повітрянодесантної служби, приладистом на старті та черговим офіцером-водолазом на старті.

Командири підрозділів та випускаючі зобов’язані ретельно перевірити у парашутистів парашути, підгонку підвісних систем, кріплення зброї і спорядження.

З готовністю корабельних груп випускаючі виводять їх на контрольні лінії для перевірки черговими офіцерами повітрянодесантної служби.

224. На контрольній лінії черговий офіцер повітрянодесантної служби разом з приладистом востаннє перевіряють готовність парашутистів до виконання стрибка з парашутом, звертаючи особливу увагу на стан пристосувань, які розкривають парашут, парашутні прилади, підгонку підвісної системи та предметів екіпіровки.

Якщо виявлено будь-які несправності, офіцер повітрянодесантної служби дає вказівки випускаючому про усунення виявлених недоліків, а в разі необхідності усуває парашутистів від здійснення стрибка з парашутом, доповівши про це старшому начальнику.

В разі виявлення недоліків в укладці парашута до стрибка парашутист не допускається, усувати помилки на парашуті ЗАБОРОНЕНО! Після закінчення перевірки парашутиста офіцер повітрянодесантної служби підписує посадочний лист.

225. Перевірені корабельні групи у колоні по одному (по два) ідуть для посадки у повітряне судно чи на раніше визначену площадку очікування, підготовлену до вильоту груп. Перед посадкою у повітряне судно випускаючий доповідає командирові екіпажу про готовність парашутистів до здійснення стрибка з парашутом і вручає йому посадочний лист. Командир екіпажу, прийнявши доповідь випускаючого, інструктує парашутистів з основних правил посадки та поведінки у повітряному судні і дає дозвіл на посадку.

У випадку, коли посадка парашутистів проводиться у повітряне судно з працюючими двигунами, доповідь командирові екіпажу про готовність парашутистів до стрибка з парашутом та їх інструктаж може проводитись у вантажній кабіні повітряного судна після посадки особового складу.

226. Під час проведення навально-тренувальних стрибків з парашутом вночі для доставки парашутів та зосередження особового складу на аеродромі кожна військова частина (підрозділ) повинна мати супроводжуючих осіб, які добре знають аеродром, розгортання нічного старту для польотів та безпечні шляхи підходу до робочої площадки.

На робочій площадці під час проведення стрибків з парашутом вночі повинно бути освітлення, яке дозволяє проводити перевірку парашутистів та одягання парашутів і забезпечувати необхідний контроль парашутистів на лініях старту.

Під час проведення стрибків з парашутом на тактичних навчаннях перевірка та одягання парашутів, підготовка, перевірка парашутистів повинна проводитись із дотриманням необхідних правил світломаскування.

227. Кожна корабельна група парашутистів у нічний час повинна супроводжуватись від робочої площадки до повітряного судна представником екіпажу повітряного судна або особою парашутно-десантної служби авіаційної військової частини.