Дії парашутиста в особливих випадках

96. Кожен парашутист повинен бути готовим до приводнення у разі випадкового попадання на воду. Таку підготовку вони проходять на тренажерах повітрянодесантного комплексу. При здійсненні стрибків з парашутом, поясний ремінь в польовому обмундируванні до шльовок не пропускається.

Переконавшись, що уникнути водної поверхні не вдається, парашутист повинен на висоті 300 – 250 м від води почати готуватись до приводнення.

Під час здійснення стрибка з парашутом зі зброєю в чохлі, необхідно:

- заправити глибше під стегна і зручно сісти у головну лямку підвісної системи в неї;

- відокремити з правої сторони запасний парашут і перевести його на лівий бік;

- відстебнути ремінь кріплення зброї, вивести його з-під ременя зброї і зав’язати його прямим вузлом за головний обхват вище скоби кріплення запасного парашута з правого боку. Далі діяти відповідно до вимог парашутиста викладених у пункті 87 цієї Настанови.

Якщо зброя закріплена на грудях парашутиста, необхідно:

- заправити глибше під стегна головну лямку підвісної системи і зручно сісти в неї;

- відокремити з правої сторони запасний парашут і перевести його на лівий бік;

- розв’язати шнур кріплення рукоятки автомата, вивести рукоятку з-під головного обхвату;

- витягти зброю з лівого відсіку сумки для магазинів, або спеціального чохла, зняти ремінь з шиї і закріпити його на скобі кріплення запасного парашута;

- розстебнути грудну перемичку рюкзака десантника;

- розстебнути ніжні обхвати підвісної системи парашута;

- розстебнути грудну перемичку підвісної системи парашута і перевести зброю на правий бік;

Далі діяти відповідно до вимог парашутиста, викладених у пункті 87 цієї Настанови.

97. Під час здійснення стрибка з парашутом у парашутиста інколи можуть раптово виникнути особливі випадки, які перешкоджають нормальному зниженню і приземленню. Парашутист зобов’язаний бути готовим до дій у особливих випадках, вміти їх попередити і не втратити самовладання і витримки у разі їх виникнення.

Найбільш характерні особливі випадки:

- попадання стабілізуючої системи під руку парашутиста;

- попадання стабілізуючої системи в ноги парашутиста, після відділення від повітряного судна;

- зависання парашутиста за повітряним судном;

- сходження парашутистів у повітрі;

- розкачування парашутиста під час зниження;

- приземлення парашутиста на перешкоди, та інші.

98. Порушення згрупування парашутиста під час його руху по вантажній кабіні, а також під час відділення від повітряного судна може призвести до попадання стабілізуючої системи парашута під руку.

У випадку попадання стабілізуючої системи під руку парашутиста під час його руху по вантажній кабіні, покидати повітряне судно доки не буде вивільнено стабілізуючу систему парашута з-під його руки, ЗАБОРОНЕНО.

Якщо попадання стабілізуючої системи парашута під руку парашутиста відбулося після покидання ним повітряного судна, для звільнення від стабілізуючої системи парашута йому потрібно підняти якомога вище вгору ту руку, під яку потрапила стабілізуюча система парашута. Якщо це не призвело до звільнення від стабілізуючої системи парашута, парашутист зобов’язаний негайно ввести в дію запасний парашут.

99. Порушення згрупування парашутиста під час його відділення від повітряного судна може призвести до попадання стабілізуючої системи парашута між ноги парашутиста.

У цьому випадку потрібно широко розвести ноги і зробити спробу перекинутись через голову. Якщо це не дало позитивних результатів, парашутист зобов’язаний негайно ввести в дію запасний парашут.

100. Під час проведення стрибків з парашутом можуть виникнути випадки сходження парашутистів у повітрі під час зниження, із-за:

- порушення інтервалу відділення парашутистів від повітряного судна випускаючим;

- попадання парашутистів у сильні восходячі або низходячі потоки повітря;

- неуважної обачності парашутистів навколо себе під час зниження під куполом.

Сходження – це зустріч парашутистів у повітрі, що знаходяться приблизно на одній висоті або один над одним по вертикалі. В обох випадках може виникнути небезпечність попадання парашутистів один одному в стропи.

Уникнути сходження парашутистів під час зниження можливе завдяки обережної поведінки у повітрі та вміння керувати парашутом. Парашутист, який першим побачив можливість сходження у повітрі, зобов’язаний визначити найбільш зручний напрямок руху, попередити про це іншого парашутиста голосом і вказати йому напрямок руху у повітрі: “Тягни праві”, “Тягни ліві”, “Тягни передні”, “Тягни задні”. У разі, якщо відстань між парашутистами у повітрі не дозволяє здійснити розходження шляхом натягування

Рисунок 7 Дії парашутиста щодо запобігання сходження у повітрі

відповідних груп вільних кінців підвісної системи парашута застосовується глибоке або мілке сковзання (дивись пункт 73 цієї Настанови).У будь-якому випадку розходитись у повітрі необхідно так, щоб парашутисти відходили в праву сторону від осі зустрічного руху (рис. 7).

Рисунок 8 Дії парашутиста у разі попадання у стропи його парашута іншого парашутиста

Під час розвертання за допомогою строп управління парашутисту слід пам’ятати, що купол парашута під час розвороту зміщується в сторону натягнутої стропи управління за один оберт (360°) на 15-20 м. 101. Якщо сходження попередити не вдалося і один з парашутистів зачепився за стропи або основний купол іншого парашутиста, потрібно вжити всіх заходів для безпечного зниження обох парашутистів: - якщо парашутисти зійшлись, доторкнувшись куполами, розвертатися за допомогою строп управління ЗАБОРОНЕНО! У цьому випадку необхідно натягнути протилежну зіткненню групи вільних кінців парашута і утримувати їх до розходження парашутистів; - у випадках, коли один із парашутистів під час сходження проскочив між стропами парашута іншого парашутиста і його купол склався, парашутист, який знаходиться зверху, зобов’язаний схопити руками купол парашутиста, у якого склався купол і утримувати його до приземлення (рис. 8).

- у випадках коли парашутисти після сходження знаходяться на одному рівні, а куполи обох парашутистів розкриті, їм потрібно обхопити руками один одного і так триматися до приземлення, при цьому уважно стежити за куполами і наближенням до землі (рис. 9).

- у випадках, коли один із парашутистів проскочив через декілька строп куполу іншого парашутиста, і купол його почав гаснути, парашутист, у чиї стропи потрапив інший парашутист, зобов’язаний негайно відрізати зачеплені стропи (дозволяється відрізати до восьми строп від загальної кількості строп на куполі, але не більше трьох строп на одному вільному кінці підвісної системи). У випадку, коли кількість строп, через які проскочив парашутист, не дозволяє їх відрізати, парашутисти повинні, не застосовуючи ножа-стропового (багнета) для відрізання строп, натягнути протилежні групи строп парашута і в такому положенню приземлятися (рис. 10).

Рисунок 9 Рисунок 10