Народний календар і національна система виховання

Складовою частиною народного календаря є родинний календар. Продовжуючи традиції родоводу, у сім'ях відзначаються дні на­родження, ювілеї, знаменні події всієї родини, окремих її членів -матері, батька, бабусі, дідуся, синів, дочок, онуків, ювілеї, весілля батька і матері, бабусі і дідуся. Традиції й обряди родинного календаря зміцнюють сім'ю як джерело глибоких людських по­чуттів, людських взаємин.

Народний календар виконує функцію прогностика погоди, явищ природи, трудової діяльності людини. Він втілює в собі відомості про походження назв місяців, а також крилаті вирази, фольклор, пов'язаний з ними. Кожна людина-трудівник постійно викорис­товує прогностичні функції народного календаря, щоб краще ор­ганізувати своє життя, господарську діяльність, побут, дозвілля.

У житті часто бувають нестандартні, екстремальні ситуації, тому глибоке знання народного прогнозування, народних мето­дів і прийомів орієнтації в драматичних обставинах сприяє зміц­ненню здоров'я, запобіганню трагічним випадкам. Народ постій­но спостерігав за сонцем, місяцем, небом, хмарами, вітром, росли­нами, тваринами, відкриваючи певні закономірності і фіксуючи їх у прислів'ях, приказках, прикметах.

Народ помічав взаємозалежність і взаємообумовленість по­дій, явищ природи, тому міг безпомилково передбачити погоду, порадити, що найдоцільніше робити в той чи інший час: «Вінця навколо сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде теп­ло», «Зірки стрибають - на мороз», «Дощ на зелені святки - будуть великі достатки», «На Благовіщення виносять вулики з бджолами», «На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлі­бороб - до плуга».

Народний календар визначає і час, коли найдоцільніше займа­тися побутовими справами, проводити дозвілля, реалізовувати певні норми і стиль поведінки: «З Юрія — хороводи, з Дмитра — вечорниці», «Великий піст усім прижме хвіст», «прийде Влас - з печі злазь».

Календарне прогнозування, мудрі настанови народу вчать глибше розуміти природу рідного краю, вчасно ставити і розв'язу­вати природоохоронні завдання, уникати зайвих турбот, усклад­нень, не допускати прорахунків у господарських справах.

128

Традиції і звичаї, обряди народного календаря створюють на­ціональний колорит, національну самобутність, трансформують­ся сьогодні у змісті освіти, навчально-виховному процесі націо­нальної школи і національної системи виховання. Завдяки тра­диціям, звичаям і обрядам народного календаря утверджується прагнення продовжувати заповіти батьків, дідів, прадідів, добри­ми справами творити свій родослов, будувати в собі все життя храм Добра, Правди і Краси.

Духовні скарби народного календаря концентрують у собі ідеї, знання з народної філософії, астрономії, астрології, біології, мате­матики, медицини, народної кулінарії, землеробської і хліборобсь­кої справи. Завдання вчителів, батьків, вихователів - глибоко і всебічно вивчати могутній ідейний, моральний, емоційний, естети­чний потенціал народного календаря й активно прилучати учнів до його вічно пульсуючих джерел, невичерпних духовних скарбів.

Тема 1 З

Педагогіка народознавства як одна

з основ національного реформування

загальноосвітньої школи

1. Суть педагогіки народознавства, народознавчі принципи і підходи у
вихованні учнівської молоді.

2. Основні напрями і зміст народознавчої роботи.

3. Форми, методи, результативність педагогіки народознавства.