Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Народна дидактика, її мета і зміст






Народна педагогіка поставила поряд два гіганти людського розу­му — пізнання і навчання.

Усе здобуте народом в результаті пізнання, шляхом навчан­ня передавалося підростаючому поколінню.

Народна дидактика - це складова народної педагогіки, здо­бутки народу в галузі освіти і навчання, його погляди на знання і їх роль у житті людини, джерела, шляхи набуття знань (приро­да, життя, книга, школа, суспільство, спілкування, навколишнє се­редовище), принципи, методи, прийоми народного навчання, його засоби; на зміст народного навчання, умови трансформування різноманітних знань у якості особистості.

Народна дидактика, даючи життєві орієнтації в навчанні ді­тей, його організації, формах, шляхах реалізації, не залишає поза увагою виховних дій. У полі її зору завжди були: формування світогляду та світоглядної позиції особистості, формування за­гальної культури людини, її ідейності, життєвих орієнтацій та ідеалів, виховання бережного, розумного ставлення до навколи­шнього світу, підготовка підростаючого покоління до життя та праці, до виконання різноманітних життєвих суспільних та гро­мадських функцій.


98



Мета народної дидактики:

1)дати розумову освіту людині, яка є важелем піднесення загальної культури, засобом формування світогляду, за­безпечення загального розвитку молоді, підготовки її до життя і праці;

2) формувати справжню людину, освічену, культурну, духовно багату, доброзичливу, працьовиту, підготовлену до певного виду трудової діяльності. Народна дидактика прагне навчити ко­жного жити і працювати. Зміст освіти в народній дидактиці:

1. Засвоєння знань про живу і неживу природу, суспільство, ви­
робництво і саму людину.

2. Засвоєння рідної мови, через яку дитина входить у сферу
людського спілкування, пізнає навколишній світ та інші мови
(«Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина»).

3. Вивчення фольклору — активного поширювача знань.

4. Засвоєння знань, пов'язаних з різними видами праці: домо­
ведення, кулінарія, медицина, гігієна, зоологія, ботаніка, ме­
теорологія, рукоділля, будівельна справа, ремесла і промисли,
праця майстрів-умільців.

5. Засвоєння знань, пов'язаних з найвизначнішими подіями в
історії народу, героями, іменами борців за світлу долю людей.

6.Засвоєння знань, пов'язаних з окремими моментами сус­пільствознавства (держустрій, законодавство, суспільні про­цеси, національна самобутність народу).

7. Засвоєння географічних знань (сторона, частина світу, назви
населених пунктів, річок, гір, океанів, походження назв міст
і сіл).

8. Засвоєння фізико-математичних знань.

9. Часткою змісту дидактики було прилучення дітей до фізку­
льтури та народного мистецтва.

Народна дидактика своїм змістом спрямована на те, щоб дати кожному індивіду систему знань, умінь та навичок, які охоплю­вали б основні види діяльності людини - навчальну, виробничо-трудову, сімейно-побутову, суспільно-громадську. Зміст освіти в народній дидактиці обумовлений життєвими потребами трудової діяльності людини. При цьому велика увага звертається на тре­нування розуму, вироблення творчих нахилів, розвиток природ­них здібностей, розв'язання виховних завдань у процесі навчання.

100







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.