Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії на хімічно небезпечних об'єктах для оцінки можливих наслідків аварії і порядку дії у зоні можливого хімічного зараження. Для цього використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР в ємкості на момент аварії, Q (т);

– характер розливу НХР на підстилаючій поверхні (" вільно" або " в піддон");

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і його напрям у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);

– площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ).

Площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ) визначається за формулою

км², (1)

де: Г – глибина зони зараження об'єкту або населеного пункту;

– коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).

Фактична площа хімічного зараження визначається по формулі

км², (2)

де: К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 2);

Г – глибина зони зараження об'єкту або населеного пункту;

Т – час, що пройшов після аварії.

Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається:

при інверсії Ш = 0, 3 × Г^{0, 6};

при ізотермії Ш = 0, 3 × Г^{0, 75};

при конвекції Ш = 0, 3 × Г^{0, 95}.