ІІ.2. Аналіз результатів дослідження, спрямованих на пам'ять, увагу та мислення молодших школярів.

Отже, після загального огляду психодіагностичного інструментарію, проведеного з учнями для дослідження розвитку їх пізнавальних процесів необхідно переглянути результати проведеної роботи.

Почнемо нашу роботи з методики Тест Торренса «Завершення картинок», яка адаптована А.Н. Вороніним. Робота проводилась з Р.Т. 7 квітня. Хлопець почав проходити методику о 11: 45, а закінчив о 12: 05. Йому потрібно було домалювати 6 недомальованих картинок і підписати їх. Завдання, яке стояло перед досліджуваним було зрозуміло ним одразу, тому учень швидко взявся до роботи. Довго над картинками він не задумувався. Робота пройшла досить легко і без перешкод. Хлопець швидко переходив від одного малюнку до іншого. Важче йому було підписувати свої образи. Загалом робота над методикою зайняла в хлопця 20 хв.

За перший малюнок, який намалював оптант він не отримав жодного балу. Але за другий, п’ятий та шостий малюнок отримав по 1 балу, за третій – 2 бали, а за четвертий – 3. В результаті продуктивність роботи хлопця оцінюється 10 балами, оригінальність – 6, якщо перевести у Т шкалу це дорівнює 35 балам, що означає знижений рівень оригінальності мислительної діяльності учня. Розробленість при цьому дорівнює 5 балам, за Т шкалою – 30, що також відповідає заниженому рівню розробленості мислення в досліджуваного. Результати хлопця дорівнюють високому рівню продуктивності мислення, але мають занижений рівень оригінальності та розробленості. Це свідчить прро те, що оптанту необхідно працювати над креативністю свого мислення, розвивати його за допомогою різноманітних вправ та завдань, які допомогли б йому покращити рівень мислительної діяльності.

Розглянемо методику «Образна пам'ять», яка проводилась з Р.Т. 8 квітня 0 8: 50. Робота над методикою закінчилась о 9: 00. Завдання було зрозуміло хлопцем з першого разу. Перед початком роботи з ним було проведене уточнення, в якому йшла мова про те, як саме відбуватиметься його робота та про те, яким способом хлопець буде відтворювати образи, які йому запам’ятались. Досліджуваний дуже швидко запам’ятав всі малюнки, які були йому запропоновані і одразу після того, як малюнки, які він мав запам’ятати були прибрані - оптанат почав замальовувати ті образи, які запам’ятав. Робота пройшла досить швидко і без проблем.

З 12 малюнків, які мав запам’ятати досліджуваний він відтворив лише 10, що свідчить про високий рівень образної памʼ яті хлопця. Але, для покращення розвитку памʼ яті необхідно провести корекційну роботу з учнем та пройти деякі вправи, які допомогли б йому у цьому.

Якщо ж розглянути результати Р.Т. до методики «Коректурна проба» Бурдона, яка була пройдена хлопцем 4 квітня о 9: 05 то можна побачити, що рівень розвитку уваги досліджуваного нижче середнього. Хлопець досить часто повертався на один і той же рядок, щоб перепрровірити чи він все знайшов, за відведений час пропускав майже в кожному рядку необхідну цифру, був трохи розгублений. Після інтерпретації методики були виявлені такі результати: продуктивність уваги досліджуваного має число 217, тобто 1 бал, точність дорівнює 93, що означає 18 балів, стійкість уваги дорівнює 6. В загальному результаті можна зробити висновок, що увага досліджуваного нижче середнього.

Розглянемо результати методики на графіку.

Перейдемо до розгляду індивідуальної роботи з Т.В. Досліджуваний досить складна дитина, оскільки для повноцінного розуміння того, що від нього вимагається необхідно декілька разів пояснювати, тому що з першого разу він просто не розуміє. Учень досить повільний і невпевнений. До школи він не досить готовий, оскільки спілкуватись та відповідати на уроках хлопець просто відмовляється. В класі були проведені методики та виявлення рівня шкільної мотивації та адаптації учнів до школи, які виявили в хлопця шкільну дезадаптованість.

Щодо методик на пізнавальні процеси які проводились безпосередньо з хлопцем, були виявлені наступні результати. Почнемо з результатів методики Мюнстерберга «Діагностика вибірковості уваги дитини». Перед учнем стояло завдання, в умові якого йшлось про його швидке і точне виконання, отже, учень зрозумів, що йому необхідно було зробити, але, при цьому, він виконував його дуже повільно, дуже часто повертався до одного і того ж рядка, підкреслював все не впевнено, інавіть декілька різів зупинявся, а потім зново продовжував. Хлопець робив деякі помилки: пропускав слова, або підкреслював зайві. Віктору необхідно було підкреслити 25 слів, з яких він підкреслив лише 9 правильних, і 3 були зайвими словами, які були або іншою мовою, або зовсім не закінчені. З усім завданням хлопець впорався за 500 с., тобто за 8 хв. і 33 с., що свідчить про те, що хлопець має низький рівень вибірковості уваги. Тобто з увагою досліджуваного необхідно працювати та розвивати, в чому йому допоможе корекційна робота та вправи для покращення рівня пізнавальних процесів.

Методика «Намалюй що-небудь», яку проходив досліджуваний 14 квітня о 10: 57 і закінчив роботу над нею о 11: 10 яка спрямована на визначення рівня уяви учня. Під час роботи хлопець дуже довго уточнював що саме йому необхідно намалювати, довго говорив про те, що він не знає, що саме йому потрібно зобразити. Але потім досить швидко взявся за роботу та почав малювати. Малюнок хлопця був досить цікавий, оскільки будинок біля якого стоїть слон, який хоче зазернути у трубу досить оригінальний і незвичний. Але загальний образ, намальований учнем отримав 5 балів, оскільки він намалював малюнок, який не є новим, але несе в собі елементи творчої фантазії. При цьому образи і деталі малюнку опрацьовані середньо.

Розгянемо методику «Вивчи слова», яку досліджуваний проходив 14 квітня. Робота над методикою почалась о14: 50 і закінчилась о 15: 00. Хлопцю необхідно було за 6 спроб запам’ятати 12 слів. З першої спроби він запам’ятав лише 4 слова, з другої – 7, з третьої – 10, з четвертої – 10, з п’ятої – 9 і з шостої – 11. Після отриманих результатів дослідження можна зробити висновок, що оптант має високий рівень памʼ яті.

Результати методики можна розглянути на графіку.