Збирання автодорожнього проїзду.

У НЖМ-56 автодорожній проїзд шириною 4.0 м є відособленим, розташованим на кормовій частині понтона.

Автодорожній проїзд складається з прогонових споруд настилу і бильець.

Прогонові споруди складаються з 4 двутавровых балок №36 сполучених між собою по довжині торцевими стиками за допомогою восьми болтів Æ 27 мм у кожному стику.

Командир понтонно-мостового взводу спочатку встановлює балки безпосередньо на фальшборти понтона і з'єднуює попарно поперечними розпірками.

Поперечні розпірки встановлюються над бортами понтонів і на одному із кінців біля торцевого стику балки.

Прикріплення балок до фальшбортів понтонів здійснюється за допомогою кутків поперечних розпірок.

Настил збирається з поперечних дерев'яних щитів. Кожний щит складається з 3 брусів товщиною 8 см. Ширина щита - 48 см.

Щити настилу прикріплюються до зовнішніх балок пажильними болтами через дерев'яний колесовідбійний брус.

Проїзд відгороджується поручневими канатами. Стійки бильець встановлюються в круглі гнізда в колесовідбійному брусі.

Сполучення річкової частини автодорожнього проїзду з берегом здійснюється устроєм берегової частини, що одним кінцем з'єднується з автопроїздом перехідною частиною залізничного проїзду, а іншим кінцем спирається на шпальну клітину на березі.

У залежності від профілю берега зпряжаюча частина автопроїзда, установлюється на шпальних, пальових або рамно-лежневих опорах.

У вигляді можливого коливання рівня води в ріці в період експлуатації моста два прольоти автопроїзда, що примикають до плавучої опори, монтуються на шарнірних стиках. Верх пальових опор на цій ділянці нарощується або знижується за рахунок укладки або зняття прокладника.

При тривалій експлуатації моста, а також при пропусканні машин на гусеничнім ходу проїзна частина автопроїзду покривається дощатим подовжнім настилом товщиною 4 см.