Приклади не правильного вживання слів

Так пишуть у районах:

«Ще з дитинства художник відчув божественне покликання до створення художніх образів... Кожна його виставка – це неосяжний світ, у якому живуть його історія та його герої, неосяжна природа і пейзажі, квіти. Й коли відвідувачі виставок висловлюють свої сердечні, відверті й щирі слова про його роботи – художник відчуває в душі себе справжнім професійним майстром».

Що не так? Що ріже вухо?

Пафос? Фальш?

Але які слова його виражають? Епітети, прикметники. Якщо людям подобається, то слова завжди щирі. Навіщо це вказувати? Ніколи не пишіть цих зайвих слів.

Деякі занадто пафосні блогери:

«Характерно, що поява осоружних «похоронних» плакатів співпала у часі з агресивним політичним, економічним та інформаційним наступом на Україну нашого «старшого брата» - Росії. Водночас медведчуківці, комуністи, вітренківці та інші проплачені Кремлем ставленики розгорнули шалену агітацію за входження нашої держави у «мутний союз», називаючи його нашим рятівником від усіх бід».

Що тут ріже вухо?

Так епітети, але в негативному значенні.

Ось один загальноукраїнський журнал:

«Змістова профанація освіти – це шлях до загальної розумової та культурної деградації продуктивних сил соціуму. ХХХ спробував визначитися з пріоритетами, якої саме освітньої моделі потребує українське суспільство.

Якщо погодитися з думкою, що театр починається з вішалки, то школа в такому розпочинається з традиції. Саме спадковість мети, цінностей і способів поширення знань та вмінь є сутністю будь-якої освітньої моделі. Водночас вона спричинює й певну повільність змін, інерційність, а навіть консерватизм, який часто закидають цій сфері. У такому випадку наше шкільництво має не надто добру, з погляду інтелектуального та морального, «генетику». Те, що в нас є, дісталося у спадок від держав, де освіта ніколи не була пріоритетним напрямом фінансового чи то адміністративного опікування (Російська імперія аж до кінця існування мала найменшу кількість учителів на тисячу осіб населення, а українці, які проживали в ній, входили до першої п’ятірки етносів із найвищим рівнем неписьменності). Імперія Романових та її реінкарнований клон – Радянський Союз – потребували від освітньої галузі певного мінімуму, що був необхідний для більш-менш справного функціонування держави: підготовки офіцерів, державних службовців і технічних фахівців».

Кожне друге речення потрібно перечитувати декілька разів, щоб зрозуміти про що йдеться. Експресивні слова не долають нудьги.