Конструкції кабелів та влаштування кабельних ліній

Кабельні лінії прокладають в землі, воді та повітрі. Вони значно дорожчі від повітряних, однак у багатьох випадках – це єдиний можливий спосіб передачі електроенергії споживачам, розташованим на територіях густої забудови (міста, селища, промислові підприємства). Перетин із залізницями та водоймами також зручніше виконувати кабельними лініями.

За кількістю струмопровідних жил кабелі бувають: одно-, дво-, три-, чотири- та п’ятижильні.

Одножильні кабелі застосовують, головним чином у лініях змінного струму 110 – 500 кВ, а також як лінії відсмоктування від рейкових кіл постійного струму на електрифікованих залізницях.

Двожильні – виключно в лініях постійного струму. Області застосування трижильних кабелів широка: трифазні лінії до 35 кВ включно. Чотирижильні використовують у мережах 380/220 В, п’ятижильні – з додатковою жилою для заземлення.

Кабелі до 10 кВ випускають переважно з алюмінієвими жилами. Трижильний кабель складається з сегментоподібних струмопровідних жил, звитих з окремих дротиків (рис. 2.8).

Рисунок 2.8. Трижильний панцерований кабель (а) та його переріз (б)

Жили кабелю мають фазову ізоляцію, поверх котрої накладена загальна поясна ізоляція з просоченого оливою паперу. Крім того, застосовують джгутові наповнювачі. Свинцева або алюмінієва оболонка герметизує кабель, запобігає висиханню його ізоляції. Від механічних пошкоджень кабель захищають панциром зі сталевої стрічки, на котру для захисту від корозії наносять просочене джгутове покриття. Кабелі напругою 110, 220 кВ і вище виготовляють газо- або маслонаповненими, одножильними з покриттям сталевим панциром або асфальтованими.