Методи виправлення помилок

Виправлення помилок передачі В SS №7 для захисту від помилок використовується два методи:

- основний метод виправлення помилок

- метод виправлення помилок шляхом превентивного циклічного повторення.

Обидва методи базуються на повторній передачі неправильно прийнятої значущої сигнальної одиниці. Для основного методу виправлення помилок всі значущі сигнальні одиниці, починаючи з неправильно прийнятої значущої сигнальної одиниці, за запитом передаються на повторну передачу. Для методу виправлення помилок шляхом превентивного циклічного повторення як превентивна міра циклічно повторюється передача всіх значущих сигнальних одиниць з буфера повторної передачі. Виправлення помилок здійснюється на рівні 2.

Основний метод виправлення помилок застосовується для ланок сигналізації з малими затримками розповсюдження (< 15 мс, наприклад, наземні ланки). Він функціонує як з позитивним, так і з негативним підтвердженням. Для цього методу підтвердження містить зворотний порядковий номер / Backward Sequence Number (BSN) і зворотний біт-індикатор / Backward Indicator Bit (BIB). Для позитивного підтвердження зворотний біт-індикатор має таку ж величину, як і зворотний біт-індикатор в попередньому підтвердженні (див. Рис. 6.3). Для негативного підтвердження (запиту повторної передачі) зворотний біт індикатор є інверсією зворотного біт-індикатора попереднього підтвердження.

Коли позитивне підтвердження одержано, функція управління прийомом на витікаючій стороні викликає видалення відповідної значущої сигнальної одиниці (і всіх попередніх значущих сигнальних одиниць) з буфера повторної передачі. У разі негативного підтвердження, функція управління прийомом на витікаючій стороні повідомляє функцію управління передачею про припинення передачі нових сигнальних одиниць і встановлює повторну передачу негативно підтвердженої значущої сигнальної одиниці, після чого всі наступні за нею значущі сигнальні одиниці, що все ще знаходяться в буфері повторної передачі, повторно передаються в тому порядку, в якому вони передавалися спочатку.

Після виявлення помилки прийому функція управління прийомом на стороні призначення відкидає всі вхідні значущі сигнальні одиниці до тих пір, поки вона не прийме негативно підтверджену значущу сигнальну одиницю правильно. Тільки після цього вона продовжує приймати значущі сигнальні одиниці. Це гарантує, що одне повідомлення користувача не перекриє інше.

Функція управління прийомом розпізнає призначення переданих повторно значущих сигнальних одиниць по прямому біт-індикатору (FIB). Прямий біт-індикатор інвертується для переданих повторно значущих сигнальних одиниць і для всіх подальших значущих сигнальних одиниць.

Метод виправлення помилок шляхом превентивного циклічного повторення / Preventive Cyclic Retransmission (PCR) застосовується для ланок сигналізації з великими затримками розповсюдження (> =15 мс, наприклад, довгі наземні ланки, супутникові ланки). На відміну від основного методу виправлення помилок, PCR метод працює тільки з позитивними підтвердженнями. Повторна передача значущих сигнальних одиниць не відбувається за запитом після помилки передачі, а натомість всі значущі сигнальні одиниці з буфера повторної передачі циклічно передаються повторно, як превентивна міра, всякий раз, коли немає нових значущих сигнальних одиниць, доступних для передачі. Підтвердження правильності прийому значущих сигнальних одиниць містить тільки зворотний порядковий номер. Зворотний біт-індикатор і прямий біт-індикатор не потрібні для цього методу. Підтримка формату сигнальних одиниць майже однакова для обох методів виправлення помилок. При цьому зворотний і прямий біт-індикатори приймають фіксоване значення і передаються з кожною сигнальною одиницею без змін.

Як і у разі основного методу виправлення помилок, функція управління прийомом на витікаючій стороні приймає підтвердження, викликає видалення відповідної значущої сигнальної одиниці (або послідовності значущих сигнальних одиниць) з буфера повторної передачі. Якщо при PCR методі функція управління прийомом на стороні призначення знаходить помилку передачі, вона продовжує підтверджувати останню правильно прийняту значущу сигнальну одиницю і чекає, поки не прийме замість помилково прийнятої значущої сигнальної одиниці правильно циклічно повторену. Передані повторно значущі сигнальні одиниці потім обробляються

Мережевий рівень системи Dss-1 (рівень 3) містить функції, що забезпечують створення, супровід і завершення з'єднань, що надаються мережею користувачам ISDN в режимі комутації каналів, а також доступ користувачів до засобів пакетної комутації, тобто набір функцій, пов'язаних з обслуговуванням викликів від користувачів ISDN. Обмін необхідною для цього сигнальною інформацією між функціями рівня 3, розміщеними в облажнанні користувача і в обладнанні мережі, здійснюється через інтерфейс «пользователь—сеть» за допомогою повідомлень мережевого рівня.

Функції рівня 3 включають:

• маршрутизацію сигнальних повідомлень;

• передачу (у вигляді відносний невеликих блоків даних) інформації «пользователь—пользователь», як за наявності, так і за відсутності з'єднання, встановленого шляхом комутації каналів;

• мультиплексування в одній ланці даних повідомлень, що відносяться до різних комутованих зв'язків;

• сегментацію і збірку повідомлень для їх транспортування рівнем ланки даних;

• виявлення помилок в повідомленнях рівня 3 інтерпретацію помилок, виявлених рівнем 2, і реакцію на ці помилки;

• доставку повідомлень в тому ж порядку, в якому вони були передані.

Повідомлення рівня 3 протоколи Dss-1 містить в собі некотороє кількість інформаційних елементів, серед яких є обов'язкові для всіх повідомлень, обов'язкові для деяких сообщеній і необов'язкові. Якщо в повідомленні відсутній хоч би один обов'язковий для нього інформаційний елемент, воно считается невідповідним специфікаціям Dss-1.

Будь-яке повідомлення рівня 3 обов'язково повинно містити три наступні інформаційні елементи:

- дискримінатор протоколу,

- мітку з'єднання

- типа повідомлення.

Кількість, вміст і обов'язковість/необов'язковість інших інформаційних елементов залежить від типа повідомлення.

Першим елементом кожного повідомлення є однобайтовий дискримінатор протоколу (PD — protocol discriminator). Призначення цього елементу — відокремити повідомлення Dss-1, пов'язані з процедурами управління з'єднаннями, (процедурами обслуговування викликів), від будь-яких інших повідомлень, які можуть бути передани по сигнальному каналу.

Наступний елемент — мітка з'єднання (CR — call reference) — є цілим числом, використовуваним для ідентифікації комутованого зв'язку, до якого відноситься повідомлення. Значення мітки унікальне на тій стороні інтерфейсу, яка з'явилася ініциатором цього зв'язку, і лише усередині одного логічного з'єднання рівня 2. Мітка привласнюється на час життя обслуговуваного виклику, має сенс лише в даному інтерфейсі і залишається незмінною до закінчення обслуговування виклику, після чого вона може використовуватися для ідентифікації інших з'єднань.

Третій інформаційний елемент — тип повідомлення (МТ — message type) — служить для ідентифікації імені і, отже, функції повідомлення, що відправляється

Тема заняття: Автоматизована система оперативно технічного управління (АСОТУ). Рівні АСОТУ.

Автоматизована система оперативно технічного управління (АСОТУ). Рівні АСОТУ.

Система (автоматизована) оперативно-технічного обслуговування СОТО. (АСОТО), наприклад первинної магістральної мережі (ПММ) ЕНСЗУ, призначена для забезпечення працездатності мережі ЕНСЗУ, утримання споруд, обладнання, апаратури трактів i каналів передачі в межах встановлених експлуатаційних норм. Спрощена структурна схема СОТО приведена на мал.4.

Основні завдання СОТО (АСОТО):

- експлуатаційний контроль якості об’єктів експлуатаційного контролю (ОЕК) та їх елементів для виявлення, попередження i прогнозування відмов i підтримання якісних показників споруд, обладнання, апаратури трактів i каналів передачі в заданих межах;

- обробка i аналіз одержаних результатів контролю і, при необхідності, подача заявок i виведення з експлуатації трактів i каналів передачі для усунення виявлених пошкоджень;

- аналіз первинних сигналів i визначення характеру i місця несправності на своєму вузлі (станції), в зоні технічного обслуговування i прилеглої ланки;

- перебудова мережі i введення (відбій) графіків обходів i замін за командами СОТУ (АСОТУ);

- створення постійних банків даних СОТО (АСОТО) точок проходження трактів передачі у вузлі (станцій);

- створення карт маршрутів трактів i каналів передачі для різних ситуацій та корекція документації, видача за запитами інформації для обслуговування у відповідних форм;

- облік i контроль виконання директив, постанов, наказів Мінзв'язку України та вказівок i рекомендацій об’єднання Укртелеком;

- реалізація вибраних методів СОТО (АСОТО) на мережі зв'язку та ін.

СОТУ (АСОТУ) заснована на виконанні наступного циклу процесів керування:

- визначення змін стану контрольованих об’єктів (КО);

- збір i аналіз повідомлень про зміну стану КО;

- визначення несправної ланки КО (за рівнями КЧ чи іншим методом);

- прийняття рішень i видача команд підрозділам СТЕ (СОТУ i СОТО) на проведення ремонтно-відновлювальних робіт для усунення несправності, на застосування рухомих вузлів, контроль за ходом робіт по ліквідації несправностей відповідно до прийнятих алгоритмів;

- управління перебудовою на первинній мережі ЕНСЗУ за складеним в оперативних умовах або попередньо складеним графіком обходів i замін;

- контроль за вводом i зняттям обходів i замін, розвитком та вдосконаленням СОТУ (АСОТУ) та інше;

- завдання планування.

Система оперативно-технічного управління будується за територіально-ієрархічним принципом.

Найнижчими рівнями є інформаційно-виконавчий пункт (ІП) та вузловий пункт управління ВПУ.

Структурна схема взаємдії підрозділів АСОТУ з об”єктом керування.

Тема заняття: Автоматизована система технічної експлуатації. Чотири рівні АСТЕ.

Загальна концепція сучасного технічного обслуговування (ТО) за кордоном - забезпечення функціонування мережі як єдиного цілого, а не окремих складових, діючих незалежно одне від одного.

Можливо сформувати три основні принципи цієї концепції [1, 2, 3]:

- аналіз загальних характеристик мережі зв'язку та її структури;

- стандартизація інтерфейсів між різними обслуговуючими підсист­емами;

- реалізація нових функцій при спільному використанні декількох обслуговуючих підсистем.

ТО мережі зв'язку на основі викладених принципів базуються з за­стосуванням автоматизованих систем, які складаються з декількох (від трьох до п'яти) ієрархічних рівнів:

- перший - контроль працездатності систем передачі та ліній пере­дачі за допомогою приладів, які входять до складу систем передачі, або спеціально розроблених засобів;

- другий рівень ТО - централізований комплекс, який виконує взає­модію з засобами першого рівня та координує їх роботу;

- третій рівень виконує задачі аналізу характеристик та піддтримку працездатності мережі в цілому.

Введення нових послуг зв'язку приводить до значного підвищення швидкості передачі в мережах розподілу інформації та ускладненню самої апаратури передачі, що ускладнює також вимоги до систем ТО мереж.

На першому рівні збираються повідомлення про несправності в системах передачі обслуговуваної мережі. Ці повідомлення переда­ються на другий рівень, на якому здійснюється спостереження за станом мережі в невеликому географічному районі. Обслуговування пристроїв цього рівня здійснюється персоналом в робочі дні. Третій рівень спостереження, закріплений за регіональним центром який здійснює цілодобове обслуговування об'єктів мережі.

АСТЕ СП ЄАСЗ призначена для забезпечення ефективного функціонування первинної мережі і є сукупністю комплексів про­грамних і технічних засобів та технічного персоналу.

Об'єктом технічної експлуатації є первинна мережа, включаючи лінії передачі, лінійні тракти ЦСП, мережеві тракти, типові канали передачі ділянки каналів передачі і трактів, обладнання апаратури ме­режевих вузлів, станцій, ОРП, НРП і їх окремі елементи.

Побудова АСТЕ - територіально-ієрархічна. Адміністративно-ієрархічне підпорядкування відповідає розподілу прийнятому на пер­винній мережі ЄАСЗ.

АСТЕ складається з чотирьох ієрархічних рівнів:

1. -Національний центр технічної експлуатації /НЦТЕ/, організований у складі БО УКРТЕЛЕКОМ.

2. Територіальні центри технічної експлуатації /ТЦТЕ/, які організую­ться у складі Укртек та облтелекомів.

3. Центр технічної експлуатації /ЦТЕ/; організований у складі ТВЗМ і інш., які містять у собі вузлові пункти управління та обслуговування.

4. Секції технічного обслуговування - інформаційно-виконавчий пункт /СТО-ІП/, організований у складі мережевих вузлів, станцій.

На нижньому рівні ієрархії /в СТО-ІП/ створюється локальна ме­режа, в яку входить керуючий обчислювальний комплекс та ЛОП, які безпосередньо взаємодіють з елементами мережі. Кількість ЛОП визначається технічними засобами конкретного ЛАЦ ЦСП.

Взаємодію елементів мережі з локальними підсистемами рекомен­дується здійснити через інтерфейс МСЕ-Т тіпу О_х^р, а ЛОП з УВК СТО-ІП через магістральний або кільцевий інтерфейс типу О₂.

При відсутності персоналу на мережевих вузлах, які працюють у вахтовому або напівобслуговуючому режимах, рішення по обслуго­вуванню і управлінню повинні прийматися слідуючим ієрархічним рівнем - ЦТЕ. Необслуговуваний мережевий вузол не має робочого місця оператора СТО-ІП. Інформація про стан апаратури і трактів повинна передаватися в СТО-ІП обслуговуваного мережевого вузла по інтерфейсу типу О₃

ОРГАНІЗАЦІЯ СТО-ІП В ТА МЕРЕЖЕВИХ СТАНЦІЯХ МЕРЕЖЕВИХ ВУЗЛАХ

СТО-ІП є першим /ижнім/ рівнем ієрархії АСТЕ первинної мережі ЄАСЗ і являє собою сукупність програмно-технічних засобів і техні­чного персоналу, призначеного для рішення задач оперативно-технічного обслуговування і оперативного управління.

СТО-ІП організується у всіх типах мережевих вузлів і станцій магі­стральної і внутрішньозонових первинних мереж ЄАСЗ.

Реалізація функцій СТО-ІП здійснюється технічним персоналом за допомогою комплексу програмно-технічних засобів СТО-ІП.

КПТЗ СТО-ІП містить у собі пристрої спряження апаратури та об­ладнання і управляючий обчислювальний комплекс /УОК/.

Основними функціями УОК СТО-ІП є: обмін інформацією з кон-тролюємими та керованими об'єктами взаємодія з більш високими рі­внями ієрархії АСТЕ, накопичення інформації ведення бази даних мережевого вузла, відображення та документування інформації.

УОК СТО-ІП містить у собі мікроЕОМ і робоче місце оператора /РМО/.

УОК СТО-ІП вцілому або РМО окремо може знаходитися у виділе­ному приміщенні мережевого вузла /мережевої станції/. В необслу-говуваних мережевих вузлах або мережевих вузлах з обмеженим об­слуговуванням РМО може бути відсутнім.

В загальному вигляді ЛОМ містить набір з локальних підсистем, кожна з яких з'єднує в собі об'єкти контролю і управління, ЕОМ або інші засоби обчислювальної техніки, розташовані у безпосередній близькості одне від одного.

Локальні підсистеми, які є абонентами локальної обчислювальної мережі, з'єднуються в мережу за допомогою моноканалу зв'язку/інтерфейсу/.

Як моноканал зв'язку може бути вибрано канал, організований за одним із способів: магістральному, радіальному або кільцевому.

Локальна підсистема ЛАЦ /ЛПС/ представляє собою комплекс програмно-технічних засобів, які забезпечують автономне рішення одної з декількох функцій СТО-ІП і який має вихід на стандартний інтерфейс.

УОК СТО-ІП для мережі також є локальною підсистемою, на яку покладено відповідні функції.

Таким чином, КПТЗ СТО-ІП - набір локальних підсистем, з'єднаних стандартним інтерфесом /типу О/.

Основними функціями локальної підсистеми ЛАТТ є, з одного боку, збір первинних сигналів від апаратури ЛАЦ, їх логічна обробка та зберігання, а також передача сигналів управління на виконавчі еле­менти апаратури, з іншого боку, обмін інформацією з УОК СТО-ІП.

Виконання цих функцій повинно здійснюватися в основному за допомогою стандартних мікропроцесорних наборів, які з'єднують ряд комплексів /стояків/ апаратури ЛАЦ.

При цьому найважливіщим питанням є визначення принципів з'єднання апаратури для створення локальних підсистем ЛАЦ.

ос­новні типи локальних підсистем / у випадку використання топологіч­ного принципу/:

- локальна підсистема ліній передачі /ЛПС-ЛП/;

- локальна підсистема мережевих цифрових трактів /ЛПС-МТ/;

- локальна підсистема основних цифрових каналів /ЛПС-ОЦК/;

- основні функції ЛПС-ЛП систем телемеханіки та службових зв'язків;

- оперативне визначення виду технічного стану КО " Лінія пере­дачі";

- оперативне визначення виду технічного стану КО " Лінійний тракт";

- локалізація несправності складових частин лінії передачі та ліній­них трактів, які входять до лінії передачі.

Кількість локальних підсистем і їх функціональне призначення ви­значаються технічними засобамі конкретного ЛАЦ та обсягом облад­нання. В наш час і на найближчу перспективу достатньо орієнтува­тися на 32 локальні підсистеми по мірі збільшення обсягу обладнання ЛАЦ і розширення кола вирішуваних задач повинно здійснюватися без перерви роботи.

Так само, як створення АСТЕ ставить вимоги до побудови систем передачі, організація СТО-ІП викликає необхідність розглянути структуру та функції сервісних систем - телемеханіки та службових зв'язків /ТМ та СЗ/. Незвжаючи на різноманітність інформації, яка передається в цих системах, структура їх має багато спільного /рис. 1/. Обидві сервісні системи обслуговують розподілені у просторі об'єкти експлуатаційного контролю /ОЕК/ та контрольовані об'єкти /КО/.

Система ТМ забезпечує:

- напівавтоматичне визначення несправного, або нестійко працюю­чого НРП зі станції, яка містить комплект блоків телеконтролю;

- передачу сигналу несправності будь-якої станції та його відобра­ження на ЦС;

- визначення характеру та відображення місцевої несправності;

- обхід несправного обладнання цифрового розгалудження по одно­му з напрямків розгалудження;

- контроль цілості екрану кабеля;

Як витікає з аналізу ТМ ЦСП, уніфікована система телемеханіки повинна вирішувати такі завдання:

- контроль та діагностування захисних споруд;

- контроль та діагностування технічного стану середовища розпов­сюдження /СР/;

- контроль та діагностування апаратури НРП;

- самоконтроль системи телемеханіки.

В існуючих системах ТМ використовується три основних способи обміну інформацією між ведучими і допоміжними пунктами:

- циклічний /безадресний/;

- по виклику /адресний/;

- спорадичний /при виникненні нової інформації/.

Циклічний /безадресний/ метод опитування дозволяє здійснювати контроль параметрів НРП за мінімальний проміжок часу. Однак наді­йність системи невисока, так як пошкодження одного з ПАК викли­кає відмову всієї ТМ.

Адресний метод опитування вимагає відносно великого часу.для проведення одного циклу контролю через наявність надлишка /адресна частина/ в кожному з сигналів ТМ, який передається в ка­налі зв'язку.

Однак адресний метод опитування дозволяє одержати більш надій­ну та завадо захищену ТМ порівняно з циклічною безадресною ТМ.

Спорадичний спосіб обміну інформацією заснований на передачі сигналів оповіщення від ПАК в бік ВПАК тільки при виникненні но­вої інформації, а у.конкретному випадку - тільки при виникненні не­справності ОЕК або самого ПАК.

Службові зв'язки - є частиною інформаційної мережі автоматизова­ної системи технічної експлуатації і призначені для проведення те­лефонних розмов з зацікавленими мережевими вузлами /станціями/ при виконанні задач оперативно-технічної експлуатації /ОТЕ/ апара­тури, каналів, трактів та ліній передачі [3, 17-М9, 23-^26].

Службовий зв'язок організується на базі аналогових і цифрових каналів по кабелям з металевими провідниками, волоконними світло­во дами.

На мережевих стикових вузлах /станціях/ створюються такі види службових зв'язків:

- мережевий (сітковий);

- лінійний;

- місцевий;

- внутрішньовузловий.

Мережевий службовий телефонний зв'язок використовується для службових переговорів інженерна-технічним персоналом мережевих вузлів /станцій/. Організується по некомутованим каналам ТЧ, і ка­налам магістрального службового зв'язку /МЗС/.

Лінійний технологічний службовий зв'язок /канали ДСЗ, ПСЗ/ ви­користовується для ведення службових переговорів інженерно-технічним персоналом при обслуговуванні ліній передачі. Організує­ться на всіх лініях передачі по фізичним ланцюгам.

Місцевий службовий телефонний зв'язок використовується для ве­дення службових переговорів персоналом МВ/МС/ та персоналом вузлів користувачів.

Організується по каналам ТЧ або по фізичним ланцюгам з'єднувальних ліній.

Внутрішньовузловий /внутрішньо станцій ний/ службовий зв'язок використовується для ведення службових переговорів персоналом рі­зних технічних та експлуатаційних служб даного МВ/МС.

Тема заняття: Загальна характеристика АТСК-50/200м, АТСК 100/2000, АТСКУ.

Основним комутаційним механізмом АТС координатної системи є багатократний координатний з'єднувач (МКС). З'єднання через МКС виробляється за допомогою пристрою, званого маркером, який для цього повинен:

визначити джерело виклику, тобто виробити визначення приладу або лінії, яка в даний момент потребує обслуговування;

прийняти інформацію про напрям, в якому необхідно встановити з'єднання;

здійснити пробу сполучних ліній в даному напрямі і одночасно пробу проміжних доріг між ланками МКС;

здійснити зв'язок між джерелом виклику і вільною сполучною лінією через вільну проміжну дорогу (включити певні вибираючий і утримуючий електромагніти МКС); відключитися після встановлення з'єднання.

Квазіелектронні АТС (АТСКЕ) призначені для встановлення з'єднань між абонентами усередині станції, з абонентами інших АТС, а також з абонентами іногородніх АТС через будь-які АМТС з використанням апаратури автоматичного визначення номера. Поряд із звичайними видами зв'язку АТСКЕ дозволяють організувати велику кількість додаткових видів обслуговування, які якісно відрізняються від всіх попередніх систем АТС.

АТСКЕ складається з:

центрального пристрою, що управляє (ЦУУ);

каналів введення — виводу (КВВ);

периферійного пристрою, що управляє (ПУУ);

устаткування телефонної периферії (ТП).

До складу ЦУУ входять дві електронні машини (ЕУМ), що управляють, одна з яких бере участь у встановленні станційних з'єднань, інша — знаходиться в резерві. Кожна ЕУМ контролює роботу іншої машини і автоматично замінює її в разі несправності. За допомогою каналів введення — виведення (через систему його периферійних шин) ЕУМ управляє роботою ПУУ, встановлюючи з їх допомогою з'єднання між абонентами. Крім того, ЕУМ контролює справність устаткування станції. Стан абонентських і сполучних ліній, а одночасно і справність устаткування контролюють на АТС методом сканування. Скануючі пристрої (сканери) контролюють лінії і устаткування, посилаючи імпульси струму в певній послідовності. До кожної лінії підключений чутливий елемент (вентиль), який залежно від стану лінії відкритий або замкнутий і, отже, пропускає або не пропускає імпульси струму. Аналогічно контролюється справність елементів ланцюгів, залипання контактів реле і тому подібне Електронні АТС (АТСЕ) за принципом побудови комутаційної системи підрозділяються на дві групи: з просторовим; з тимчасовим розділенням каналів. Структурні схеми АТСЕ з просторовим розділенням каналів практично не відрізняються від структурних схем, АТСЬКЕ малої ємкості. Внутрйстанционний тракт передачі АТСЕ з просторовим розділенням каналів будується за допомогою розділових трансформаторів, і так як електронні прилади тракту мають, як правило, велике загасання, то в КСЛ вводять підсилювачі. Зазвичай тракт несиметричний по відношенню до «землі», тобто комутується лише один дріт.

..

Тема заняття: Характерні несправності на АТСК, методи їх усунення.

Характерні несправності на АТСК.Перевірочні пристрої.

Види станційної сигналізації:

1. аварійна (сигнали А, ТС, СВУ, МГ)

2. сигналізація несправності в колі індукторного струму(НН)

3. сигналізація перегорання запобіжника(ПП)

4. абонентська сигналізація (АС)

5. сигналізація блокування 2-3х провідної ЗЛ – Бл

по сигналам, які з”являються на табло загальностанційного повторювача (ЗСП) та на табло рядової сигналізації (РС) визначається ряд, в якому з”явилося пошкодження, а сигнали стативу вказують на характер пошкодження.

Характеристика основних сигналів на АТСК:

ПЕРЕВІРОЧНІ ПРИСТРОЇ НА АТСК

ПУЛЬТИ

Пульти електронні перевірочні призначені для автоматизованої перевірки в умовах експлуатації обладнання АТСК та АТСКУ, перевірки ШК, ступеней шукання.

Залежно від обладнання, яке перевіряється, задається програма роботи пульта з вибором відповідних режимів перевірок програми.

Перевірки обладнань АТС побудовані таким чином, що в процесі встановлення з”єднання перевіряються всі етапи роботи пристрою. Перевірки можуть бути однократні. Багаторазові.

Виявлення пошкоджень на будь-якому етапі перевірки сигналізується загорянням індикатору та супроводжується звуковим сигналом.

Пристрої для перевірки маркерів призначені для експлуатації випробувань маркерів АШ, ГШ, РШ з одночасним записом на тіатронах МТХ-90 (на 90 номерів) Записування на МТХ-90 може відбуватися при кожному вимірюванні або лише в разі непроходжень.

Пристрій ПШК – перевіряє вхідні та вихідні ШК, перевіряє такі етапи роботи плат: зайняття, НН, відповідь абонента, розмова, відбій.

Випробувальний пристрій призначений для перевірки струмів спрацювання поляризованих реле типу РП-4, РП-5

Електричний низькочастотний осцилограф – призначений для візуального спостереження форми НЧ-коливань.

2. ПРИСТРІЙ АВТОМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ

ПАК призначений для автоматичного контролю непроходжень в маркерах АШ-АВ, АШ-СД, ГШ, РШ., регістрів, з записом на папір характеру непроходжень та номура блоку, де непроходження відбулося.

Запис відбувається кодом, шляхом послідовного друкування цифр, букв. Кожна цифра чи буква являється інформацією про роботу реле маркера. Запис має 16 розрядів та закінчується крапкою. Цифрами позначаються номера стативів та блоків, номера направлень на проміжних шляхів.

Електронна частина ПАК знаходиться на спеціальному стативі та підключається за допомогою. Врубних колодок і реле.

Механічна частина ПАК – пишуча машинкаяка встановлюється на підставціта підключається до стативу ПАК спеціальним кабелем.