Предметний зміст кожної його частини

Сутність навчально-виховного процесу виявляється в органічному поєднанні завдань, засобів, методів навчання і виховання в рамках однієї форми їх організації.

Кожний урок є єдністю змістового, методичного й організаційного моментів. Дидактично зумовлене співвідношення і послідовність розміщення в часі цих елементів визначаються структурою уроку. Структура забезпечує внутрішній функціональний зв’язок всіх елементів, а звідси й найбільшу продуктивність їх взаємодії у вирішенні намічених завдань.

У системі фізичного виховання, яка існує в нашій країні, прийнята єдина структура (схема) побудови урочних занять різними видами фізичних вправ (легкоатлетичними в тому числі), які передбачають наявність трьох взаємопов’язаних частин: підготовчої (вступної), основної і заключної. Така побудова уроку визначається біологічними закономірностями функціонування організму, які визначають його працездатність, і логікою розгортання навчально-виховного процесу.

При виконанні фізичних вправ у функціональному стані учнів відбуваються значні зміни. У безперервній динаміці цих змін можна виділити три періоди: передстартовий, основний (робочий) і відновлювальний.

Передстартовий стан характеризується функціональними змінами, які передують початку роботи.

В робочому періоді розрізняють швидкі зміни функцій в початковий період роботи – стан впрацьовування, і відносно незмінний стан основних фізіологічних функцій, які йдуть за ним, так званий, стійкий стан. У процесі виконання вправ розвивається втома, яка проявляється у зниженні працездатності.

Відновлення функцій до початкового, передробочого рівня, характеризує стан організму протягом визначеного часу після закінчення вправ.

Логіка навчально-виховного процесу вимагає: 1) послідовного включення учнів в пізнавальну діяльність; 2) поступового досягнення необхідного рівня фізичної працездатності; 3) послідовного вирішування намічених на дане заняття освітніх, оздоровчих та виховних задач; 4) забезпечення гарного післяробочого стану організму, який допомагає успішній наступній діяльності учнів.

Головна задача підготовчої (вступної) частини уроку – підготувати організм учнів до рішення основних завдань уроку. Типовими завданнями, які вирішуються в основній частині уроку, є: початкова організація учнів, активізація їх уваги, психологічний настрій на свідоме виконання завдань, які поставлені на даному уроці; створення відповідної психологічної установки і позитивного емоційного стану, функціональна підготовка організму до виконання інтенсивних складно-координаційних вправ.

У підготовчій частині уроку можуть вирішуватись і деякі освітні і виховні задачі (наприклад: оволодіння стройовими вправами, різновидами переміщення; формування постави; взаємодія з партнером і т.ін.), але вони не повинні протистояти головній меті цієї частини уроку – підготовці учнів до вирішення завдань уроку.

Для вирішення часткових задач підготовчої частиниуроку використовуються стройові вправи, інформаційні відомості, різновиди ходьби, бігу, стрибків, загальнорозвиваючі вправи без предметів і з предметами, елементи танцювальних кроків, рухливі ігри та естафети, спеціальні вправи.

В основній частині вирішуються освітні, оздоровчі та виховні задачі, які поставлені на даному уроці:

- набуття теоретичних знань в області фізичного виховання; навчання і вдосконалення в техніці легкоатлетичних вправ;

- розвиток рухових якостей, які забезпечують успішне оволодіння руховими діями і, відповідними необхідному рівню, нормативними вимогами фізичної підготовки школярів;

- навчання учнів самостійно займатися фізичними вправами;

- оволодіння інструкторськими вміннями та навичками;

- сприяння моральному та естетичному вихованню, укріплення волі учнів;

- формування осанки.

Для вирішення задач основної частини, а звідси і всього уроку, використовуються вправи, передбачені програмою; спеціально-підготовчі, загальнорозвиваючі й інші види вправ, спрямовані на вирішення цих завдань. Всі засоби й методи повинні відповідати рівню фізичної підготовки учнів, їх руховому досвіду, віковим особливостям фізичного розвитку.

Типовими завданнями заключної частини уроку є: приведення організму учнів у відносно спокійний стан, з урахуванням наступної діяльності; знайомство із змістом завдань для самостійного виконання; організоване закінчення уроку.

В заключній частині уроку можуть використовуватися біг підтюпцем, ходьба з поступовим зниженням темпу, вправи для відновлення дихання і на розслаблення, малорухливі («тихі») ігри, вправи «на увагу» і психорегулюючі вправи.