Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕМА 20. Управління внутрішніми справами та з питань надзвичайних ситуацій






  1. Управління внутрішніми справами.
  2. Структура, завдання, права та обов’язки міліції.
  3. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху.
  4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ.
  5. Організаційно-правові засоби та система запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій.
  6. Державний пожежний нагляд.
  1. Управління внутрішніми справами.

Історично під внутрішніми справами розуміли велику кількість сфер суспільного життя, що не охоплювались поняттям «зовнішні» справи Справді, розподіл на внутрішні та зовнішні свідчив, що до перших належать економічна, соціальна, медична, освітянська, правоохоронна та інші складові діяльності держави Своєю чергою, говорячи про зовнішні справи, мова йшла виключно про іноземні, закордонні справи. Таке бачення напрямів діяльності держави зберігалося досить довгий час

Сьогоднішній день свідчить про необхідність сприйняття внутрішніх справ, управління у сфері внутрішніх справ тільки крізь призму діяльності правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ Охорона громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьба зі злочинністю, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян, убезпечення дорожнього руху - ці та деякі інші завдання і складають суть діяльності органів внутрішніх справ

Управління у сфері внутрішніх справ - це цілеспрямована організаційна діяльність, спрямована на охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьбу зі злочинністю, захист прав, свобод і законних інтересів громадян.

Територія нашої держави, кількість населення обумовлюють необхідність розгалуженої системи органів внутрішніх справ. Водночас, із метою забезпечення якісного управління, система є централізованою. Ця характерна ознака ілюструється тим, що на території областей України органи внутрішніх справ представлені управліннями (Головними управліннями) Міністерства внутрішніх справ України. Керівників управлінь призначає на посаду Міністр внутрішніх справ України.

Переважно профілактична спрямованість діяльності. Значний обсяг повноважень органів внутрішніх справ торкається профілактичної (попереджувальної) діяльності. Дільничні інспектори міліції, патрульна служба, Державна служба охорони при МВС, підрозділи судової міліції «Грифон» тощо в переважній більшості зайняті попередженням вчинення правопорушень. Для держави і суспільства більш вигідно провадити профілактику правопорушень, ніж їх розслідування, пошук порушників, ліквідацію негативних наслідків.

Головним органом у системі державного управління внутрішніми справами є Міністерство внутрішніх справ України (далі -МВС України). Указом ПУ затверджено «Положення про Міністерство внутрішніх справ України» від 06.04.2011 № 383/2011.

Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Основним завданням МВС України є: формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Одними з головних чинників управління в галузі внутрішніх справ є охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Ці явища є взаємопов'язаними між собою і, відповідно, складають одну з цілей діяльності органів внутрішніх справ Адже що краще здійснюється діяльність стосовно громадського порядку та громадської безпеки, то менш вірогідно скоєння злочинів, інших правопорушень, тим більш захищеними відчувають себе громадяни. Даючи визначення, слід вказати, що громадський порядок - це частина суспільних відносин, що склалися переважно в громадських місцях, метою яких є підтримка особистої безпеки громадян, суспільного спокою, забезпечення нормальних умов для функціонування державних і громадських організацій, для праці та відпочинку громадян. В основі забезпечення громадського порядку лежить його охорона. Своєю чергою, основну роль у забезпеченні громадського порядку відіграють органи внутрішніх справ. Від злагодженої дії багатьох структурних елементів системи органів внутрішніх справ залежить стан громадського порядку. Водночас основним елементом охорони громадського порядку є діяльність міліції громадської безпеки - одного з підрозділів міліції.

Громадська безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів держави та суспільства, який характеризується відсутністю загроз нормальному функціонуванню державних і громадських організацій звичайному ритму життя пересічних громадян. Громадська безпека є похідним від терміна «безпека» і характеризує його основну сторону—рівень захищеності суспільства.

Громадська безпека базується на дотриманні й виконанні спеціальних правових та організаційно-технічних норм. В основі охорони громадської безпеки лежать дії, направлені на запобігання таким явищам, як стихійні лиха, техногенні катастрофи, пожежі, загрози джерел підвищеної небезпеки та ін. Тож можна вказати, що громад­ський порядок і громадська безпека є взаємопов'язаними явищами, які спрямовані на досягнення спільної єдиної мети - такого позитивного стану суспільства, який унеможливлює (в ідеалі) чи робить мінімально можливим виникнення небезпек як перед суспільством, так і перед окремими громадянами.

Слід зазначити, що в державі діяльність, спрямовану на охорону громадського порядку та забезпечення громадської безпеки здійснюють підрозділи громадської безпеки. У широкому розумінні до блоку громадської безпеки МВС України входять такі складові (рис. 20.1).

Задля об'єктивності необхідно вказати, що охорону громадського порядку згідно з чинним законодавством можуть здійснювати також спеціально уповноважені громадські організації. Йдеться про громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону (далі - громадські формування). Однією з головних їхніх функцій (що видно навіть з назви) є охорона громадського порядку.

Підставами для створення таких формувань є те, що громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому законодавством порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку, сприяння пра­воохоронним органам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин Громадські формування можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції, асоціації громадських формувань тощо

Громадські формування створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань Координацію діяльності громадських формувань здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами внутрішніх справ Громадські формування не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку

Основними завданнями громадських формувань у сфері охорони громадського порядку є надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам;

інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань;

сприяння органам внутрішніх справ у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх.

Громадські формування з охорони громадського порядку провадять свою діяльність під контролем органів внутрішніх справ, наприклад, у вигляді спільного з працівниками органів внутрішніх справ патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.

  1. Структура, завдання, права та обов’язки міліції.





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.