Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Самооцінка






Безпосередньо впливає шкільна оцінка й на становлення самооцінки. Діти, орієнтуючись на оцінку вчителя, самі вважають себе й своїх однолітків відмінниками, двієчниками й трієчниками, гарними й середніми учнями, наділяючи представників кожної групи набором відповідних якостей. Оцінка успішності на початку шкільного навчання, власне кажучи, є оцінкою особистості в цілому й визначає соціальний статус дитини.

У відмінників і деяких добре встигаючих дітей складається завищена самооцінка.

У невстигаючих і вкрай слабких учнів систематичні невдачі й низькі оцінки знижують їхня впевненість у собі, у своїх можливостях. Їхня самооцінка розвивається своєрідно. А.І. Липкіна, вивчаючи динаміку самооцінки в початкових класах, виявила наступну тенденцію.

ü Спочатку діти не погоджуються з позицією відстаючих, котра закріплюється за ними в 1—2-х класах, прагнуть зберегти високу самооцінку. Нереалізована потреба вийти із числа відстаючих, придбати більш високий статус поступово послаблюється. Кількість відстаючих у навчанні дітей, що вважають себе ще більш слабкими, чим вони є насправді, зростає майже в три рази від 1-го до 4--гго класу. Самооцінка, завищена на початку навчання, різко знижується.

У дітей із заниженою й низькою самооцінкою часто виникає почуття власної неповноцінності й навіть безнадійності. Знижує гостроту цих переживань компенсаторна мотивація - спрямованість не навчальну діяльність, а на інші види занять. Стверджуючись у посильних для нього видах діяльності, дитина знаходить неадекватно завищену самооцінку, що має компенсаторний характер.

Але навіть у тих випадках, коли діти компенсують свою низьку успішність успіхами в інших областях, «приглушене» почуття неповноцінності, ущербності, прийняття позиції відстаючого приводять до негативних наслідків.

Становлення самооцінки молодшого школяра залежить не тільки від його успішності й особливостей спілкування вчителя із класом. Велике значення мають стиль сімейного виховання, прийняті в сім'ї цінності.

Діти із завищеною самооцінкою виховуються за принципом кумира сім'ї, в обстановці некритичності й рано усвідомлюють свою винятковість.

У сім'ях, де ростуть діти з високою, але не завищеною самооцінкою, увага до особистості дитини (його інтересам, смакам, відносинам із друзями) сполучається з достатньою вимогливістю. Тут не вдаються до принизливих покарань й охоче хвалять, коли дитина того заслуговує.

Діти зі зниженою (необов'язково дуже низькою) самооцінкою користуються вдома більшою свободою, але ця свобода, по суті, — безконтрольність, наслідок байдужості батьків до дітей і один до одного. Батьки таких дітей включаються в їхнє життя тоді, коли виникають конкретні проблеми, зокрема з успішністю, а зазвичай мало цікавляться їхніми заняттями й переживаннями.

До кінця молодшого шкільного віку з'являється рефлексія й тим самим створюються нові можливості для формування самооцінки досягнень й особистих якостей. Самооцінка стає в цілому більше адекватною й диференційованою.

 

 

55. Розвиток мотиваційної та потребової сфери у молодших школярів

Потреби залежать від тих умов, які були створені для дитини в см’ї, від д/с, від впливу всіх оточуючих, з якими вона зустрічалася, розмовляла, проводила разом час, від впливу товаришів і ровесників, з якими дитина гралася і спілкувалася.

Є спільні потреби для всіх молодших школярів:

- потреба швидше стати школярем. Це не дивно, діти грали в «школу», в учителя, учнів, самі виконували в цій грі ролі вчителя і школяра, наслідуючи те, про що вони постійно чують. Ця потреба стати школярем ще далеко не пов’язана з бажанням отримати знання, дізнатися про нові факти і явища. Ця потреба зводиться до бажання змінити своє положення маленької дитини, стати на ступіньку вище. Дитині подобається зовнішній вигляд школяра – те, що він носить портфель із зошитами і книгами і т.д.

- Потреба свободи дій і рухів, бажань, які неспівставляються з вимогами школи, доводиться переборювати (н-лад- побігати по класу). Виникають протиріччя між тим, що хочеться і необхідним. У ході розвитку ці протиріччя руйнуються. На зміну старим потребам, бажанням приходять нові.

- Потреба сидіти тихо на уроці, слухати все, що говорить учитель. В розвитку школяра наступає момент, коли він хоче вести себе якомога краще, бути уважним, якомога краще виконувати вказівки педагога. І це дитині подобається більше і більше.

- Потреба навчитися читати і писати. Особисті успіхи і підтримка з боку оточуючих формують необхідну потребу. Важливу роль у виникненні таких потреб відіграє авторитет учителя. на допомогу має прийти сім’я. В сім’ї всі розумні вимоги вчителя повинні підтримуватися.

На основі потреби в пізнанні дійсності в молодших школярів розвиваються інтереси:

Вчитель ознайомлюючи дітей з оточуючою дійсністю розвиває у них пізнавальні інтереси, а саме:

- інтерес до читання літератури певного змісту (про природу, про життя людей).

- інтерес до порівняння того, про, що читають, з прикладами із власного життя.

- інтерес до вчинків людини, і їх оцінка, інтерес до обдумування того, як слід вчинити у тій чи іншій ситуації.

- «інтерес співчуття» іншим, інтерес до інших людей, до своїх товаришів.

- ігрові і спортивні інтереси. мо жливі яскраво виражені інтереси до тих чи інших ігор.

- інтерес до подорожей.

- інтерес до слухання і читання казок. Зрозуміло, що ставлення до змісту казок змінюється. школяр поступово відділяє казкове, вигадане від дійсності.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.