Висновки. В проектованій ЦСП з ІКМ, застосованій з метою підвищення якості передачі, як і в інших завадостійких системах модуляції

В проектованій ЦСП з ІКМ, застосованій з метою підвищення якості передачі, як і в інших завадостійких системах модуляції, відбувається " заміна" відношення сигнал – завада на смугу частот. Проте, оскільки смуга частот розширюється за логарифмічним законом, а відношення сигнал – шум квантування зростає за показниковим законом, у системі з ІКМ ця " заміна" здійснюється значно ефективніше, ніж у системах з аналоговою модуляцією. За цим показником нині не існує модуляції, кращої за ІКМ.

Імовірність помилки Р_пом= 0, 436, отримувана при початковому рівні сигналу 1, 8 В є недопустимою. Вона виходить через перевищення сигналу шумом – оскільки h² є меншим 1. Для можливості нормальної роботи системи необхідно збільшити рівень сигналу принаймі до 6, 1 В.

В даному випадку, щоб забезпечити достатню завадостійкість необхідні відносно невеликі енергетичні затрати (10, 6 дБ), як це характерно для цифрових систем передачі, у яких енергія сигналу вигідно обмінюється на безпомилковість функціонування.

Використання завадостійкого коду приводить до зменшення тривалості символу і збільшення внаслідок цього співвідношення сигнал/шум. В даному випадку імовірність помилки символів зростає від 0, 1 до 0, 19 а імовірність однократної помилки декодування Р_пд кодової комбінації при цьому зменшується від 0, 387 до 0, 285. Отже, використання коректуючого коду буде технічно доцільним.

В системі блок демодулятора сигналів із АМ-2 виконаний за схемою для оптимального некогерентного прийому за критерієм ідеального спостерігача – мінімальної імовірності помилки.

У даному випадку для системи отримуємо значення h_к = 0, 24. Воно обумовлене вигідним співвідношенням сигна/шум і вказує на недовантаження системи за передаючими можливостями. Величина коефіцієнту g_к становить g_к = 0, 5, що досить багато, тобто система використовує оптимальну смугу частот. Енергетична ефективність b_к = 0, 15 є невисокою, тобто потужність сигналу системою використовується слабо. В сумі можна стверджувати, що в розрахованій ЦСП маємо відчутний запас за швидкістю передачі і за енергетикою. Запас за смугою частот відсутній.

Список літератури

1. Теория передачи сигналов. Учебник для вузов. Зюко А.Г., Кловский Д.Д. Назаров М.В., Финк Л.М. – М.: Радио и связь, 1986

2. Теорія електричного зв'язку. Підручник для ВНЗ. Панфілов І.П., Дирда В.Ю., Капацін А.В. – К.: Техніка, 1998.

3. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебное пособие для вузов / Д.В.Васильев, М.Р.Витоль и др.: Под ред. К.А.Самойло: – М.: Радио и связь, 1982

4. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з навчальної дисципліни " Теорія електричного зв'язку" для спеціальностей за напрямком підготовки 0924 – телекомунікації. / В. К. Стеклов, Л. Н. Беркман і ін. – К.: КІЗ, 2001.

5. Навчальний посібник для виконання курсової роботи з дисципліни " Теорія електричного зв'язку" для студентів спеціальностей за напрямком підготовки 0924 – телекомунікації. / І. Р. Хархаліс. – Львів.: ДУІКТ, 2002.