Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Основні форми дієслова
|
|
ДОДАТОК 4
LECTIO QUARTA (IV)
Cognosce te ipsum.
Пізнай самого себе.
VERBUM
ДІЄСЛОВО
Дієслово – це частина мови, що служить для вираження дії або стану і виражає ці значення у граматичних категоріях виду, стану, особи, числа, часу, способу.
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
PERSONA –ОСОБА
persō na prima – перша особа
persō na secunda – друга особа
persō na tertia – третя особа
NUMĔ RUS– ЧИСЛО
numĕ rus singulā ris – однина
numĕ rus plurā lis – множина
MODUS – СПОСІБ
modus indicatī vus – дійсний спосіб
modus imperatī vus – наказовий спосіб
modus coniunctī vus – кон’юнктив (умовний спосіб)
GENUS– СТАН
genus actī vum – активний стан
genus passī vum – пасивний стан
TEMPUS– ЧАС
Часи дієслова за способом їх творення і основним значенням поділяються на дві групи:
а) група часів недоконаного виду (система інфекта)
Praesens – теперішній час
Imperfectum – минулий час недоконаного виду
Futurum I – майбутній перший
б) група часів доконаного виду (система перфекта)
Perfectum – минулий час доконаного виду
Plusquamperfectum – давноминулий час
Futurum II – майбутній другий.
CONIUGATIO – ДІЄВІДМІНА
У латинській мові чотири дієвідміни. Дієвідміну визначають за закінченням основи інфінітива (інфекта). Інфінітив у правильних дієслів завжди закінчуєтся на - re:
laborā re (працювати); possidē re (володіти);
vinc ĕ re (перемагати); fini re (закінчувати).
Основу інфінітива (інфекта) знаходимо, відкидаючи від інфінітива закiнчення - re (у I, II, IV дієвідмінах) та - ĕ re (у III дієвідміні).
| дієвідміна | infinitivus | основа інфекта | кінцевий голосний основи |
| I | amā re – любити | amā - | -ā - |
| II | vidē re – дивитись | vidē - | -ē - |
| IIIа | legĕ re – читати | leg- | приголосний, -ĕ, -ŭ; |
| IV | audī re – слухати | audī - | -ī - |
Примітка: До третьої дієвідміни також належать дієслова із закінченням основи на -u: struĕ re – будувати (stru - основа), і група дієслів ІІІб дієвідміни (усього 15) з основою на - ĭ: facio, facĕ re – робити; capio, capĕ re – брати.
| Nota bene! | Щоб розрізняти дієслова ІІ і ІІІ дієвідмін, треба звернути увагу на те, що у дієсловах ІІ дієвідміни в неозначеній формі ē довге і наголошене. У словах ІІІ дієвідміни голосний ĕ короткий і наголос переходить на третій склад від кінця слова: exercē re (II) – тренувати, вправляти agĕ re (III) – діяти, робити habē re (II) – мати defendĕ re (III) – захищати |
FORMAE VERBĀ LES – ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ
infinitī vus (неозначена форма дієслова)
participium (дієприкметник)
gerundium (віддієслівний іменник)
gerundī vum (віддієслівний прикметник)
supī num (супін).
ОСНОВНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
Латинське дієслово має чотири основні форми
amo, amā vi, amā tum, amā re – любити
video, vidi, visum, vidē re – бачити
lego, legi, lectum, legĕ re – читати
audio, audī vi, audī tum, audī re – слухати
1. Перша форма – це 1-ша особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану (persona prima singularis praesentis indicatī vi actī vi). Ця форма завжди закінчується на – о:
amo - я люблю; video - я бачу; lego - я читаю; audio - я слухаю.
2. Друга форма – це 1-ша особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану (persona prima singularis perfecti indicativi activi). Ця форма завжди закінчується на – і:
аmavi - я полюбив; vidi - я побачив; legi - я прочитав; audivi - я почув.
3. Третя форма – супін (supī num) – віддієслівний іменник із значенням мети (lectum – для читання, щоб читати).
4. Четверта форма – це неозначена форма теперішнього часу активного стану (infinitī vus praesentis actī vi). Ця форма, як уже відзначалось, завжди закінчується на -re:
аmā - re - любити; vidē - re - дивитися; leg - ĕ - re - читати; audi - re - слухати.
|
|