Позанавчальну виховну роботу; наукову та громадську діяльність студентів у різноманітних молодіжних об’єднаннях, клубах, гуртках та спортивних секціях.

Зміст національного виховання студентів відображається в таких виховних завданнях, які вирішує педагогічний колектив університету:

- виховувати студентів у дусі прагнення до пізнання, збереження і розвитку матеріальної і духовної культури українського народу;

- плекати інтелектуально розвинену, духовно багату цілісну особистість;

- виховувати національну свідомість і самосвідомість, національний характер, гуманістичні ідеали;

- плекати рідну мову, досконало володіти нею;

- формувати патріотів України, активних творців Української держави.

Основним компонентом змісту національного виховання в університеті є українознавство як інтегрована наукова система знань, ідей про Україну – Батьківщину. Протягом навчання в університеті студенти вивчають:

- історію українського народу з найдавніших часів;

- історію Запорізького козацтва;

- діяльність шкіл та систему виховання в Запорізькій Січі, козацьку педагогіку;

- народознавство та вітчизнознавство.

Студенти вивчають сучасну українську систему виховання: її традиції, формування у дітей та молоді ідеалів, що утверджують мир, злагоду, красу, гармонію в житті суспільства, у соціумі, у свідомості кожної особистості.

З метою діагностики рівня готовності студентів до національного виховання учнів початкових класів було використано тестові завдання (Додаток А).

У результаті аналізу діяльності студентів оцінювалися такі моменти:

1) обізнаність із сутністю, змістом, засобами, формами і методами національного виховання;

2) обізнаність з національними традиціями, символами, звичаями, оберегами;

3) обізнаність із сутністю і специфікою національного виховання у початковій школі;

4) вміння розробляти плани, сценарії, конспекти з національного виховання учнів початкових класів;

5) вміння оцінювати і контролювати результат проведення виховних заходів своїми однокурсниками, спрямованих на національне виховання учнів початкових класів;

6) уміння оцінювати і контролювати результат проведення власних виховних заходів, спрямованих на національне виховання учнів початкових класів.

Означені критерії дали змогу визначити рівні готовності майбутніх учителів до національного виховання учнів засобами мистецтва.

Низький рівень (28, 4 %) відображає слабку орієнтацію студентів у сутності національного виховання учнів, відсутність у висловленнях власних суджень, педагогічні вміння сформовані на репродуктивному рівні, нестійкі, відсутня гнучкість у їх застосуванні.

Середній рівень (38, 2 %) характеризується зацікавленістю студентів у національному вихованні учнів, знанням та певним рівнем розуміння засобів мистецтва, традицій, рідної мови і природи, володінням деякими прийомами виховання, але недостатнім арсеналом сучасних методів і засобів виховання. Проявляється недостатня наукова компетентність у справі національного виховання взагалі і, зокрема, засобами мистецтва. Відсутність творчої ініціативи у застосуванні різних засобів мистецтва.

Високий рівень (33, 4 %) характеризується стійкою усвідомленістю щодо значущості національного виховання школярів, усвідомленням цілей і завдань такого виховання, передбачає сформованість педагогічних умінь та теоретичних знань щодо національного виховання засобами мистецтва, відзначається оригінальністю інтерпретації знань, творчим підходом.

Аналіз досліджень із цієї проблеми дозволив дійти висновку, що в Україні вченими розроблена відповідна теоретична і правова база щодо національного виховання. І все ж проблема національного виховання на теоретико-методичному рівні залишається невичерпаною: відсутній консенсус у понятійно-термінологічному плані (має місце певна неконкретність), недостатньо розроблено зміст, методи і форми підготовки майбутніх учителів до національного виховання учнів. Це пояснюється тим, що серед учителів певна частина тих, хто недостатньо обізнаний з надбаннями національного виховання, відповідно, не відчуває його потенційних можливостей, а також тим, що значна частина вчителів закінчувала педагогічні навчальні заклади в радянський період [65].

Таким чином, дослідження сучасного стану підготовки майбутніх учителів початкової школи до національного виховання учнів, а також рівня їхньої національної свідомості, дало змогу виявити основну суперечність у навчально-виховній діяльності школи, яка виникла між необхідністю забезпечення високого рівня національного виховання і відсутністю науково-обґрунтованої системи підготовки вчителів до розв'язання цієї педагогічної проблеми. Усунення цього протиріччя передбачає організацію цілеспрямованої роботи щодо формування у студентів педагогічних університетів готовності до роботи з учнями в аспекті національного виховання.