Аналіз сучасного стану підготовки майбутніх вчителів до національного виховання учнів

Національне виховання є одним із головних пріоритетів освіти, його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.

У Національній доктрині розвитку освіти визначено страте­гічні завдання національного виховання [52]:

1. Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності.

Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвиткові культури українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими на­дбаннями.

2. Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художиьо-естетичиої, трудової, екологічної культури.

3. Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчнзняної та світової культури.

4. Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потен­ціалу народу, його духовності й культури, виховання громадя­нина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Отже, виховання, з погляду суспільного розвитку, є провідною сферою діяльності як окремої людини, так і людської спільно­ти в цілому. Завдяки вихованню людство забезпечує свою без­смертність у соціальному розвитку [40].

Національне виховання в школі спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України [52].

Вчитель є джерелом, з якого дитина найбільш черпає допомогу для національного самовизначення. Якщо предметом уваги дитини стає національне, рідне, а вихователь спонукає дитину поставитись до нього прихильно, то це є шлях до формування національної свідомості. Національне виховання студентської молоді є складовою частиною системи виховання громадянина України. Головною метою національного виховання студентської молоді є формування свідомого громадянина – патріота Української держави, активного популяризатора національної ідеї, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів.

Проходячи виробничу практику на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, ми відзначили, що національне виховання студентської

молоді ґрунтується на таких принципах:

- єдності навчальної та виховної діяльності – консолідація студентства та науково-педагогічних працівників у єдину академічну спільноту;

- національної свідомості – формування національної самоідентичності, гідності українця, любові до рідної землі та українських традицій;

- природовідповідності – врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних, соціально-психологічних, національних і релігійних особливостей студентів;

- культуровідповідності – опанування молодим поколінням надбань народної культури, органічний зв’язок з історією народу, його мовою, культурними та родинно-побутовими й релігійними традиціями, з народним мистецтвом, а також з культурами інших народів світу, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь;

- демократичності – визнання академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання;

- гуманізації – створення умов для особистісної самореалізації, формування гуманної, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної особистості;

- диференціації та індивідуалізації виховного процесу – врахування у виховній діяльності рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку студентів, стимулювання їхньої активності та розкриття творчої індивідуальності;

- послідовності, системності і наскрізності – привнесення виховних аспектів у всі форми освітнього процесу, зв’язок виховання із життям, трудовою діяльністю народу та продуктивною працею;

- єдності теорії та практики – реалізація набутих знань, умінь і навичок на практиці, охоплюючи самоврядну та громадську діяльність студентів;

- пріоритету правової свідомості – виховання поваги до конституційних прав і свобод людини.

Основними завданнями національного виховання студентської молоді є:

- підготовка свідомої інтелігенції, збереження інтелектуального генофонду нації;

- вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення молодим людям віри у верховенство закону, який є єдиною гарантією свободи;

- підняття престижу української мови в академічному середовищі, забезпечення україномовного освітнього простору;

- формування позитивного образу України та плекання поваги до своєї alma mater, дотримання і розвиток демократичних та академічних традицій Університету;

- створення необхідних умов для виявлення потенційних лідерів, організаторів та ефективного розвитку студентського самоврядування;

- забезпечення високого рівня професійності та вихованості молодої людини;

- сприяння розвитку індивідуальних здібностей, таланту та самореалізації студентства, організація його свідомої та цілеспрямованої діяльності;

- формування у суспільній свідомості переваг здорового способу життя, культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.

Вагомим засобом національного виховання у закладіє навчальна діяльність студентів.У процесі викладання конкретних навчальних дисциплін кожен науково-педагогічний працівник, розповідаючи про особливості об’єкта курсу, акцентує увагу студентів на наукових досягненнях вітчизняних учених, на ролі їх внеску у світову науку, на їхніх особистісних якостях, сукупність яких сприяла досягненню вагомих результатів у певній науковій галузі.

Надання системі вищої освіти національної спрямованості і здійснення завдань національно-патріотичного виховання неможливе без організації навчального процесу державною мовою, без знання пріоритетних здобутків українських учених, без поширення духовної спадщини українського народу.

Головною фігурою у ВНЗ, яка активно впливає на особистість студента, є викладач. У сучасних умовах він повинен не тільки передавати учням знання, а й прилучати їх до культури, допомагати орієнтуватися в ній. Сьогодні не всі викладачі готові виконувати цю роль, адже з тих чи інших причин не можуть організувати виховний процес згідно вимог часу. Проте слід розуміти, що не потрібно повністю відмовлятися від тих старих форм виховної роботи, які добре себе зарекомендували – їх треба насичувати новим якісним змістом.

Важливою структурною ланкою виховного процесу є діяльність інституту кураторів академічних груп. Сучасному куратору належить значна роль у формуванні і становленні особистості студента, розкритті його здібностей і потенційних можливостей, організації роботи з батьками, полегшенні адаптаційного періоду. Функції діяльності куратора як вихователя реалізуються через основні принципи національного виховання, які передбачають: розробку перспективних планів і завдань виховання студентів за специфікою певного ВНЗ; проведення позааудиторної діяльності, яка сприятиме всебічному розвитку творчих здібностей студентів; формування гуманних стосунків між викладачами і студентами; залучення органів студентського самоврядування, підтримка ініціативи і творчості; передача досвіду проведення традиційних свят ВНЗ першокурсникам тощо [55]

Реалізація завдань національного виховання молодших школярів ставить принципово нові вимоги до професійної підготовки педагогічних кадрів. Підготовка студентів педагогічних факультетів спрямована на оволодіння знаннями та вміннями з окремих спеціальних дисциплін. Аналіз педагогічної практики свідчить, що студенти не завжди підготовлені до творчого вирішення естетико-виховних завдань, використання власного художньо-естетичного досвіду в навчально-виховному процесі.

Для успішної підготовки вчителів початкових класів до навчальних планів вищих педагогічних закладів освіти було введено предмет “Образотворче мистецтво з методикою викладання”. Навчальний курс “Образотворче мистецтво з методикою викладання” належить до фундаментальних дисциплін, які формують професійні якості майбутніх педагогів початкових класів.

У стінах навчального закладу підготовка майбутніх вчителів до національного виховання учнів засобами мистецтва здійснюється шляхом залучення студентів до різних видів творчої діяльності: слухання музики, хоровий спів, гра на музичних інструментах, малювання, виготовлення предметів декоративно-ужиткового мистецтва, художня вишивка, участь у театралізації п’єс та казок, танцювальних та літературних гуртках; колективний перегляд та обговорення кінофільмів, телепередач: насадження алей, садів, квітників.

Концепції національного виховання студентів Львівського національного університеті імені Івана Франка базується на філософсько-світоглядних засадах, які відповідають сучасним потребам українського суспільства. Водночас глобалізований світ передбачає засвоєння надбань культури різних народів і загальнолюдських цінностей – гуманістичних ідеалів, екологічної культури, толерантності до інакшості тощо, але національне виховання має стати тим фундаментом формування світогляду студентської молоді, на якому вибудовуються фахові знання та професійна відповідальність. Основними напрямами виховної діяльності є: національно-патріотичне, інтелектуально-духовне, громадянсько-правове, морально-етичне, художньо-естетичне, трудове та фізичне виховання.

Організаційно-методичне забезпечення національного виховання у Львівському національному університеті імені Івана Франка здійснює Рада з організації виховної діяльності. Компонентом концепції національного виховання є також методи національного виховання. Для національного виховання студентів доречним є використання методів товариської виховної турботи (за І. Івановим): методи товариського спонукання: захоплення перспективою, доброю справою, творчим пошуком, заохочення, схвалення, нагорода, вимога, контроль, обговорення, довіра, прохання; методи товариського переконання: роз’яснення, розповідь, роздуми, бесіда-роздуми, переконання на власному досвіді, товариська дискусія; методи товариського привчання: оптимальний режим життя; творче

доручення; творча гра, змагання, традиції, особистий приклад [11].

Система національного виховання студентів відповідно до Концепції національного виховання студентів Бердянського державного педагогічного університету включає:

- виховну роботу зі студентами на навчальних заняттях усіх форм;