Приклад. В дипломному проекті для встановлення деталі на токарному верстаті з ЧПУ мод СТ161CNC використовується цанговий пристрій.

В дипломному проекті для встановлення деталі на токарному верстаті з ЧПУ мод СТ161CNC використовується цанговий пристрій.

Цанги відносяться до самоцентрувальних затискних пристроїв і застосовуються для установки заготівки по зовнішнім і внутрішнім циліндричним поверхням.

Цанги представляють собою розрізні пружинні гільзи. Для того, щоб уникнути самозаклинювання цанги, кут нахилу цанги вибирають у межах 30^о-40^о. Число пелюстків цанги, у залежності від умов закріплення заготівки і її розмірів, коливається від 3 до 6.

У даному курсовому проекті застосовуємо цангу для закріплення по внутрішніх поверхнях, (цанга працює на розтискання). Змінна цангова оправка за допомогою гвинта 1, що приводиться в зворотно-поступальний рух приводом верстата, через конусну втулку 3 фіксує заготівку. Для обмеження переміщення заготівки і забезпечення її торцевих розмірів призначений змінний упор.

Для того щоб визначити силу затиску, що діє на заготівку необхідно розрахувати рівняння статики, тобто рівноваги твердого тіла, що знаходиться під впливом різних сил моментів, пружних деформацій, впливу режимів різання, вага заготівлі; реакцію опор, відцентрових сил і інших несприятливих факторів. Для того щоб сила затиску була достатня необхідно врахувати всі несприятливі фактори. Тоді в рівняння вводиться коефіцієнт запасу k»2, 5.

На рисунку 9 показана принципова схема цангового патрона для визначення сумарної сили затиску.

Необхідна сумарна сила затиску розраховується по формулі 1.17:

, (1.17)

де М_кр - крутильний момент.

Крутильний момент знаходимо по по формулі

(1.18)

де Pz=728н - тангенціальна сила різання;

Px=0, 7· P_z=0, 7· 728=509, 6н - осьова сила різання;

f=0, 16- коефіцієнт зачеплення між робочими поверхнями і заготівкою.

(1.19)

Визначаємо силу стиску пелюстків цанги до зіткнення їх із заготівкою:

, (1.20)

де s=0, 08 мм - зазор між заготівкою і цангою; [6, с.289]

h=3 мм - товщина пелюстка цанги;

D=67, 5мм - діаметр цанги в місці контакту з заготівкою;

l=32мм - виліт пелюстка цанги від місця закладення до середини конуса.

Сила привода цанги для забезпечення необхідної сили затиску заготівки визначається по по формулі

, (1.21)

де i=1, 03 – передаточне відношення цангового механізму.

Визначаємо діаметр пневмоцилиндру:

(1.22)

де, η =0, 9 – коефіцієнт корисної дії;

р=0, 6 МПа – тиск повітря в системі.

Приймаємо діаметр циліндра D=200мм; діаметр штока d=40 мм. [6, с.139]

Дійсна сила на штоку:

З розрахунків видно що сила затиску привода дорівнює 16956н, а необхідна сила затиску 14300 н, а так як сила затиску привода більше сили затиску з якою потрібно закріпити деталь, то пневмоцилиндр обраний вірно.

1.14 Призначення і робота контрольного пристрою

Підвищення якості продукції залежить від правильної організації технічного контролю і використання прогресивних методів контролю. В пояснювальній записці необхідно дати коротку характеристику вимірювального пристрою або інструменту. При викладенні короткого опису проектованого контрольно-вимірювального інструменту або пристрою, необхідно описати принцип роботи, будову, порядок регулювання або налагоджування, порядок перевірки точності та основні правила користування. Слід обґрунтувати вибір матеріалу для основних деталей.

1.15 Організація охорони праці та протипожежної безпеки

Цей розділ виконується згідно вказівкам [7].

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Справочник технолога – машиностроителя. Т.1/Под ред. А.Г.Касиловой, Р.К. Мещеряковой. – М.: Машиностроение, 1985.

2. І.В. Рубашко. Методична розробка до дипломного і дипломного проектування. Розрахунок припусків та межопераційних розмірів аналітичним та табличним способом. - Запоріжжя: ЗАК, 2003.

3. Горбацевич А.Ф. Курсовое проектирование по технологии машиностроении. Минск, 1975.

4. І.В. Рубашко, Л.О. Шилько. Методична розробка до дипломного і дипломного проектування. Розрахунок режимів різання аналітичним і табличним способом на різноманітні види обробки. – Запоріжжя: ЗАК, 2001.

5. Общемашиностроительные нормативы времени.– М.: Машиностроение, 1974.

6. Богуслаев В.А., Леховицер В.А,. Смирнов А.С., Станочные приспособления. –Запорожье: ОАО “Мотор сич”, 2000.

7. М.О. Черняєв. Методичні рекомендації при виконанні розділу “Охорона праці” в дипломних проектах, - Запоріжжя: ЗАК, 2003.

Додаток А

Перелік додаткової рекомендованої літератури

1. Справочник технолога – машиностроителя. Т.2/Под ред. А.Г.Касиловой, Р.К. Мещеряковой. – М.: Машиностроение, 1985.

2. Общемашиностроительные нормативы режимов резания. Ч.1., – М.: Машиностроение, 1974.

3. Нефедов Н.А., Осипов К.А. Сборник задач и примеров по резанию металлов и режущему инструменту. – М.: Машиностроение, 1984.

4. О.М. Акутін. Методична розробка по розробці РТК та розрахунку керуючої програми.– Запоріжжя: ЗАК, 2003.

5. Барановский Ю.В. Режимы резания металлов. Справочник. М.: Машиностроение, 1972.

6. Антонов Е.С. Нормативы режимов резания и времени на механическую обработку деталей на станках с программным управлением. М.: Машиностроение, 1983.

7. Мовчин В.Н., Мовчин С.В. Сборник задач по техническому нормированию в механических цехах. – М.: Машиностроение, 1983.

8. Ансеров М.А. Приспособления для металлорежущих станков. Л.: Машиностроение, 1975.