Охарактеризуйте поняття цільової громадськості та розкрийте умови її формування.

Публічна сфера, або сфера публічного життя, суб’єкта протистоїть сфері його приватного життя. Для того щоб той або інший соціальний суб’єкт став елементом громадськості, необхідні наступні умови: 1) наявність у нього спільного інтересу або спільної цінності з іншими суб’єктами; 2) усвідомлення (або емоційне переживання) цього інтересу чи цінності як спільної з іншими суб’єктами; 3) представлення цього спільного інтересу або цінності в актуальному публічному діалозі; 4) включення суб’єкта у відносини комунікації.

Громадськість у широкому значенні розуміється як сукупність індивідів та соціальних спільнот, які функціонують у публічній сфері і якими рухають якісь спільні інтереси та цінності, що мають публічний статус.

Під громадськістю в PR розуміється елемент широкої громадськості, інтереси й цінності якого пов’язані з ринковою, соціально-політичною або іншою публічною статус, діяльністю суб’єктів PR. Така громадськість ще називається цільовою громадськістю. Цільова громадськість поділяється на зовнішню й внутрішню. До внутрішньої громадськості відноситься персонал фірми або корпорації, члени політичної партії або громадської організації, співробітники адміністративного органу тощо. Для неї потрібні особливі механізми PR, пов’язані з формуванням корпоративних цінностей і корпоративної культури, створенням і зміцненням внутрішньо групової ідентичності, оптимізацією соціально-психологічного клімату тощо. Зовнішньою громадськістю для будь-якої соціальної організації є та частина цільової громадськості, що не пов’язана безпосередніми формальними відносинами (службовими, посадовими) з основною її діяльністю. PR спрямований зазвичай на обидві групи цільової громадськості, хоча пріоритет витрат та вкладених ресурсів віддається роботі з останньою.

Г.Почепцов визначає область, у якій функціонує PR як суспільну комунікацію, яка відрізняється як від комунікації повсякденної, так і від комунікації масової. Повсякденна комунікація – особистісна, діалогічна, усна. Масова – неособистісна, монологічна, друкована (або інший вид технічної реалізації), що й дозволяє виходити на масову аудиторію. У цілому в масовій комунікації утворюється мозаїка з найрізноманітніших відомостей, оскільки канал цей нейтральний стосовно описуваного в ньому об’єктам. Тут може бути й розповідь про страйк шахтарів у Донбасі, і про війну в Югославії, і про ціни на базарах Києва. На відміну від такого нейтрального каналу система PR немов би замкнута на себе, тому що розповідає про свої власні об’єкти, частиною яких сама і є. У цьому плані вона зближена з комунікацією повсякденною, оскільки й у ній мова йде про об’єкти, до яких особисто причетний мовець. З іншого боку, оскільки PR повинні виходити на широку громадськість, вони опираються на закономірності спілкування з масовою аудиторією. Тому опора на ЗМІ настільки істотна для PR.

Варто пам’ятати, що:

· У кожен певний момент громадськість складається з множини цільових громадськостей, організованих навколо актуальних публічних дискурсів.

· Той самий індивід (соціальна спільнота) може одночасно виступати як представник різних цільових громадськостей. Наприклад, сім’ї з дітьми можуть бути цільовою громадськістю одночасно для уряду, що трансформує соціальну політику; опозиції, що пропонує свій варіант рішення соціальних проблем; недержавних освітніх інститутів, що поширюють різні версії платної освіти тощо

Цільова громадськість може утворюватися як спонтанно, так і цілеспрямовано, у результаті PR-діяльності. Будь-яка професійна PR-акція сприяє формуванню “своєї” громадськості, старанно моделює, коректує й виховує її.