Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність і принципи ПР






 

Паблік рілейшнз є наукою і мистецтвом досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді й інформованості. Ефективне їх використання сприяє поліпшенню відносин між суб´ єктами соціаль­ного середовища, цілеспрямованому створенню їх «гро­мадського обличчя», розширенню сфери їх впливу, поліпшенню контактів між людьми, фірмами (організа­ціями), виявленню джерел можливих конфліктів.

Паблік (англ. public — публічний, суспільний) рілейшнз (англ. rela­tionвідношення, зв´ язок) — різновид соціально-психологічного менеджменту, в якому на основі точної і вичерпної інформації, отриманої у результаті аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного, психологічного розвитку країни (регіону, галузей економіки, сфер діяльності, фірм (організацій) та ін.), дотримання етичних норм і громадських інтересів планомірно реалізують соціально-технологічні та інформаційні заходи зі встановлення усві­домлених, гармонійних і взаємовигідних зв´ язків між суб´ єктами соціальної діяльності, між ними і громадськістю (її групами), владою задля впливу на громадську думку та прийняття рішень в процесі соціального управління і досягнення обопільної довіри і вигоди.

Поширене також тлумачення паблік рілейшнз як синтезу мистецтва і науки для аналізу тенденцій, перед­бачення їх наслідків, надання рекомендацій керівниц­тву організацій, здійснення певних заходів у їхніх та громадських інтересах, впливу на громадську думку та прийняття рішень в процесі соціального управління.

Предметом уваги ПР є суспільні процеси і відноси­ни, а ПР-діяльність є засобом впливу на ці процеси задля діалогу між ланками суспільства з метою дося­гнення громадянського консенсусу.

ПР не є пропагандою, рекламою, роботою в пресі. ПР — це мистецтво переконувати людей, впливати на їхню думку, підтримувати готовність до необхідних змін, долати кризові ситуації. Без такої діяльності не­можливі соціальне управління, політична практика, бізнес, адже реалізація будь-яких проектів, ідей почи­нається із зацікавлення ними людини, спільноти, фірми (організації), управлінських органів. Фахівці ПР допомагають політикам, управлінцям, бізнесменам органічно взаємодіяти із соціальним середовищем, зна­ходити розуміння в суспільстві, ухвалювати державні рішення, які не викликають спротиву населення.

У широкому розумінні ПР є частиною комунікацій­ної практики суб´ єкта політики, фірми (організації), покликаної сприяти досягненню їх стратегічної мети. Ця діяльність повинна бути безперервною, планованою, орієнтуватися не лише на існуючих, але і на майбутніх партнерів, використовувати соціально-психологічні методи впливу. Без неї неможливе ефективне управлін­ня у будь-якій сфері діяльності.

Методологія ПР базується на загальнофілософському підході як універсальному засобі пізнання дійсності; спеціальній методології як сукупності методологічних принципів ПР; власній методиці як сукупності методів, засобів і прийомів ПР.

Сутність ПР як професійної діяльності відображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Сутність ПР як професійної діяльності

 

Головним об´ єктом впливу ПР-діяльності є гро­мадськість — сформована у зв´ язку з певними полі­тичними, економічними, соціальними обставина­ми спільнота людей (специфічна її частина, індиві­ди), яка усвідомлює ці обставини та однаково реагує на них.

Громадськість складається із закритої (партійні функціонери, співробітники фірм, пов´ язані службови­ми відносинами і корпоративною відповідальністю особи) і відкритої (аудиторія засобів масової інформації, рядові члени та прихильники політичних партій і рухів тощо) систем. Обидві вони є носіями масової свідомості, суб´ єктами громадської думки, оскільки вона не існує без суспільної свідомості, а суспільна свідомість не існує без громадської думки.

Громадська думкатимчасовий стан суспільної свідомості, що виявляється як сукупність оцінних суджень різноманітних груп і верств населення, індивідуальних думок із певної проблеми, яка стосується групи людей.

Формою буття громадської думки є судження, що відображають ставлення її суб´ єкта до значущих для нього подій і явищ соціальної дійсності. Виявляється вона і в соціальному контролі, завдяки чому суб´ єкт думки забезпечує однакові реакції об´ єднаних у спіль­ноту індивідів на стан її об´ єкта.

Сформовану громадську думку важко змінити, осо­бливо домогтися публічного визнання неефективності минулої діяльності, власних помилок. Водночас вона може різко змінюватися, тому з нею слід працювати на основі глибоких знань про закони й особливості пове­дінки спільнот, використовуючи сучасні комунікаційні технології.

Робота з громадською думкою дає змогу політичним лідерам, керівникам, менеджерам фірм (організацій) цілеспрямовано підвищувати свою популярність, здо­бувати переваги над конкурентами, реалізовувати свої ідеї, проекти.

Теорія і соціальна практика ПР вибудовуються на теоретико-методологічній основі принципів демокра­тичності, альтернативності, громадянського консенсу­су, технологічності.

Принцип демократичності ПР. Діяльність із ПР можлива лише в умовах демократії, реальних грома­дянських прав людини і вільного функціонування еко­номічних інститутів, реальної можливості суб´ єктів суспільних відносин реалізовувати свої права, у т. ч. і шляхом громадянської ініціативи, на основі економіч­ної, політичної і духовної свободи. Володіючи рівними правами й обов´ язками, вони налагоджують взаємозв´ язки з партнерами у політиці, бізнесі, культурі як «суспільний договір» про узгодження інтересів.

За таких умов управління органічно поєднується із самоврядуванням, а управлінська структура створює довкола себе систему суспільних зв´ язків, залучає до орбіти своїх інтересів безліч осіб і установ, стимулює усвідомлення єдності завдань. Тому ПР покликані слу­жити суспільству.

Принцип альтернативності ПР. Цей принцип постає на основі демократичного функціонування ПР, адже багатосуб´ єктність суспільних відносин породжує неви­черпність управлінських альтернатив у формуванні мети, виборі партнерів спільної діяльності, використан­ні управлінських технологій тощо. І навпаки, за жор­сткої регламентації суспільних відносин, підпорядку­вання їх партійним, корпоративним, клановим інтере­сам ПР не функціонуватимуть.

Дотримання принципу альтернативності особливо важливе для забезпечення інтересів суб´ єктів соціально-економічних відносин, формування відкритого суспіль­ства, здатного знаходити ресурси і стимули для модерні­зації своєї системи, її окремих елементів відповідно до викликів часу, глобалізації і мінливих умов життя.

Принцип громадянського консенсусу ПР. Осми­слюючи суперечності, навіть вступаючи в зону кон­фліктів і прогнозуючи їх, ПР-фахівці, ПР-структури спираються на пошук обопільної згоди, взаємоприй­нятних умов заради досягнення консенсусу в суспіль­стві, спільноті. Це спрямовує ПР на врахування інтере­сів усіх сторін.

Принцип технологічності ПР. Як фахова діяльність ПР сформувалися у процесі становлення і системати­зації різних форм, методів, способів і процедур налаго­дження соціальних контактів. Інструментарій ПР може бути використаний у різних ситуаціях і гаранту­вати запланований результат. Він постійно вдоскона­люється, бо чим різноманітніші технологічні прийо­ми, тим ширшим стає освоєне ними проблемне поле, тим масштабнішою і досяжнішою може бути мета ПР-діяльності.

Теоретико-методологічна основа ПР має багато спільного з діяльністю в соціогуманітарній сфері, оскільки вона спрямована на свідомість, психічне буття індивідів, груп, масових спільнот. Найхарактернішою її ознакою є пошук того, що об´ єднує, відкриває дорогу до відвертого діалогу, взаєморозуміння на основі узго­дження корінних інтересів, соціального компромісу, творення блага для всіх. Ефективна і послідовна діяль­ність фахівців ПР слугує розвитку, облагородженню суспільства, об´ єднанню людей навколо важливих сус­пільних цінностей, спонукає їх до соціальної творчості. Сприяє вона і досягненню вмотивованих особистих, групових, корпоративних цілей.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.