Сучасний стан освіти дорослих людей з психофізичними порушеннями в Україні.

КОРЕКЦІЙНА АНДРАГОГІКА

Модуль І. Загальні питання теорії корекційної андрагогіки

Лекція 1. Поняття про андрагогіку та етапи її розвитку.

План

1. Сучасний стан освіти дорослих людей з психофізичними порушеннями в Україні.

2. Становлення і шляхи розвитку андрагогіки.

3. Понятійно-термінологічний апарат андрагогіки

4. Співвідношення між корекційною педагогікою та корекційною андрагогікою у навчанні дорослих осіб з обмеженням життєдіяльності.

5. Принципи методологічного виховання та навчання корекційної андрагогіки.

Сучасний стан освіти дорослих людей з психофізичними порушеннями в Україні.

В нинішній час виникає проблема у виборі професії не тільки нормально розвинутих учнів старших класів, а й осіб з вадами психофізичного розвитку. В наслідок особистісних особливостей, випускникам допоміжних шкіл дуже складно зорієнтуватися в умовах сучасного ринку праці, тому встає питання про актуальність цієї проблеми. Деяка частина випускників корекційних шкіл йдуть на виробництво, виконуючи там важкі некваліфіковані види праці, але значна частка випускників завершують професійну освіту в спеціальних групах ПТУ.

Однак тим не менш і ті і інші відчувають труднощі в подальшому працевлаштуванні, які обумовлюються низкою факторів:

- Психологічною неготовністю до моменту переходу від навчання до сфери

професійної праці;

- Відсутністю ясної життєвої перспективи, однією з причин якого є почуття

соціальною не захищеності;

- Неадекватною самооцінкою і недостатньо сформованої здатністю оцінки своїх можливостей і здібностей при визначенні профілю і змісту професії;

- Нездатністю адекватно враховувати вплив виробничого мікроклімату на людину і неготовність до подолання певних професійних труднощів.

Таким чином, існує ряд серйозних проблем, невирішеність яких перешкоджає професійної інтеграції в суспільство осіб з інтелектуальним недорозвиненням.

За даними ООН, кількість людей з психічними і фізичними порушеннями складає 1/10 частини усього населення нашої планети.

Дані від Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) свідчать, що число цедосягає 13% і тенденції до зменшення не спостерігається. Тому питання максимально можливої реабілітації людей з інвалідністю стоїть в усіх країнах світу.

З 1950-х років у світі почала розвиватися концепція інтеграції інвалідів в звичайне суспільство, і особливий упор був зроблений на створення доступного середовища, можливість здобуття освіти і професійної підготовки.

Конвенція про права інвалідів, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 2006 року і що набула чинності 3 травня 2008 року, стала базовим документом в цій області.

В Україні Конвенція і Факультативний протокол набули чинності 6 березня 2010р. Права інвалідів були закріплені у законі «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 р. і інших правових документах. Існують певні можливості для інвалідів ідітей-інвалідів здобувати освіту.

В нашій країні існує система учбових закладів по навчанню інвалідів. Передусім, це інтернати, де навчання, проживання та харчування для інвалідів безкоштовні. Таких інтернатів в Україні шість:

v Харківський обліково-економічний технікум-інтернат приймає інвалідів з 1-ою, 2-ою і 3-ою групою без вікових обмежень. Денна форма навчання на базі 9 класів тут проходить 2 роки 10 місяців, на базі 11 класів і заочна - 1 рік 10 місяців.

v Чернігівський юридичний коледж приймає випускників 9-х класів, термін навчання – 2 роки 5 місяців.

v Житомирський технічний ліцей-інтернат приймає інвалідів 2-ої і 3-ої груп з терміном навчання 3 роки на базі 11 класів. На спеціальність «Оператор обчислювальних машин» 2 роки навчання.

v Кам'янець-подільський планово-економічний технікум - інтернат приймає на навчання інвалідів 2-ої і 3-ої групи по спеціальності «Бухгалтерський облік, аудит» та «Економіка підприємств» на базі 9-11 класів.

v Луганське профтехучилище - інтернат приймає без іспитів інвалідів 2-ої і 3-ої групи у віці від 15 до 35 років на спеціальності «Пошив чоловічого і жіночого верхнього одягу і взуття» з терміном навчання 3 роки.

v Самборське профтехучилище - інтернат приймає 15-25-річних інвалідів 2-ої і 3-ої групи без іспитів на спеціальність «Кравець» на базі 9-ти класів.

Інваліди з дефектами зору можуть отримати освіту в Київському державному технікумі легкої промисловості по професії «Швацьке виробництво», в медичній школі при Дарницькому медичному об'єднанні (Київ) і медичному училищі Херсонської області по професії «Масажист».

Інвалідів з дефектами слуху чекають різні учбові заклади по усій Україні з великим пектром професій, а саме:

v Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (інженерна механіка, технологія машинобудування), Київський національний університет технологій і дизайну (економіка підприємства);

v Національна металургійна академія України (економічна кібернетика);

v Донецький технікум промислової автоматики (обслуговування комп'ютерних і інтелектуальних мереж);

v Одеське ПТУ № 35 (кравець);

v Київський державний коледж естрадно-циркового мистецтва (артист цирку, артист естради);

v Український державний лісотехнічний університет (технологія деревообробки);

v Ужгородський коледж мистецтв імені А. М. Эрдели (кераміка, художня обробка дерева, художня обробка металу);

Всеукраїнський центр профреабилитации інвалідів розташований недалеко від Києва - на базі санаторію «Лютеж».

Тут навчають таким професіям:

- Оператор комп'ютерного набору - 5 місяців навчання на базі середнього або

профтехобразования;

- Секретар керівника - 5 місяців навчання на базі середньої, средньотехнічної освіти або освіти без стажу роботи;

- Соціальний працівник - 10 місяців;

- Вишивальниця - 10 місяців;

- Кравець - 10 місяців;

- Бджоляр - 5 місяців;

- Перукар - 5 місяців;

- Слюсар з ремонту автомобіля І - ІІ розрядів - 5 місяців;

- Взуттєвик по ремонту взуття - 3, 5 місяця навчання.

Випускникам видають посвідчення державного зразка. У Центр приймають інвалідів І - III груп працездатного віку. Документи і заява про зарахування необхідно подати в Центр соціального захисту за місцем проживання.

Відповідно до рекомендацій, які надаються до індивідуальних програм реабілітації, професійним навчанням інвалідів займається і Державна служба зайнятості. Інваліди, які зареєстровані там як безробітні, мають право на професійну підготовку по робочим професіям, підвищення кваліфікації і перепідготовку за рахунок засобів Фонду соціального захисту інвалідів.

Якщо проаналізувати перелік пропонованих спеціальностей, то ми, практично, не побачимо в них вищої освіти, яка могла б надати можливості людям з обмеженими фізичними можливостями набути престижну і, відповідно, гідно оплачувану професію.

Про інклюзивну освіту для людей з проблемами опорно-рухового апарату говорити взагалі не доводиться, оскільки ні школи, ні ПТНЗ не обладнані засобами доступності.

Про можливість користуватися громадським транспортом людям з серйозними проблемами опорно-рухового апарату ми доки можемо взагалі не говорити, оскільки цих можливостей немає.

Рішенням могло б стати створення дистанційної освіти на базі декількох ведучих ВНЗ країни, але, на жаль, робота в цьому напрямі в Україні просувається повільно.

Аналіз показує про дуже низький рівень інформованості інвалідів, про ті пільги, які вони можуть використати д для здобуття освіти і професії, невміння відстояти свої права, що надаються законодавством. Одним з наслідків цього є низька мотивація і невіра у свої сили і можливості.

Очевидна необхідність психолого-соціальной реабілітації, інформування про можливості, пільги, центри реабілітації і навчання.