Тестовий матеріал Б. Басса

1. Найбільше задоволення я одержую від:

а) схвалення моєї роботи;

б) усвідомлення того, що робота зроблена добре;

в) усвідомлення того, що мене оточують однодумці.

2. Якби я був спортсменом, то хотів би бути:

а) тренером;

б) знаменитим гравцем;

в) капітаном команди.

3. Кращим педагогом є той, хто:

а) до кожного відноситься індивідуально;

б) збуджує інтерес до предмета;

в) створює в колективі атмосферу розкутості і свободи.

4. Мені подобається, коли люди:

а) радіють виконаній роботі;

б) із задоволенням працюють спільно;

в) намагаються виконати роботу краще інших.

5. Я хотів би, щоб мої друзі:

а) були б чуйні та людяні;

б) не зрадили б мене;

в) були цікавими людьми.

6. Кращими з колег я вважаю:

а) з ким склалися гарні взаємини;

б) на кого завжди можна покластися;

в) хто багато чого може досягти в житті.

7. Більше всього я не люблю:

а) коли в мене щось не виходить;

б) коли псуються стосунки із працівниками;

в) коли мене критикують.

8. Погано, коли педагог:

а) не ховає своєї ворожості до деяких учнів;

б) збуджує дух суперництва в групі;

в) не розбирається у всіх тонкощах свого предмету.

9. У дитинстві мені більш усього подобалося:

а) спілкування з друзями;

б) задоволення від того, що щось вдалося;

в) коли мене хвалили за вміння, знання.

10. Я хотів би бути схожим на тих, хто:

а) досяг успіху в житті;

б) знайшов на роботі самого себе;

в) завжди для всіх відкритий.

11. Школа і вуз повинні:

а) підготувати нас до життя;

б) допомогти кожному знайти свою «нішу»;

в) навчити розуміти один одного.

12. Вільний час я б охоче витрачав:

а) для спілкування;

б) для відпочинку і розслаблення;

в) для своїх хобі.

13. Я щасливий, коли:

а) працюю з людьми, які мені симпатичні;

б) у мене цікава робота;

в) коли результати моєї роботи адекватно оцінюються.

14. Люблю, коли:

а) мене цінують згідно з заслугами;

б) у мене щось вийшло;

в) поруч зі мною приємні люди.

15. Мені було б приємно, якби, говорячи з трибуни про мене:

а) навели якийсь конкретний випадок, про який варто згадати;

б) взагалі похвалили б мене;

в) згадали б тих, з ким у мене все добре вийшло.

16. Результати мого навчання вище, якщо викладач:

а) враховує мою індивідуальність;

б) викликав у мене інтерес до свого предмета;

в) вдається до дискусій, обговорення проблем.

17. Немає нічого гіршого для мене, ніж:

а) спроба принизити мене;

б) невдача у виконанні важливої справи;

в) втрата взаєморозуміння з близьким колом спілкування.

18. Більше всього я ціную:

а) успіх;

б) можливість знаходитися серед однодумців;

в) здоровий розум і кмітливість.

19. Не люблю тих, котрі:

а) сумніваються у своїх можливостях;

б) не вміють ладити з людьми;

в) завзято обстоюють своє.

20. Приємно, коли:

а) зайнятий якоюсь важливою для тебе справою;

б) маєш багато друзів;

в) викликаєш в оточуючих захоплення.

21. Керівник обов'язково повинен бути:

а) доступним;

б) авторитетним;

в) професіоналом у своїй справі.

22. Вільний час я присвятив би читанню книг:

а) про те, як навчитися ладити з людьми;

б) про те, як процвітати в кар'єрі;

в) про досягнення науки і техніки.

23. Маючи здібності до музики, я волів би бути:

а) диригентом

б) композитором;

в) солістом.

24. Я хотів би:

а) придумати цікавий конкурс;

б) перемогти в ньому;

в) бути його ведучим.

25. Для мене дуже важливо знати:

а) на що я здатен;

б) як досягти мети в житті;

в) кого можна залучити для цього.

26. Кожний повинен прагнути до того, щоб:

а) не мати ворогів;

б) бути на своєму місці;

в) бути незамінним.

27. Найкраще я проводжу вільний час, коли:

а) спілкуюся з друзями;

б) оформляю свої записи, альбоми;

в) роблю щось, пов'язане з роботою.

Ключ

1. Спрямованість на спілкування і взаємодію (С)

Людина, яка завжди відкрита для оточуючих та одержує задоволення і радість від спілкування й взаємодії з ними, найчастіше заслуговує позитивної оцінки. Згадаємо тих своїх друзів, учителів, колег, сам процес спілкування з якими завжди викликає радість і задоволення. Люди з таким типом спрямованості відрізняються прагненням зберегти з усіма гарні дружні стосунки, вони сильно переживають при їх розриві і часто здатні заради поновлення стосунків вибачити провини. Вони охоче включаються в колективну діяльність, будучи готові співпрацювати з іншими, щоб пережити радість від спілкування. Такі люди не уявляють себе без нових друзів, знайомих і шанувальників (при цьому не поривають зі старими). Для них характерне прагнення зрозуміти іншого, співпереживати йому, поставити себе на його місце (те, що в психології називається емпатією). Однак перераховані вище позитивні якості іноді можуть мало сприяти ефективності спільної діяльності, а то і заважати їй. Індивіди з такою спрямованістю рідко беруть на себе відповідальність за наслідки спільних зусиль групи, хоча, як правило, завжди погоджуються з її мимовільними поривами. Піти всупереч групі їм вкрай важко. Спеціально чи мимоволі вони намагаються підлаштуватися до думки більшості, прагнучи не відстати від «усіх», але рідко бувають авторами оригінальних пропозицій, починів чи напрямків. Вони почувають себе «у своїй тарілці» на дружніх вечірках, застіллях, «вилазках», ювілеях, але часто не здатні на роль ведучого дискусії, диспутів, зборів, нарад. Прагнучи досягти взаєморозуміння з оточуючими, вони все ж таки не завжди досягають цієї мети й, у зв'язку з цим, мало сприяють прийняттю оригінальних ідей і підходів

2. Спрямованість на справу та її результат (Д)

Для осіб з таким вектором спрямованості сама діяльність (процес і результат) — зміст усього життя, джерело натхнення і власної значущості. Керівник цього типу орієнтований не тільки на результат, але і на ділову співпрацю. Він одержує задоволення не стільки від спілкування із працівниками і партнерами, скільки від того, що власною активністю й енергією переконує їх у правоті своїх пропозицій і підходів, змушує їх наслідувати запропонований ним курс. Захищаючи свою справу, він вміє висловлювати думки в переконливій та емоційно привабливій для співробітників формі, особливо коли мова йде про плани на майбутнє і постановку задач на проміжні етапи. При цьому співробітники відзначають його вміння слухати і чути співрозмовників, готовність не тільки очолити справу, але й взяти відповідальність за її успіх на себе. Для керівника з таким типом спрямованості характерна захопленість в оволодінні новими навичками і технологіями, здатність в інтересах справи визнавати і відстоювати перспективні думки і пропозиції співробітників. Однак було б помилково вважати таку позицію невразливою, її носії, на жаль, заради успіху чи кінцевого результату мало звертають уваги на моральну сторону справи. Спеціально чи мимоволі іноді вони дають привід віднести їх до тих керівників, хто орієнтується на сумнівні принципи: «переможець завжди правий», «мета виправдовує засоби». І, нарешті, вони завжди болісно реагують на несподівані перешкоди на шляху досягнення задуманого.

3. Спрямованість на себе (Я)

Ця спрямованість характеризує людину, зосереджену тільки на собі і своїх інтересах. Вона мало зважає на оточуючих. Для неї вони в основному лише «фон», глядачі чи свідки. Навчання чи робота для неї є лише засобами вираження і ствердження власного «Я», привернення уваги до своєї «неординарної» натури. Керівники з такою спрямованістю прагнуть нав'язати свою думку колективу, відкидаючи розумні заперечення чи вимоги його членів. Вони більше говорять, ніж слухають, у дискусіях схильні до поспішних і незважених заяв. Прагнуть завжди і скрізь виділитися, болісно сприймають будь-які зауваження чи критику на свою адресу. Мотиви власного благополуччя часто заважають їм вчасно помічати потреби інших. У конфліктних ситуаціях рідко здатні на компроміс чи співпрацю. Схильні до агресивності, дратівливості, суперництва. Найчастіше вони дотримуються жорсткого алгоритму.