Хід заняття

1. Організаційний момент.

2. Загадка. Тільки сонечко пригріло, враз сніжок розтанув білий.

Все радіє: певно зна – це прийшла до нас …(весна).

Так, діти, після білосніжної зими приходить різнокольорова весна. Розцвітають перші квіти, на деревах з’являються листочки, виростає травичка, прилітають з півдня птахи. А все це відбувається тому, що сонечко посилає на землю все більше тепла. Люди радіють весні, все більше можна побачити усміхнених облич.

(Слухання музики Д. Шостаковича „Прелюдія 55”)

(вихователь під музику читає вірш)

Іде весна. Вже чути теплий подих.

Пливе весна з дзюрчаннями струмків

Летить весна на білих хмарах – конях,

Біжить весна по зелені лісів.

Розквітли квіти для весни – красуні,

Співають птахи їй пісні дзвінкі.

Вона принесла неба чистий промінь

І ніжний дзвін джерел, річок, ставків.

(Заходить Весна).

Весна. Добрий день, малята. Я так поспішала до вас, що розгубила усі кольори, які хотіла вам показати.

Вихователь. Що ж, діти, треба допомогти Весні відшукати кольори. А коли їх знайдемо, то будемо викладати картину. Гляньте у віконечко, чи не заглядає до нас сонечко. Покличемо його піснею.

Пісня „Сонечко”

(Вихователь викочує жовтий круг і прикріплює на набірному полотні, читає вірш):

Котилася тарілочка по крутій горі, забавляла любих діток у моїм дворі.

Нам тієї тарілочки чому не любить – хорошая, золотая і як жар горить.

- Закотилось до нас сонечко. Яке воно? (Кругле, жовте).

- Подивіться, діти, сонечко наше чомусь сумне. У нього, здається, чогось не вистачає.

- Сонечко, сонечко, ти не будь сумне.

Ми знайдем промінчики – сум твій пропаде.

(Діти розкручують промінчики і закріплюють їх на липучки. Вихователь викладає посмішку).

І сонечко серед неба, опинилось – стало,

Мов жених той молодую, землю оглядало.

- Діти, у сонечка скільки кружечків? (Один).

- А скільки промінчиків? (Багато).

- Якого кольору сонечко? (Жовтого).

- Ну ось ми і знайшли перший колір, який загубила Весна.

- Діти, де живе сонечко? (На небі). Де знаходиться небо? (Вгорі).

- Що навесні пливе по небу? (Хмари).

- Якого вони кольору? (Синього).

(Дитина викладає на полотні хмаринку, вихователь читає вірш)

Синьої фарби візьміть собі трошки – нею так гарно пахнуть волошки.

Небо синіє, і річечка синя, проліски ніжно цвітуть у долині.

- Що ще буває у природі синього кольору? (квітка, річка)

(Слухання звуків природи – весняний струмок)

(Дитина переплітає синю стрічку на полотні, утворюючи хвилі).

- Ось, веснонько, ми знайшли другий колір. Який, діти? (Синій).

- Як ви гадаєте, діти, де Весна могла загубити зелений колір? (На травичці, листочках).

Ой, травичко зелененька, навесні ти ще маленька.

Буде сонце пригрівати – травка буде підростати.

(Діти прикріплюють зелені стрічки – травичку на кнопки – застібки внизу, а вгорі - на липучку).

- Якого кольору травичка? (зеленого).

- Весна принесла нам тепло, ясне блакитне небо, по якому пливуть сині хмаринки. І, дивіться, хто це летить у небі?

(Прикріплюю на липучку на набірному полотні пташок).

Це пташки повертаються з теплих країв. Які пташки?

(Викладаю на дошці картинки із зображенням шпака, соловейка, журавля, ластівки).

(Слухання звуків природи – спів птахів)

Хоровод «Ой минула вже зима»

- Діти, спитаймо Весни, що ж вона нам принесла?

- Весно, Весно, що ти нам принесла?

Весна. Принесла я сонечко дітям у віконечко.

Принесла я сім’ячко, щоб родило зіллячко,

Принесла я квіточки, щоб раділи діточки,

Хлопчикам – по батіжку, а дівчаткам – по вінку.

- Подивіться, діти, які ж квіти принесла нам Весняночка. (Викладаю на дошку зображенні квітів підсніжника, проліска, мати-мачухи).

- Якого кольору бувають квіти?

Підсніжник – білий; пролісок – синій, мати-мачуха – жовта.

(Діти застібають квіти на ґудзики на набірному полотні).

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає

Весна землю, мов дівчину в зеленому гаї.

- Ось яка гарна вийшла у нас картина весни.

Якось я спитала у весни: ти чому приходиш, поясни?

І весна сказала прямо: поспішаю я на свято мами!

(Показую дітям тюльпан). Я сьогодні купила квітку. Ось таку пахучу, із червоними пелюстками та довгим зеленим листям. вона називається – тюльпан. Я купила її для своєї мами. Так, так, у мене теж є мама, як і у вас. І я хочу її привітати із святом, яке принесла весна. Ця квітка – дарунок. Дарунок для мами. А ви б хотіли привітати свою маму такою квіткою? Тоді ми зробимо аплікацію. І коли мами прийдуть сьогодні ввечері забирати вас додому, то ви їм подаруєте ці квіти, а вони побачать у цій аплікації вашу любов. (Весна роздає ароматизовані яєчка, діти нюхають).

- Що так може пахнути? (квітка, мама). Ви вгадали, відкрийте ці яєчка, і знайдете у них квітку, яку використаєте у своїй аплікації.

Розгляд і закріплення будови квітки:

стебло – довге, зелене. Листя – довге, широке, зелене. Квітка – червона.

Показ і пояснення послідовності виконання аплікації тюльпану.

Закріплення: стебло, квітка, листя. (Діти виконують роботу)

- Так, діти, Ви ще маленькі, у вас немає грошей, щоб купити дарунок мамі. Але я вам відкрию секрет – найдорожчий той дарунок, що виготовлений вашими рученятами. А також – це добре слово, гарне вітання, посмішка, поцілунок, слухняність, допомога.

Мамине свято я зустрічаю, я для матусі віршика знаю.

Я подарунок мамі роблю, я свою маму дуже люблю.

( Викладаємо всі роботи на дошці, любуємось).

Хоровод «Мамині помічники»

(Весна роздає дітям печиво, дякує і прощається).