ІІІ. De Marco Antonio

M. Antonius, quasi imperā tor copias suas collŏ cans, omnia verba ponē bat in maxĭ me opportū nis suae oratiō nis partĭ bus. Gestĭ bus non verbō rum exprimendō rum, sed sententiā rum illuminandā rum causa utebā tur. Etsi vox eī us subrauca natū ra, etiam hoc vitium in bonum ille convertē bat. Habē bat enim flebĭ le quiddam optumque et ad fidem faciendam et ad misericordiam movendam.

Oratō ri animō rum flectendō rum cupī do necesse est, ut Demosthĕ nes ait, in dicendo plurimi aestimā re.

Antonius aut sedandis anĭ mis aut excitandis incredibĭ lem vim habē bat. In interpretando, in definiendo, in explicanda aequitā te nemo erat melior, quam Antonius.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Не тільки мистецтво говорити, а й мистецтво мовчати є найважчим.

2. Багато з нас є пристрасними (палкими) до читання віршів римських поетів.

3. Друзі завжди були готові для допомоги.

4. Слід вислуховувати поради розумних мужів.

5. Батьківщину у небезпеках слід захищати славними мужами.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Ave, Caesar, moritū ri te salū tant! – Тішся, Цезарю, ті що приречені на смерть тебе вітають!

У Гая Светонія Транквілла (69-141) у творі „Життя дванадцяти Цезарів” читаємо: „Такими словами повинні були вітати імператора Клавдія раби-гладіатори, які направлялись на морський бій, влаштований з приводу закінчення спорудження каналу для спуску води з фуцинського озера в річку Ліріс”. Цей вислів римляни запозичили в етрусків, в яких існував звичай: на могилі знатної людини примушувати битися на смерть полонених воїнів або рабів, бо це було частиною тризни. Спочатку і римляни влаштовували гладіаторські бої лише на поминках, та пізніше ними відзначалися й радісні події: військові перемоги, завершення побудови храму, дні народження імператора. Виходячи на арену цирку перед боєм, гладіатори повинні були вітати імператора вигуком: „ Ave, Caesar, moritū ri te salū tant! ”

2. Quod erat demonstrandum (скорочено Q.e.d.) – Що треба бу-ло довести. Традиційна формула, що завершує математичне доведе-ння.

3. Ars amandi – „ Мистецтво кохання ” – назва твору римського поета Овідія (43 р. до н.е. – 18 р. н.е.)

4. E duō bus malis minĭ mum eligendum est. – Із двох лих слід виби-рати найменше.

5. Aequo anĭ mo audienda sunt imperitō rum convicia. – Слід спо-кійно вислуховувати лайки недосвідчених. Сенека „Листи” LXXVI, 4.

6. Aliis inserviendo consū mоr. – Слугуючи іншим, виснажуюсь сам. Напис під свічкою як символ самопожертвування, який міс-титься у збірці символів і емблем 16 ст.

7. Patriae in serviendo consū mоr. – Я виснажуюсь від служіння батьківщині. (Бісмарк)

8. Memento moriendum esse. – Пам’ятай, що треба вмирати. Формула вітання, якою обмінювались при зустрічі монахи ордену траппістів, заснованого 1664 року.

9. Argumenta non numeranda, sed ponderanda sunt. – Докази треба не рахувати, а зважувати. Положення формальної логіки.

10. Verbis ut nummis utendum est. – Словами треба користуватися як грошима (економно).

11. Serum est cavendi tempus in mediis malis. – Пізнім є час для застереження у розпалі нещастя.

12. Silendo nemo peccat. – Мовчки ніхто не грішить.

13. Equi donā ti dentes non sunt inspiciendi. – Дарованому коневі в зуби не треба дивитися.

14. Cum his versā re, qui te meliō rem factū ri sunt. – Будь з тими, які мають намір зробити тебе кращим.

15. Commū ne pericŭ lum concordia propulsandum est. – Спільну небезпеку слід відбивати згодою.

16. Nihil facĭ le scitu est. – Ніщо не є легким для знань.

17. Difficĭ le dictu est. – Важко сказати.