Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників

1. Орудний порівняння (Ablatī vus comparatiō nis)

У латинській мові при вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:

а) предмети, які порівнюють, ставлять у називному відмінку і між ними – сполучник quam – ніж, як:

Nihil est celerius, quam mens humā na. – Ніщо не швидше, ніж людська думка.

Aurum gravius est, quam argentum. – Золото – важче, ніж срібло;

б) предмет, з яким порівнюють, стоїть в орудному відмінку без прийменника і такий орудний називається Ablatī vus comparatiō nis (орудний порівняння). Українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником «за» або «від».

Nihil mente humā na celerius est. – Ніщо не є швидше за людську думку.

Aurum argentо gravius est. – Золото – важче від срібла.

2. Родовий частковий (Genetī vus partitī vus)

У латинській мові при найвищому ступені порівняння прикметників, коли із кількох предметів треба виокремити якийсь один, вживається родовий частковий (Genetī vus partitī vus), українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником з (із).

Omniummetallō rum aurum pretiosissĭ mum est. – З усіх металів найцінніше золото.

Omniumoratō rum Cicĕ ro clarissĭ mus erat. – З усіх ораторів най­славнішим був Ціцерон.

Дієприкметники (Participia)

1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis actī vi)

Participium praesentis actī vi утворюється додаванням до основи інфекта закінчення - ns (m, f, n) для дієслів I–II дієвідмін і закінчення - ens (m, f, n) для дієслів III–IV дієвідмін. У родовому відмінку однини закінчення - is (m, f, n).

Зразок утворення рarticipium praesentis actī vi від дієслів І-ІV дієвідмін:

Participium praesentis actī vi відмінюється за третьою голосною відміною, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів.

Зразок відмінювання рarticipium praesentis actī vi:

Якщо рarticipium praesentis actī vi виступає в незалежній синтаксичній конструкції «Орудний незалежний» або як іменник, то в ablatī vus singulā ris вживається закінчення - е. В усіх інших випадках – закінчення -і.

Рarticipium praesentis actī vi узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку: discipŭ lus audiens (m) – учень, що слухає; magistra docens (f) – вчителька, що навчає.

В українській мові слова, які закінчуються на - ант, - ент, походять від латинських дієприкметників теперішнього часу активного стану: аспірант, докторант, студент, президент, доцент, інцидент, асистент, конкурент, фабрикант, референт тощо.

2. Дієприкметник минулого часу доконаного виду
пасивного стану (Рarticipium perfecti passī vi)

Рarticipium perfecti passī vi утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень - us (m), - a (f), - um (n).

Зразок утворення рarticipium perfecti passī vi:

Основа супіна утворюється відкиданням від третьої основної форми дієслова (супіна) закінчення - um.

Рarticipium perfecti passī vi відмінюється як прикметники першої і другої відміни. Він є частиною трьох доконаних часів (perfectum, plusquamperfectum, futū rum II (secundum)) пасивного стану.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

I. De Solō ne et Croeso

Solo, ille sapiens, qui leges utilissĭ mas Atheniensĭ bus scribē bat, terras aliē nas libenter visitā bat. Aliquando Croesus, Lydiae rex, Solō nem invitā bat et divitias suas viro sapienti ostendē bat. Croesus Solō ne divitior, sed Solo Croeso sapientior erat. Croesus, qui se ipsum felicissĭ mum putā bat, nam divitissĭ mus erat, Solō nem interrogā bat: «Quem tu, vir sapiens, omnium homĭ num felicissĭ mum putas?» Solo respondē bat: «Tellum Atheniensem felicissĭ mum puto, nam filios optĭ mos et honestissĭ mos educā bat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭ ma vitam finiē bat». Alios quoque viros, qui mortem honestiō rem habē bant, nominā bat. Tum rex irā tus: «Nonne me felicissĭ mum omnium homĭ num putas? Quis enim pulchriō res vestes, splendidiō res gemmas, aedificia ampliō ra habet?» «O rex, — inquit Solo, — nunc te divĭ tem et regem video, sed felī cem non prius te nominā bo, quam vitam bonā et honestā mortē finivĕ ris». Hoc responsum minĭ me regi placē bat, et Solo regnum eius relinquē bat.

II. De Spartā nis

Athenienses artĭ bus et littĕ ris illustriō res erant, Spartā ni autem omnium Graecō rum fortissĭ mi. Asperrĭ mis enim morĭ bus puĕ ri educabantur et ad belli labō res maxĭ me idonei erant. Etiam hiĕ me acerrĭ ma, levissĭ ma veste induebantur. Attă men frigŏ ra atrocissĭ ma tolerā bant quotidie in frigĭ da Eurō tae aqua natantes et, pedĭ bus nudis, celerrĭ mo gradu, montes maxĭ me arduos ascendentes. Sitim quoque et famem patiebantur. Ită que in bello plerumque superiō res, raro inferiō res erant.

III. De Italia

Fertilissĭ ma et felicissĭ ma regio Italiae est Campania. Sed omnium urbium Italiae clarissĭ ma et florentissĭ ma erat Roma. Graeci fama litterā rum et artium praestantiō res erant; Romani perī ti rei militā ris et fortitudĭ ne erant. Romā ni fortiō res erant, quam Graeci. Popŭ li Romā ni exercĭ tus fortissĭ mi et audacissĭ mi erant, duces belli peritissĭ mi. Popŭ lus Romā nus potentissĭ mus domĭ nus erat multā rum regiō num multorumque fortium et bellicosō rum et audacium populō rum Eurō pae. Clariō ra sunt nomĭ na poetā rum Graecō rum, quam Romanō rum. Clarissĭ mus poetā rum Latinō rum erat Horatius.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Приклади – корисніші, ніж поради.

2. Своєю працею прагнемо зробити життя людей безпечнішим і багатшим.

3. Набагато ліпше мати добре здоров’я, аніж багатство.

4. З усіх поетів найзнаменитішим був Гомер.

5. Почесна смерть краща, ніж ганебне життя.

6. Нічого немає кращого для людини, як розум.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Optĭ ma legum interpres consuetū do. – Звичай – найкращий тлумач законів.

2. Honō res mutant mores, sed raro in meliō res. – Почесті міняють звичаї, але рідко – на кращі. Плутарх (50–120) у «Житті Сулли», 30 повідомляє, що Сулла, який у дитинстві був ніжним і співчутливим, у зрілому віці став грубим і жорстоким.

3. Ferro nocentius aurum est. – Золото – злочинніше від заліза.

4. Consultor homĭ ni tempus utilissĭ mus. – Час – найкорисніший порадник людині.

5. Firmissĭ ma est inter pares amicitia. – Між рівними дружба – найміцніша.

6. Tunĭ ca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ. (Своя сорочка ближча до тіла). Плавт (250–184 рр. до н.е.), «Три монети», 1154.

7. Citius, altius, fortius. – Швидше, вище, сильніше.

8. Intra bonus, exi melior. – Увійди добрий, вийди кращий (до храму).

9. A posteriō ri. – На підставі досвіду.

10. A priō ri. – Заздалегідь (незалежно від досвіду).