Теоретичний матеріал

Практична робота № 4

Тема: Оснащення дошкільник закладів технічними засобами навчання.

Мета:

- набуття знань щодо оснащення дошкільник закладів технічними засобами навчання.

Обладнання: комп’ютер.

Матеріал: відеофайли, текстові файли.

Теоретичний матеріал

Недалеко той час, коли дошкільні установи оснащуватимуться найсучаснішими технічними засобами - комп'ютерами.

За допомогою комп'ютерів педагоги шляхом моделювання різних процесів і явищ зможуть значно прискорювати засвоєння дітьми програмного матеріалу, здійснювати контроль за якістю цього засвоєння, активно розвивати пізнавальні і творчі здібності кожної дитини.

Мал. 1. Електрофон шкільний, магнітофон «Ельфа-332»; телевізор «Горизонт» шкільний з підставкою

Досить часто причинами, які стримують застосування технічних засобів навчання, є боязнь і невміння вихователів користуватися апаратурою, усувати найпростіші неполадки в процесі її експлуатації. Тому бажано, щоб педагоги проходили спеціальну підготовку на курсах або семінарах. Вони зобов'язані знати правила пожежної безпеки, а також інструкцію по техніці безпеки і строго дотримувати їх при експлуатації електроустановок. Особливу увагу слід звертати на справність шнурів і розеток перевіряти надійність і безпеку устаткування перед початком перегляду (прослуховування).

Апаратуру можна розміщувати в залі, в групових кімнатах або в спеціально обладнаному приміщенні стаціонарно. В даний час розробляються проекти дошкільних установ, передбачаючі спеціальні кімнати для занять з приміненням ТЗН. На мал. 2 показаний один з варіантів такої кімнати, розроблений науково-дослідним інститутом типового експериментального проектування.

При розміщенні технічних засобів, крім педагогічних вимог, слід дотримувати вимоги наукової організації праці, а також гігієнічні і естетичні вимоги.

З урахуванням нормативів дошкільних установ можна практикувати економічну і педагогічно допустиму пересувну систему технічних засобів. Так, в умовах одноповерхової будівлі може бути використаний стіл на коліщатках-роликах з вмонтованим устаткуванням: магнітофоном, проектором, електрофоном, набором пластинок, діафільмів і діапозитивів.

Важливо, щоб підставка, на якій встановлюється проекційна апаратура, була стійкою, легко пересувалася. Такі підставки випускаються промисловістю. При демонстрації діафільмів, кінофільмів і діапозитивів світловий потік повинен бути направлений в центр екрану. Необхідно пам'ятати, що при переході від демонстрації діафільма до демонстрації діапозитивів підставку слід наближати до екрану, дотримуючи центровку проектора.

При виборі в приміщенні місця для установки телевізора слід ураховувати, що відстань для якнайкращого сприйняття зображення складає від 2 до 6 м до екрану. Встановлюється телевізор в якнайменше освітленій частині приміщення на висоті трохи вище за рівень голів сидячих дітей. В процесі підготовки до проглядання відео- і діафільмів, телепередач, прослуховування звукозапису вихователь повинен правильно розмістити дітей. При цьому ураховуються індивідуальні особливості кожної дитини: його зростання, стан зору, слуху, уміння зосереджуватися і т.п. Стільці встановлюють в 4—5 рядів. При відстані проектора від екрану 4—7 м (при площі екрану 1, 2х1, 4 м) глядачі першого ряду повинні знаходитися не менше ніж за 2 м від екрану.

Слід підкреслити, що відстань від екрану до першого ряду глядачів залежить від потужності апарату і розміру екрану. При значних розмірах екрану вихователь має нагоду встановлювати проектор на великій відстані, збільшуючи зображення. Ця у свою чергу дозволяє зручно розташовувати перед екраном всю групу дітей (25—30 чоловік).

Мал. 2. Кабінет ТЗН з інвентарною кімнатою:

1 — стіл дитячий; 2 — стілець дитячий; 3 — стіл педагога; 4 — стілець педагога;

5 — стелаж для навчальних посібників; 6 — діапроектор; 7 — епіпроектор; 8 — кінопроектор; 9 — телевізор;

10 — магнітофон; 11 — програвач; 12 — екран; 13 — шкільна дошка;

А — місце для зберігання плівок, касет, диапособий і др.; Б — пересування столиків при установці эпи- і кінопроекторів; В — місце для зберігання проекційної апаратури (пересувні столики); Г — місце для зберігання аудіовізуальної апаратури

Розмір зображення розраховується таким чином: довжина групової кімнати ділиться на 5, наприклад 8 м: 5 = 1, 6 м; таким чином, ширина зображення повинна складати 1, 6 м. Менший розмір утрудняє сприйняття деталей, більший знижує яскравість зображення, що приводить до напруги зору. Відстань діапроектора і глядачів від екрану рекомендується дотримувати згідно таблиці 1.

Таблиця 1

Для демонстрації діафільмів, діапозитивів, транспарантів найбільш придатні екрани типу «ЕПП-3», «ЕПБ-С», «Э6М-2Д» (120 см X 140 см). Віддаленість центру екрану від підлоги при демонстрації діафільмів повинна складати 1, 1—1, 5 м. Не можна допускати проекцію зображення на стіну або папір, оскільки це значно погіршує якість зображення і негативно позначається на зорі дітей.

Магнітофон або програвач повинен знаходитися в полі зору дітей. Психофізіологічні особливості дошкільників — швидка стомлюваність, недостатня довільна увага, підвищена збудливість — визначають високі вимоги до організації занять з приміненням екранних і звукових засобів, обумовлюють неухильне дотримання гігієнічних вимог. Дослідження, проведені співробітниками науково-дослідних іниститів гігієни дітей і підлітків З одного боку, виявили переваги, які дає застосування ТЗН в учбово-виховному процесі, з іншою — дозволили зробити висновок, що великий об'єм інформації і її емоційна забарвленість збільшують напругу, прискорюють темп роботи (діти практично не відволікаються), унаслідок чого зростає навантаження на зоровий і слуховий аналізатори. З цього витікає необхідність такої організації занять, яка дозволяла б зберігати стійкий рівень працездатності дітей.

Досвід показує, що для збереження оптимального рівня працездатності дошкільників на заняттях з використанням екранно-звукових засобів велике значення мають наступні чинники: умови застосування ТЗН, тривалість і частота застосування, структура занять.

Використовуючи екранні засоби, украй важливо дотримувати повітряний режим. При затемненні вікон шторами підвищується температура повітря і збільшується його вогкість, зростає концентрація вуглекислого газу, тому необхідно забезпечувати ефективне провітрювання приміщення перед початком заняття і після його закінчення.

Зміна освітленості на екрані, зміна зображень, багатократне виключення і включення загального освітлення, що перемежається з поясненням або бесідою, викликають значну напругу зору і пов'язані з ним неприємні відчуття. Тому при прогляданні діафільмів (діапозитивів), телепередач важливі такі показники, як відстань глядачів від екрану, пов'язане головним чином з видом апарату; якість зображення, у тому числі його яскравість і контрастність; умови освітлення в груповій кімнаті або залі.

Перегляд в повній темноті несприятливий, оскільки при великій різниці яскравості в полі зору між освітленим екраном і темнотою оточуючого фону постійно відбувається переадаптація зору, що надзвичайно утомливо для очей. У зв'язку з цим телепередачі рекомендується дивитися в незатемненому приміщенні. У весняний і літній час вікна слід закривати легкими шторами, щоб яскраве сонячне світло не знижувало контрастність зображення. У вечірній час рекомендується освітлювати групову кімнату або зал верхнім світлом або місцевим джерелом світла, що знаходиться поза увагою дітей. В цілях профілактики зорової напруги дитині не рекомендується тривало фіксувати погляд на екрані телевізора, слід міняти його напрям, щоб давати очам відпочинок.

Велике значення має якість зображення. При мигтінні кадрів, нечіткому, несфокусованому зображенні, частій зміні яскравості, особливо при настройці в процесі демонстрації фільму, швидко наступає зорове стомлення. Тому всі операції по включенню і настройці телевізора (проектора) повинно бути вчинений до початку заняття, за винятком регулювання яскравості і контрастності, які залежно від освітленості приміщення іноді треба міняти.

Для збереження у дітей високого рівня уваги і працездатності особливе значення має правильна тривалість перегляду (прослуховування). Заняття необхідно планувати так, щоб застосування технічних засобів не порушувало його загальну тривалість. Повторне включення проектора на занятті слід проводити з інтервалами в 5—7 мін. Час проглядання діафільмів і діапозитивів не повинен перевищувати 15 мін. Проглядання кінофільмів і телепередач може бути продолжительнее—от 15 до 20 мін.— і в значній мірі визначається їх характером. Наприклад, проглядання пізнавального кінофільму, побудованого на розважальному матеріалі, не викликає великого стомлення і може бути тривалим.

При використовуванні радіо- і звукозаписів заданий ритм роботи приводить до більш значного стомлення дітей, тому тривалість прослуховування на одному занятті допустима в межах 12—15 мін. Відсутність зорового ряду вимагає ретельного підходу до тексту записів і радіопередач. Значно підвищує рівень уваги дітей вміло підібраний до запису матеріал, що дає зорове підкріплення (картини, портрети, фотографії, кадри з фільмів та ін.).

Практика показує, що при одноманітній і монотонній діяльності дитина швидко втомлюється. Тому, плануючи застосування технічних засобів, педагог зобов'язаний ретельно продумувати структуру заняття, знаходити йому правильне місце в системі інших занять так, щоб навантаження рівномірно розподілялося на різні аналізатори.

Наприклад, заняття з використанням проекційної апаратури бажано чергувати з музичними або фізкультурними. Недоцільно планувати використання екранних засобів після занять малюванням, аплікацією, ліпленням або влаштовувати прослуховування звукозапису після музичного заняття.

Дані медичних досліджень говорять про те, що відносне часте (3—4 раз на тиждень) застосування в учбовому процесі технічних засобів за умови дотримання гігієнічних вимог не знижує у дітей інтересу до занять і не викликає відхилень в їх здоров'ї.

Для зберігання діафільмів і діапозитивів звичайно використовується шафа з полицями або стелажі. Встановлюють коробки або по розділах і темах, або в порядку надходження, а на етикетці відзначають номер зберігання. Тут же може знаходитися список діафільмів з вказівкою полиці, ряду, порядкового номера.

Фонотеку — грамплатівки і магнітні записи — містять в коробках (конвертах) у вертикальному положенні. Зручніше всього використовувати спеціальні картонні або фанерні місткості. Щоб записи не псувалися, важливо дотримувати температурний режим — від + 10° до +25°С і відносну вогкість воздуха— біля 60%.

Не допускається зберігання стрічки поблизу сильних електромагнітних полів (електромоторів, трансформаторів, електромагнітів). Магнітну стрічку слід берегти від пилу (для цього можна використовувати чистий поліетиленовий пакет), а також від дії тепла і прямого сонячного світла. Двічі в рік її рекомендується перемотувати для зняття в рулоні внутрішніх напруг.

Дуже важливо систематично обновляти і поповнювати наявну фундацію новими екранно-звуковими засобами, відомості про які друкуються в спеціальних каталогах. Крім того, фонотеку можна обновляти за рахунок грамплатівок — додатків до дитячих журналів.

Ефективність використання аудиовідуальних засобів багато в чому залежить від того, наскільки добре знають педагоги, яка допомога є в дошкільній установі, при місцевих відділах освіти або в найближчих школах.

У Радянському Союзі є цікавий досвід використовування кінофільмів з фундацій кінопрокату, а також міських і районних фільмотек. Організовано було це таким чином. В дошкільних установах є перелік всіх фільмів, який систематично доповнюється у міру нових надходжень. На початку учбового року дошкільні установи направляють до місцевих органів освіти заявки, де указуються заходи, їх тематика, час проведення (наприклад, батьківські конференції, збори, семінари-практикуми). На основі цих заявок складається графік виїзду механіка для демонстрації фільмів. Ці можливості шкіл корисно використовували дошкільні установи.

В методичному кабінеті повинна бути централізована картотека всіх в дошкільній установі технічних засобів, що є, і дидактичних матеріалів до них. В картці указується назва допомоги, місце зберігання і порядковий номер, даються коротка анотація і рекомендації по його використовуванню в різних вікових групах. Варіантів ведення картотеки є дещо. Проте досвід свідчить, що найбільш раціонально розміщувати картки по типах ТЗН, а усередині типів — по розділах і темах відповідно до програми. В таких картах відзначають розділ програми, тему, літературу, що рекомендується, і допомоги, які можуть бути використаний. Маючи карту по кожній темі, педагог швидко знаходить потрібну допомогу, економлячи таким чином час для пошуку кращих засобів і методів навчання. Карта не сковує ініціативи вихователя, навпаки, вона дисциплінує працю, підвищує варіативність планування, його системність.

Показником правильного розміщення, зберігання, обліку ТЗН, хорошій інформованості педагогів про наявність аудіовізувальних засобів і їх змісту є оперативність пошуку вихователями необхідного матеріалу і визначення його місця в системі роботи з дітьми.

ПИТАННЯ ДО САМОАНАЛІЗУ:

1. Яким вимогам повинен відповідати комплекс засобів навчання?

2. Проаналізуйте урок (заняття), на якому використовувалися різні технічні засоби навчання.

3. Відберіть різні засоби навчання і виховання і розробіть урок (заняття в дитячому саду) або виховне заняття, на якому вони використовуватимуться.

4. Якщо є можливість, то запишіть заняття на відео і зробіть аналіз того, що у Вас вийшло, що не вийшло.