Література. 1. Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Обладнання ливарних цехів».-Дружківка.: ДТ ДДМА

1. Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Обладнання ливарних цехів».-Дружківка.: ДТ ДДМА, 2012

2. Логинов И.З. Проектирование литейных цехов.-Минск.: Вышейшая школа, 1975

3. Кнорре Б.В. Основы проектирования литейных цехов и заводов.-М.: Машиностроение, 1976

4. Сафронов В.Я. Справочник по литейному оборудованию.-М.: Машиностроение, 1985

5. Матвеенко И.В., Тарский В.Л. Оборудование литейных цехов. М., Машиностроение, 2003

Таблиця 1- Індивідуальні завдання практичної роботи №4

ЗРАЗОК РОЗРАХУНКУ

1. Визначити тип і кількість плавильних агрегатів
2. Дати опис устаткування дільниці з описаннням його призначення

Таблиця 1

На початку розробки програми дільниці збільшуємо задану потужність дільниці, враховуючи втрати литва на брак. Визначаємо річну програму ділянки з урахуванням браку за формулою [1 ]

Q_б = K _б* Q (1)

де Q – річна потужність ділянки, т;

Q _б– річна потужність ділянки з урахуванням браку литва, т

K_б – коефіцієнт браку (1, 03ч1, 06) Приймаємо брак литва рівним 5%.

Згідно завданню потужність проектованої ділянки 92600 т литва в рік. Тоді потужність ділянки з урахуванням браку литва складе

Q_б = 10000∙ 1, 05 = 10500 т

Розрахунок кількості плавильних агрегатів для отримання необхідної кількості металу на річну програму вироблюваний за формулою [ 2]

n= Кн ∙ М / Тд ∙ q (2)

де n – кількість плавильних агрегатів, шт

М - маса металлозавалки на річну програму, т.

Кн – коефіцієнт нерівномірності роботи устаткування, Кн= 1, 1 – 1, 2 для серійного і великосерійного виробництва;

Тд – дійсний річний фонд часу роботи устаткування, ч;

q - продуктивність плавильних агрегатів, т/ч.

Маса металлозавалки складається з маси рідкого металу на виробництво литва на річну програму і втрат металу на брак литва, чад і безповоротні втрати. Втрати на брак литва були враховані при наборі програми випуску продукції. Маса металлозавалки розраховується по формулі [ 5 ]

, (2)

де М – маса металлозавалки, т

Z % – чад металу (для печей з кислою футеровкой Z = 5%, з основною – 4%)

Qж – маса рідкого металу на річну програму, т

Провівши перетворення у формулі 2 отримаємо

, (3)

маса рідкого металу відливань на річну програму може бути визначена із співвідношення

Q_ро = К_пер∙ Q_б, (4)

Де К_пер – коефіцієнт переходу від маси придатного литва до маси рідкого металу (він коливається залежно від маси литва, галузі виробництва (машинобудування, верстатобудування, тракторобудування). Для литва, вироблюваного в сталеливарному цеху ДМЗ, яке входить до групи масою до 100 кг і дрібним, що є (згідно таблиці 1.1[2], К_пер= 1, 7-1, 74. Згідно даним таблиці 4.70 для дрібних відливань з вуглецевої сталі, що виплавляється в електропечах, середній вихід придатного литва для машинобудування складає 52%.

Розраховуємо масу рідкого металу на річну програму за формулою 4

Q_ро = 1, 7 ∙ 10500 = 17850 т

Знаходимо масу металлозавалки за формулою 3

М =(17850 /100 – 4)∙ 100 = 18593, 75 т

Визначаємо необхідну кількість плавильних агрегатів по формулі 1

Дані, по дійсному фонду часу (Тд) для плавильних агрегатів знаходимо по таблиці 5 Кнорре, Тд=3890 годин для дугових сталеплавильних печей ємкістю 3 т, орієнтуємося на застосування печей ДСП-3 з продуктивність (згідно таблиці 8 [2]) 1, 56 т/год

n= 1, 2∙ 18593, 75/ 3890∙ 1, 56= 3, 6 шт.

Приймаємо 4 дугові сталеливарні печі ємкістю 3 тонни

Розраховуємо коээфициент завантаження печей за формулою

К_з = n_р/ n _пр (5)

де n _р– кількість устаткування отримана за розрахунком; шт

n _пр – кількість устаткування отримана за розрахунком, шт.

К_з = 3, 6 / 4 = 0, 9

Визначаємо коефіцієнт змінності за формулою

К_зм = Кз ∙ m,

де К_зм – коефіцієнт змінності роботи устаткування

m - кількість змін роботи устаткування

К_зм = 2 ∙ 0, 9 = 1, 8

Технічні дані основного устаткування плавильного відділення, заносяться в таблицю 2.

Таблиця 2- Технічні дані устаткування (вибираються за даними табл.8 [2])