Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття та види строків у цивільному праві






Під строком у цивільному праві розуміють проміжок часу, зі спливом якого пов'язана певна дія чи подія, яка має юри­дичні наслідки.

Термін це певний момент в часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, на­приклад, із досягненням 18 років фізична особа стає повністю дієздатною, через рік, якщо невідомо місце перебування особи, заінтересовані особи можуть вимагати визнання її безвісно від­сутньою; по закінченні визначеного строку припиняється дія довіреності тощо.

За правовими наслідками строки поділяються на:

правовстановлювальні або правостворювальні. Це строки, з
якими пов'язане виникнення правовідносин або окремих прав
та обов'язків;

правоприпиняючі. Це строки, з перебігом яких законода­
вець пов'язує припинення певних правовідносин, окремих прав
та обов'язків. Так, по закінченні певного часу кредитор втрачає
право звернутися з претензією до поручителя;

правозмінювальні. По закінченні цих строків припиняють­
ся одні права та обов'язки і виникають інші. Так, якщо особа
загубила річ, то по закінченні визначеного строку вона перестає
бути власником речі, і право власності на цю річ може виникнути
у іншої особи.

За підставами встановлення розрізняють строки:

законні (тобто строки, встановлені законом чи підзаконним
актом, наприклад, законодавець встановлює шестимісячний
строк для прийняття спадщини);

судові. Це строки, тривалість яких визначається судом
залежно від обставин конкретної справи і з урахуванням змісту
дій, які повинні виконати сторони;

договірні. Це строки, які визначаються сторонами самос­
тійно з урахуванням індивідуальних особливостей конкретних
правовідносин. Наприклад, строк дії довіреності, договору
оренди, договору позики тощо.

За ступенем самостійності сторін у встановленні стро­ків вони поділяються на:

імперативні, тобто такі, що не можна змінити за до­
мовленістю;


диспозитивні, тобто такі, які хоч і передбачені законом,
але можуть бути змінені за погодженням сторін.

За призначенням розрізняють:

строки здійснення цивільних прав, тобто строки, протягом
яких власник суб'єктивного права може реалізувати можли­
вості, закладені в суб'єктивному праві;

строки виконання зобов 'язань;

строки захисту цивільних прав, тобто строки, протягом
яких сторона може розраховувати на захист свого права в разі
порушення і отримати цей захист.

За способом визначення їх поділяють на строки, визначені:

календарною датою (строк повернення боргу);

певним періодом часу (поставка продукції — поквартальна,
щомісячна);

вказівкою на подію, яка неодмінно має настати (початок
навігації).

За ступенем визначеності строки класифікуються на:

визначені;

невизначені, якщо це пов'язано з певною подією, яка
обов'язково настане, або бажанням кредитора (наприклад, строк
повернення боргу " за першою вимогою").






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.