Сьомий етап

Для з’ясування найбільш схожих за напрямами наукових досліджень дисертаційних робіт, на основі матриці схожості (С) (див. табл. 12 та рис. 13) сформуємо нову матрицю схожості (С1) у такий спосіб:

оберемо величину α, що розташована в інтервалі від 0 до 1, згідно із значенням якої визначається рівень схожості. Оскільки у нашому випадку аналізується тільки шість об’єктів, то доцільно орієнтуватися на α = 0, 50, тобто найбільш схожими за напрямами наукових дос­ліджень є дисертаційні роботи, міра схожості яких у матриці схожості дорівнює або перевищує значення 0, 5 (якщо аналізується значна кількість дисерта­ційних робіт (об’єктів системи), в якості величини α обирається значення 0, 75 та використовується така шкала зв’язку між об’єктами системи:
α [0 – 0, 24] – несуттєвий; α [0, 25 – 0, 49] – малосуттєвий;
α [0, 5 – 0, 74] – середній; α [0, 5 – 0, 74] – тісний);

елементи матриці мір схожості С, що дорівнюють або перевищують 0, 50, замінюються у матриці С1 на 1, а елементи, що не відповідають цій умові – на 0.

Формування нової матриці міри схожості (для α = 0, 50) у середо­вищі MS Office Excel відбувається за такою послідовністю:

назву матриці введіть у комірку N10;

у комірки O12 – T12 та N13 – N18 послідовно введіть позначення дисертаційних робіт (S₁ – S₆ відповідно);

у комірки O13, P14, Q15, R16, S17 та T18, які складають діагональ матриці, введіть «1» (рис. 16);

Рис. 16. Вигляд незаповненої матриці міри схожості для α = 0, 50