Словник термінів

Аналітичний метод нормування – спосіб встановлення норм на основі розчленування процесу на окремі операції і елементи.

Валовий прибуток – обсяг реалізації продукції без перемінних витрат на її виготовлення.

Верифікація – контроль запису інформації на електронних носіях методом повторного набору.

Вибіркове поширення інформації (ВПІ) – систематична, викладена у вигляді короткої довідки, огляду чи реферату, інформація з висновками і практичними рекомендаціями, яка направляється певному колу споживачів.

Диференційоване забезпечення процесів керівництва (ДЗК) – режим систематичного індивідуально орієнтованого забезпечення керівників різних рівнів спеціально підготовленою інформацією, призначеною для вирішення завдань управління.

Договірна ціна – ціна, що встановлена за згодою сторін, які приймають участь в обміні товару.

Економічна ефективність – співставлення витрат на отримання, передачу інформації з економічним ефектом від неї.

Економічний ефект – економічна перевага, отримана споживачами інформаційної продукції внаслідок використання певного інформаційного продукту чи технології, що привела до зниження собівартості, збільшення фондовіддачі і зменшення обсягів капіталовкладень.

Економія витрат – зменшення витрат людських і матеріальних ресурсів на випуск одиниці продукції в порівнянні з нормативними.

Елемент операції – частка операції, що існує тільки в зв'язку з іншими елементами операції.

Зворотний зв'язок – зв'язок зі споживачем інформації, який через посередництво цілого ряду процедур оцінює ступінь задоволення інформаційною системою і характеризує об'єкти практичного використання інформаційних джерел або повідомлень.

Інформатика – наука про формування, зберігання, передачу, використання інформаційних ресурсів на основі комп'ютерних технологій і їх соціальної корисності.

Інформаційна діяльність – вплив спостерігача на об'єкт шляхом вироблення і передачі повідомлень, що обумовлюють утримання об'єкта в існуючому (вихідному) положенні, а також перехід його у новий стан (досягнення нової цілі); процес взаємодії органу інформації зі споживачем, спрямований на задоволення інформаційних потреб останнього.

Інформаційна продукція – закріплені на будь-якому матеріальному носії результати стиснення, спресовування, тиражування, перекладу на інші носії і аналітико-синтетичної обробки інформаційних джерел, а також первинних документів, створених безпосередньо в інформаційному органі і призначених для вводу в систему інформаційних комунікацій і задоволення потреб споживачів.

Інформаційна потреба – усвідомлена необхідність отримання окремим споживачем чи колективом інформації, що відповідає характеру їхньої роботи, дослідження, навчання, самоосвіти тощо.

Інформаційний ресурс – знання в інформаційному вираженні через певні коди (ідеї, мисленні образи і т.ін.), тобто, об'єктовані або закодовані (подані семантично) за допомогою слів, символів чи інших знаків і перетворені у повідомлення.

Інформаційний продукт – різні типи знань, відомості, твори мистецтва (включаючи літературу, живопис, скульптуру), все, що пов'язане з отриманням нових знань, положень, які можливо використати в даний час або відкласти на майбутнє.

Інформація – повідомлення певних знань чи відомостей.

Калькуляція – вираховування собівартості одиниці товару чи послуги на основі прогнозованих прогресивних норм витрат трудових і матеріальних ресурсів на запланований період.

Корегування – процес внесення змін у масив даних.

Комерційна ціна – вартість інформаційного продукту на ринку інформації.

Комунікатор – соціальний суб'єкт (особа, група людей, суспільство в цілому, соціальний інститут), що видає і (або) розповсюджує інформацію через ЗМК.

Кошторис – внутрішня ціна одиниці виробленої продукції, або повного її обсягу по встановленому асортименту з додаванням певної величини прибутку.

Маргінальний прибуток – різниця між ціною товару і перемінними витратами на одиницю продукції.

Науково-інформаційна діяльність – закінчений процес отримання, переробки і передачі знань, який починається з отримання спостерігачем первинних відомостей і закінчується настройкою кожного елемента системи створення інформації на досягнення поставленої цілі і перетворенням об'єкта в нове цільове утворення – інформацію.

Норма виробітку (вихідна від норми часу) – кількість однієї роботи, яка повинна бути виконана в одиницю часу одним працівником.

Норма праці – встановлена шляхом розрахунку максимально припустима абсолютна величина затрат праці на виконання певної роботи (процесу) в визначених, найбільш раціональних для даного виробничого органу організаційних, технічних і господарських умовах із врахуванням передового досвіду діяльності.

Норма часу – регламентована величина часу для виконання в заданих виробничих умовах одного об'єму роботи.

Норматив по праці – регламентовані розрахункові величини затрат праці працівників на виконання окремих елементів роботи.

Норматив трудоємкості – кількість праці, необхідної для створення продукції, виражена в годинах.

Нормування праці – вивчення і спостереження робочого процесу для встановлення затрат праці.

Обсяг реалізації продукції – сума грошових надходжень від реалізації продукції.

Оперативний час – величина часу, витраченого працівником на виконання конкретної роботи, передбаченої функціональними обов'язками.

Операція – основна одиниця поділу праці, окрема частка бібліотечного процесу.

Оптимальна норма – допустима норма, при якій досягається мінімум затрат праці, необхідної для отримання певного виду продукції.

Оптова ціна – ціна, за якою реалізується і купується продукція в порядку оптового обороту, тобто великими партіями.

Прейскуранти – систематизовані збІнформаційні ресурсики цін на продукцію, яка пропонується покупцеві.

Прибуток – різниця між отриманими коштами за певну діяльність виробничого органу і витратами на неї.

Процес – частка виробничого циклу, закінчена послідовність операцій.

Передовий досвід – досвід роботи (діяльності), який на основі найбільш доцільного поєднання робочої сили із засобами виробництва дозволяє досягти без додаткових капіталовкладень стійких кількісних і якісних показників.

Плаваючий макет – макет введення інформації в ПК, який передбачає зміни поля.

Планова собівартість – визначена необхідна величина затрат на виробничі процеси високої якості виконання при найбільш раціональному і ефективному використанні виробничих фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, тобто, вибір найбільш економічного способу виконання роботи.

Поправочний коефіцієнт – коефіцієнт, який враховує систему техніко-організаційних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-економічних функцій, що впливають на затрати часу при виконанні виробничих операцій.

Послуга – дія, що приносить користь іншому, або робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб; певна доцільна діяльність, яка існує в формі корисного ефекту праці – товару, продукту.

Поточне інформування – систематична передача споживачам інформації у відповідності до їхніх потреб, для найбільш ефективного виконання конкретних завдань.

Рентабельність – показник економічної ефективності виробництва, який характеризує кінцевий результат діяльності за конкретний період часу.

Ретроспективне інформування – підготовка і передача споживачам вичерпних відомостей за певний проміжок часу, що з найбільшою повнотою висвітлює якесь конкретне питання.

Реципієнт (комунікант) – соціальний суб'єкт (особа, група людей, суспільство в цілому), користувач інформації.

Ринок інформаційної продукції – сталі зв'язки (виробничі, економічні, технологічні тощо) між суб'єктами ринкових відносин, які постійно відновлюються, повторюються, і обов'язково опосередковані механізмом вартості, товарно-грошових відношень, ціноутворення, попиту і пропозиції та всіх інших складових сфери оборотності товару.

Робочий час – установлена в законодавчому порядку тривалість робочого дня, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати доручену йому роботу.

Роздрібна ціна – ціна, за якою товари реалізуються через торгівельну мережу.

Сигнальна інформація – повідомлення про надходження інформаційного джерела з талоном зворотного зв'язку, який дає підстави для подальшого інформаційного обслуговування споживача.

Собівартість – виражена в грошовій формі сукупність затрат живої і матеріалізованої праці на виробничу діяльність.

Трансферна ціна – різновидність оптової ціни, яка використовується при комерційних операціях між підрозділами одного й того ж підприємства.

Технологія – система процесів, які забезпечують функціонування виробничого органу.

Фотохронометраж – спостереження, під час якого вивчається як тривалість виконання окремих елементів операції, так і інші категорії затрати часу на протязі робочого дня або іншого облікового періоду.

Хронометраж – спостереження за часом виконання якогось елемента чи операції, які часто повторюються, для встановлення нормативу.

Цикл – окрема частка технології.

Ціна – грошове вираження вартості продукції

Чистий доход – частина прибутку від реалізації продукції, яка залишається після відрахування абсолютно всіх затрат на її виробництво.