Лабораторні заняття

Лабораторні заняття – форма навчального зняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни. Пр цьому він оволодіває практичними навичками роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Значення слова лабораторія (від латинського Labor – трудитися, додати утруднення, труднощі) вказує на дії, пов’язані з застосуванням розумових і фізичних зусиль людини до пошуку раніше не відомх шляхів і засобів рішення наукових чи практичних завдань.

Залежно від характеру спеціальності, навчальним планом передбачається на лабораторні заняття 20-30 % навчального часу. Лекція передує проведенню лабораторного заняття.

Форми організації лабораторних занять залежать перш за все, від кількості студентів, змісту і обсягу навчального матеріалу, числа лабораторних робіт та матеріально-технічної бази кафедри.

Існує 3 форми проведення лабораторних занять – фронтальна, циклова і індивідуальна. В першому випадку всі студенти виконують одну і ту роботу (практикується при вивченні фізики, хімії, ґрунтознавства і агрохімії, технології матеріалів і інш.). Окрім позитивних сторін, фронтальна форма проведення робіт має і свої недоліки. Сама медодика роботи дозволяє деяким студентам копіювати не тільки техніку експерименту а і звітні матеріали. А це не сприяє формуванню пізнавальної самостійності студентів, гальмує розвиток їх творчих здібностей, умінь і навичок експериментуванню.

Під час циклової форми проведення занять лабораторні роботи поділяються на декілька циклів відповідно до розділу лекційного курсу. (досвід з ґрунтознавства – приклад в одному зразку ґрунту досліджують його фізико-хімічні властивості). Послідовно виконуючи 3 лабораторні роботи, студенти академічної групи за три тижні ознайомляться з фізико-хімічними показниками ґрунту (формами кислотності, сумою ввібраних основ, кислотно-основною буферністю і зможуть розрахувати при необхідності норму вапна для усунення гідролітичної кислотності.

Індивідуальна форма організації лабораторних занять передбачає почергове виконання робіт студентами, які одночасно працюють на різних робочих місцях (особливо практикують на заняттях по фізиці, в радіології). Така форма виконання лабораторної роботи має свої переваги: студенти виявляють більше самостійності в оволодінні навичками експериментування, об’єктивніше здійснюється контроль навчальних досягнень, організованіше проходить захист звітів.

Із свойого досвіду зазначу що більшість кафедр колишнього НАУ знаходять вихід в комбінуванні різних форм організації лабораторних занять, враховуючи матеріальну базу, тематику робіт, кількість студентів на курсі тощо.

При проведенні лабораторних занять слід враховувати такі вимоги:

· до кожного заняття студент має бути добре підготовленим;

· необхідно на кожному занятті проводити інструктаж з техніки безпеки та слідкувати за тим, щоб при проведенні експерименту студенти дотримувалися відповідних правил;

· результати експерименту оформляються у вигляді звіту або висновків по роботі;

· звіт, або висновки по роботі повинні бути захищеними її виконавцем до наступного заняття.

Орієнтовна структура лабораторного заняття:

1. Організаційна частина включає перевірку готовності студентів до л.з. та проведення інструктажу з техніки безпеки.

2. Актуалізація опорних знань практичного досвіду студентів.

3. Повідомлення теми л.р., мотивація навчально пізнавальної діяльності студентів.

4. Консультація з питань виконання л.р.

5 Самостійна робота студентів по виконанню роботи (виконання практичних завдань, оформлення результатів у вигляді таблиць, графіків тощо, оформлення загальних висновків лабораторної роботи.

6. Захист результатів роботи.

7. Здача робочих місць і обладнання.

Для проведення лабораторних робіт кафедра розробляє необхідні методичні матеріали, зокрема опис роботи, готуються ті чи інші зразки, хімічні реактиви тощо.

Викладачеві кафедри належить визначна роль як у організації проведення лабораторних робіт, так і в методичному керівництві експериментуванням.