Об’єднана модель мотивації портера-лоулера

Лайман Портер і Едвард Лоулер розробили ком­плексну процесуальну теорію мотивації, що передбачала поєднання елементів теорій очікування та справедливості. Модель побудована на основі взаємодії п'яти змінних: витрачених зу­силь, сприйняття, отриманих результатів, винагород і відносної міри задоволення.

Послідовно розглянемо принцип дії механізму мотивації. Циф­ри подані за мал. 8.4. Згідно з моделлю Портера-Лоулера результати, що досягнуті співробітником, залежать від витрачених зусиль (3), здібностей і характерних особливостей виконавця (4) та ус­відомлення ним своєї ролі в процесі праці (5). Рівень витрачених зусиль пов'язаний із цінністю винагороди (1) і того, чи справді існує об'єктивна залежність між витратами зусиль і можливими винагоро­дами (2). Досягнення відповідного рівня результативності (6) викли­че внутрішні (7а) та зовнішні винагороди (76).

Пунктирними лініями на малюнку зображено існування опосе­редкованої (непрямої) залежності між результативністю та зовнішніми винагородами, а також суб'єктивний характер власної оцінки співробітником міри справедливості тієї чи іншої винагороди.

Рис. 8.4. Модель Портера-Лоулера

Задоволення (9) — це результат внутрішніх та зовнішніх винаго­род з врахуванням їх справедливості (8). Задоволення є еталоном ви­міру того, наскільки цінна винагорода насправді (1). Ця оцінка вплива­тиме у майбутньому на сприйняття людиною схожих ситуацій.

Загальний висновок теорії полягає в тому, що результативна праця приведе до задоволення потреби, а не навпаки, як вважали прихильни­ки школи людських стосунків.

ТЕМА 9