Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розвинений Pentiumalism




З 1993 року, з появи P54C, почалося "золоте століття" Pentium, яке тривало аж до кінця 1997 року. Після виходу Pentium, в створення і просування якого фірмою Intel було вкладено більше 5 мільярдів доларів, на ринку склалася цікава ситуація. Intel, висуваючи судові позови до конкурентів, заявив, що йде з ринку процесорів попереднього покоління.

Проте, виробництво цих процесорів було припинене небагато пізніше. І для того, щоб позбавитися від складських запасів (а може, і для інших цілей), ціни на процесори 486 були встановлені на гранично низькому рівні, що дуже негативно позначилося на положенні конкурентів, які вимушені були провести аналогічне зниження.

Удар був настільки відчуємо, що розробки процесорів п'ятого покоління конкурентами були відсунуті на другий план, у зв'язку з фінансовими проблемами. Багато в чому, саме тому, довгий час прямим конкурентом Intel Pentium був тільки NexGen Nx586. По суті, і AMD, і Cyrix довелося "пропустити хід", а Intel захопив майже 90% ринку. ПК того часу базувалися на одній, майже єдиній платформі: Socket 7.

Інші варіанти були орієнтовані на інший сектор ринку (Socket 8 і системні плати для Cyrix MEDIAGX), або були ринком же не прийняті (системна логіка NexGen). А ось для Socket 5 - Socket 7 змінилося безліч наборів системної логіки (чіпсетів), продуктивність яких постійно підвищувалася, і майже досягла архітектурної межі.

При цьому, для підвищення продуктивності системи в цілому, достатньо було просто замінити процесор, благо вибір був великий. Процесори розвивалися, в основному, за рахунок збільшення тактової частоти і удосконалення технологічного процесу виготовлення - мікроархітектурні відмінності тільки виявилися і на цьому етапі безумовним лідером став Intel Pentium, не дивлячись на те, що інша архітектура забезпечувала перевагу або в цілочисельній продуктивності (Cyrix 6x86), або при роботі з пам'яттю (NexGen Nx586, Intel Pentium Pro), або вигравали в ціні (процесори AMD). Крім того, був визначений круг виробників процесорів: Intel, AMD, IBM, Cyrix, з якого "вибули" Texas Instruments, NexGen (після об'єднання з AMD), UMC, SGS-Thomson.

Наступний етап в розвитку процесорів x86 можна охарактеризувати як протистояння архітектури, яке продовжується і понині. З яким "арсеналом" почали протистояння основні виробники? Intel мав набір з P54C, P55C, Pentium Pro, Pentium II (Klamath); AMD - 5х86, K5, K6 (колишній Nx686); Cyrix - 5х86, 6x86, MEDIAGX. Крім того, позначилися нові "гравці": Centaur Tecnhology, Rise.На цьому і закінчується перший розділ розвитку процесорів, і починається другий.



Intel Core Duo: назад в майбутнє

Сказати, що в Intel завжди приділяли багато уваги мобільній сфері, означає не сказати нічого. І коли було оголошено про розробку окремого процесора (Pentium M Banias) для застосувань в мобільних платформах, стало очевидне, що шляхи розвитку ноутбуків і десктопів незабаром розійдуться. Але, як виявилось, не надовго.

Далі – цікавіше. Тоді як в десктопных процесорах Intel зіткнулася з дуже серйозною конкуренцією в особі свого одвічного суперника AMD, а зростання частоти Pentium 4 врешті-решт «уперлося» в дуже високе тепловиділення, мобільні системи на базі платформи Intel Centrino упевнено завойовували симпатії споживачів – за рахунок відмінного балансу продуктивності і часу автономної роботи, а також високої функціональності.

Таким чином, ведучи серйозну боротьбу на ринку настольных ПК, робочих станцій і серверів, Intel практично без бою монополізувала мобільний сегмент. Правда, в AMD незабаром схаменулися і почали посилено надолужувати упущене, але факт залишається фактом – на сьогоднішній день більше 80% ноутбуків, що набувають, створено на базі процесора Pentium M і/або технології (платформи) Centrino. Чи варто говорити про те, які сливки зняла Intel з продажів ноутбуків, що значно виросли, за останні декілька років?
Проте якою б хорошою не була Centrino в її сьогоднішній іпостасі, опочивати на лаврах в IT-бізнесі – недозволена розкіш навіть для Intel. До того ж ситуація на десктопном фронті змусила її радикально переглянути власні плани: наскільки б витонченими не були спроби розробників приборкати вдачу «гарячого скакуна» Pentium 4 Prescott, але пришпорити його для досягнення ще вищих швидкостей при збереженні прийнятного температурного режиму буде дуже і дуже непросто.



Така різка зміна курсу не могла не позначитися на маркетинговій політиці Intel. Хочеш не хочеш доведеться терміново переконати користувачів в тому, що перехід на паралельні обчислення обіцяє значний виграш в продуктивності, недосяжний при подальшому нарощуванні «грубої сили».

Під такий заділ довелося навіть злегка відновити фасад: відмовитися від бренду «Pentium» (відтепер процесори Intel іменуватимуться «Core» з приставкою залежно від кількості ядер на чіпі – «Solo», «Duo» і т. д.), а заразом небагато видозмінити логотип і слоган. За задумом маркетологів, перехід від вже «Intel Inside», що злегка приївся, до нового звучному «Leap Ahead» символізує зміну орієнтирів компанії: відтепер Intel має намір керуватися більше потребами користувачів, чим своїм «внутрішнім» баченням перспектив розвитку індустрії.

Основна проблема багатоядерних процесорів полягає зовсім не в складності зміни маркетингової стратегії. Перехід до паралельних обчислень зажадає від програмістів не мало не багато зміни мислення і стилю написання програм, а також, в більшості випадків, значної переробки покладених в їх основу алгоритмів. Тут не обійдешся простій перекомпіляцією коду з включеною опцією оптимізації під іншу архітектуру процесора, як це було у разі Pentium 4, – багато програм для досягнення приросту швидкодії доведеться просто переписувати.

В зв'язку з цим ентузіазм Intel відносно процесорів з числом ядер більше два виглядає досить дивно. Адже якщо при виконанні погано завдання, що розпаралелює, друге ядро ще можна хоч якось завантажити фоновими процесами ОС або інтерфейсом користувача, то всі інші в цей час просто простоюватимуть – якщо, звичайно, паралельне програмування не стане за рік-два найпопулярнішою парадигмою серед розробників ПО.

На щастя, найбільш ресурсоємні професійні пакети практично у всіх областях і так спочатку створювалися з прицілом на багатопроцесорні робочі станції, а багатоядерні процесори з погляду прикладного ПО мало чим відрізняються від класичних SMP-систем. А ось з суто споживчим програмним забезпеченням, і в першу чергу з іграми, ситуація далеко не так проста, і лише час покаже, коли ж гіпотетичні достоїнства багатоядерних CPU проявлять себе на практиці в мультимедійний-розважальних ПК.

Centrino і Centrino Duo

Як і колишня Centrino, нова платформа Centrino Duo все також зиждется на трьох китах. В даному випадку це процесор Intel Core Duo, чіпсет сімейства Mobile i945 Express і адаптер бездротового зв'язку PRO/Wireless 3945ABG. Бренд Centrino без приставки «Duo» залишається на ринку, подразумевая оснащення ноутбуків процесорами Pentium M або Core Solo. Останній є одноядерною і, відповідно, дешевшу версію Core Duo.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал