Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості й динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства необхідна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан підприємства цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – вони зацікавлені в ослабленні позицій підприємств-конкурентів на ринку.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база, якою є Форма №1 “Баланс” і Форма№2 “Звіт про фінансові результати діяльності підприємства”.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на фіксовану дату здійснюється на підставі аналізу системи розрахункових показників. Загальновживані групи таких показників наведено на рис. 1.

Рис. 1. Групи розрахункових показників для оцінки фінансово-економічного стану підприємства.

1. Показники прибутковості та рентабельності були розглянуті вище.

2. Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його діяльності. Специфічними показниками для аналізу ділової активності підприємства служать оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.

2.1 Оборотність активів (О_а) – це показник, що характеризує кількість оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто:

О_а = ВР / А_сер

де ВР – виручка від реалізації, а також усіх видів діяльності підприємства за певний період, грн;

А_сер – середня величина активів підприємства за той самий період, грн.

2.2. Тривалість одного обороту (Т_о) характеризує час, протягом якого активи підприємства здійснюють один оборот, розраховується:

Т_о = Д / О_а

де Д – кількість календарних днів у періоді.

2.3. Оборотність товарно-матеріальних запасів (О_мз) виражається кількістю оборотів за певний період:

О_мз = Св / МЗ

де Св – повна собівартість реалізованої продукції за певний період;

МЗ – середня величина товарно-матеріальних запасів у грошовому виразі.

Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської і кредиторської заборгованості.

2.4. Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (Т_дз) обчислюється за формулою:

Т_дз = (ДЗ * Д) / ОР

де ДЗ – дебіторська заборгованість покупців;

Д – кількість календарних днів у періоді, за який обчислюється показник;

ОР – обсяг реалізації продукції за розрахунковий період.

2.5. Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (Т_кз) визначається співвідношенням:

Т_кз = (КЗ * Д) / СМ

де КЗ – величина кредиторської заборгованості постачальникам, грн.;

СМ – обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період, грн.

3. Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Для її оцінки використовуються різні показники, найбільш поширеними із яких є коефіцієнти автономії та забезпечення.

3.1. Коефіцієнт автономії (К_а) обчислюється як відношення власного капіталу та підсумку балансу підприємства:

К_а = ВК / ПБ

де ВК – власний капітал підприємства, грн.;

ПБ – підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування), грн.

Величина коефіцієнта автономії є прийнятною, коли К_а > 0, 5, це означає, що борги підприємства покриваються власним капіталом. Якщо К_а < 0, 5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

3.2. Коефіцієнт забезпечення (К_з) – співвідношення власного та залученого капіталу, тобто:

К_з = ВК / ПК

де ПК – позичений (залучений) капітал підприємства.

Нормальною вважають ситуацію, коли К_з ≥ 1.

4. Платоспроможність підприємства характеризує його здатність вчасно розраховуватися з боргами. ЇЇ рівень можна оцінити за допомогою коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів. Розрізняють:

4.1. Коефіцієнт загальної ліквідності (К_зл) – це відношення поточних активів А_пот (розділи ІІ і ІІІ активу балансу) до поточних зобов’язань З_пот (розділ ІІІ пасиву):

К_зл = А_пот / З_пот

Даний показник показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одиницю поточних зобов’язань.

Якщо К_зл < 1, підприємство має неліквідний баланс і є неплатоспроможним. Якщо 1 < К_зл ≤ 2, то платоспроможність підприємства є достатньою. Якщо К_зл > 2, то фінансове становище підприємства є стійким.

4.2. Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності (К_шл) – відношення оборотних активів високої ліквідності (без виробничих запасів і незавершеного виробництва) (А_лікв) до поточних зобов’язань, тобто:

К_шл = А_лікв / З_пот

Оптимальним значенням коефіцієнта швидкої ліквідності є К_шл ≥ 1.

4.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) – це відношення абсолютно ліквідних активів (А_г) (грошових коштів та їх еквівалентів (цінних паперів)) до поточних зобов’язань:

К_ал = А_г / З_пот

Нормальною можна вважати ситуацію, коли К_ал ≥ 0, 25.

Показники платоспроможності характеризують здатність підприємства виконувати свої довго- та короткострокові зобов’язання за рахунок власних активів. Даний показник свідчить про рівень фінансового ризику та імовірність банкрутства підприємства. Для оцінки платоспроможності використовують:

4.4. Коефіцієнт платоспроможності (фінансової стійкості) (К_пл):

К_пл = ВК_с / З_заг * 100%

де ВК_с – власний капітал (статутний фонд) підприємства, грн.;

З_заг – загальні зобов’язання підприємства, грн.

4.5. Коефіцієнт заборгованості (К_заборг):

К_заборг = 1 – (ВК_с / З_зовн)

де З_зовн – зовнішні зобов’язання підприємства, грн.

Нормальним вважається, коли значення показника К_заборг = 0, 5.

Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутковості, але однозначний зв’язок між цими показниками простежується тільки в перспективному періоді. У перспективі висока прибутковість є передумовою належної ліквідності. У короткостроковому періоді підприємство з непоганою прибутковістю може мати низьку ліквідність внаслідок великих виплат власникам, ненадійності дебіторів тощо. Отже, забезпечення задовільної ліквідності потребує певних управлінських зусиль та оптимізації фінансово-економічних рішень.