Стандарти на виявлення.

Якщо нерепольна система погано піддається виявленню або вимірюванню, задачу вирішують побудовою реполя з полем на вході і виході.

Прикладом може служити визначення дефектів рентгенівським або ультразвуковим методами.

Якщо система (або її частина) погано піддасться виявленню або вимірюванню, задачу вирішують переходом до внутрішнього або зовнішнього комплексного реполю, вводячи добавки, що легко виявляються. Якщо їх не можна ввести у середину, їх вводять у зовнішнє середовище.

Щоб виявити частинки зношеного металу двигуна, які поступають у масло, що його змащує, в останнє додають люмінофор і опромінюють ультрафіолетовими променями. Металеві частинки гасять свічення.

Якщо не можливо безпосередньо виявити або заміряти зміни, що відбуваються у системі, задачу вирішують збудженням в системі резонансних коливань (всієї системи або її якихось частин), за зміною частоти яких можна визначити, що відбувається у системі. Прикладом може служити спосіб вимірювання маси рідини у резервуарі, згідно якому порушують механічні резонансні коливання системи резервуар – рідина, і вимірюють частоту, за величиною якої судять про масу.

Для підвищення ефективності виявлення або вимірювання необхідно перейти до реполю. Відомий спосіб визначення ступеня твердіння (розм'якшення) полімерних сполук, що відрізняються тим, що з метою неруйнуючого контролю до складу вводять магнітний порошок і вимірюють зміни магнітної проникності у процесі його твердіння (розм'якшення).

Якщо не можна замінити речовину у репольній системі феромагнітною речовиною, переходять до комплексного внутрішнього або зовнішнього реполя.