Йов Кондзелевич

Народився у 1667 ролі в м. Жовкві, а помер близько 1740 року. В молоді літа Кондзелевич переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі, який засновано у 1636 році луцьким земельним писарем Семеном Гуревичем Воютинським. До XVIII століття цей монастир вважався оплотом православ'я і був єпископською резиденцією. При монастирі існувало училище для дітей. І все ж, основним його заняттям Кондзелевича був іконопис, хоча є деякі намагання приписати йому ряд портретів. В 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського братства, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці». В 1690-ті Йов Кондзелевич працював над так званими Городищенським та Локачівським іконостасами на території Волині. З цих іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор», «Спокуса Христа» та одвірки дияконських і Царських воріт (Городищенський іконостас) та зображення пророків (Локачівський іконостас) (Зберігаються в Музеї Волинської ікони в Луцьку).

Також Йоду Кондзелевичу можливо належить авторство ще двох ікон — «Богородиця-Замилування» та «Зішестя Святого Духа» створених в 1690-тих рр., які знаходяться в церкві Св. Михаїла в с. Білосток (колишній Білостоцький монастир) У 1696 р. Кондзелевич виконує кіот для Чудотворної ікони Загорівської Божої Матерів для Загорівського монастиря на території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці», «Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).

В 1698–1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скиту Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою «Богородчанський іконостас» (зберігається з 1924 р. в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького), згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове» (ікона підписана Йовом Кондзелевичем і датована 1705 р.), " Христос-Учитель" (ікона також підписана Йовом Кондзелевичем і датована 1698 р.) та " Богородиця-Одигітрія", " Святі Антоній і Феодосій Печерські", храмова ікона " Воздвиження Чесного Хреста" Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла на дияконських дверях, зображення Св. Івана Золотоустого та Св. Василія Великого на одвірках Царських воріт, ікон «Тайна вечеря», «Розп'яття», " Знамення Богородиці", " Моління про чашу, " Старозаповітна Трійця", " Моління" (Деісіс), та ікон апостольського і пророчого ряду. Окрім того Йов Кондзелевич очевидно є автором декількох іконних зображень на пределах іконостаса та на обрамленні (" Христос в Никодима", " Спокуса Христа", " Христос в Емаусі", " Христос і самарянка", " Спас Нерукотворний" і інших) Іконостас відреставрований в 1997–2005 роках у Львівській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України і частково експонований в залах Національного музею у Львові ім. А. Шептицького.

Також окрім великої роботи над іконостасом для Скиту Манявського, Йов Кондзелевич, працював ще над декількома іконописними творами, виконаними як для Великого Скиту в Маняві, так і для його філіальних монастирів в Карпатському реґіоні Галичини та, можливо, Буковини. Серед згаданих робіт треба найперше назвати підписну та датовану ікону (1704 р.) «Христос-Учитель» з церкви Покрови села Вільшаниця біля Тисмениці, портрет єрусалимського патріарха Якова із церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Горожанка, а також ікону «Святий Миколай», датовану орієнтовно 1504 р., відновлену у 1698 р. Йовом Кондзелевичем, яка тепер зберігається в монастирі м. Сучавиці, в румунській частині Буковини. Також можливо, Йов Кондзелевич працював над втраченим тепер іконостасом для церкви Воскресіння в селі Свистільники (тепер Світанок), поблизу Рогатина, де на іконах був підпис маляра Йова й дата «1704 р.». Очевидно цей іконостас створено для збудованої 1699 р. на замовлення місцевого шляхтича О. Свистельницького дерев'яної церкви. Іконостас згорів разом із церквою в 1916 р. під час Першої світової війни

У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас».(Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Окрім того зважаючи на стилістичні та художні особливості, Йова Кондзелевичу належить авторство намісних ікон «Богородиця-Одигітрія», «Христос-Учитель», частини ікон апостольського та пророчого рядів, та центральної ікони іконостаса «Моління» (Деісіс), на якій і присутня дата створення іконостаса — 1722. Перебуваваючи у Луцькому монастирі Хрестовоздвиженського братства, Йов Кондзелевич можливо створив згорілий в 1821 роц іконостас для церкви братського монастиря, опис якого засвідчує його високу якість виконання^. Існує також підписний вівтар для мініатюрної ікони «Богородиця-Одигітрія» в церкві Св. Козьми і Даміана в с. Махнівці Золочівського району на Львівщині. Вівтар створенний на замовлення єпископа Луцького та Острозького Йосифа Виговського, внука гетьмана Івана Виговського в період із 1715–1730 роках Напис на цьому вівтарі свідчить: «Цей вівтар прикрасив коштом своїм його милість Йосиф Виговський, єпископ Луцький і Острозький, за відпущення гріхів своїх прабатьків і батьків, написався рукою недостойного Йова Кондзелевича, монаха монастиря Білостоцького». У 1737 роц майстер створив свою останню роботу «Розп'яття» з церкви в с. Чернчиці біля Луцька (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Ця ікона є датованою та підписною: