Тезаурус до теми 3: Типологія поведінкових реакцій

Типи адаптивних реакцій: таксиси, тропізми, рефлекси, інстинкти, розсудлива діяльність, різні форми навчання.

Кожний з перерахованих способів активного реагування, чітко визначається принципом організації систем, які управляють поведінкою; за кожним стоїть певний тип будови нервової системи.

Таксис – спрямовані переміщення окремих клітин (наприклад, простих тварин) або вільних клітин, що вільно живуть в природі, в тканинних рідинах багатоклітинних організмів (лейкоцитів) під впливом однобічно діючого стимулу. Способи реагування тварин, що не мають нервової системи.

Види таксису:

- хемотаксис – переміщення по градієнту концентрації хімічної речовини до його максимуму або мінімуму;

- термотаксис – рух під дією теплових стимулів;

- фототаксис – рух під дією світлових стимулів;

- реотаксис – рух проти перебігу води або струменя повітря;

- гальванотаксис – рух під дією електричного струму;

- геотаксис – рух під дією сил гравітації.

Таксис може бути позитивним – рухова активність в напрямку джерела стимулу, до сприятливих, або життєво необхідних умов середовища та негативним – рух в протилежному напрямку, від біологічно мало цінних або небезпечних умов.

Дана форма поведінки притаманна одноклітинним організмам (інфузорії-туфельки, амеби); у вищих тварин істинні таксиси, є типовими для деяких клітин внутрішнього середовища, що беруть участь в запальних, імунних і формотворних процесах, а також характерні дуже багатьох клітин в ембріональному періоді.

Кінези – це здатність еффекторних органів і всього тіла здійснювати рух із зміною інтенсивності (ортокинез) і напряму руху (клінокинез).

В таксисах, як природженої реакції можна виділити три основні компоненти:

1) здатність приходити в певний стан під впливом певного стимулу і переживати цей стан як “потрібне” або “непотрібне” для себе;

2) здатність відповідати на цей стан певною руховою реакцією;

3) здатність змінювати характер реакції при зміні інтенсивності стимулу.

Всі три компоненти таксису регулюються дією ендогенних і екзогенних чинників.

Термін тропізм від грецького слова “поворот”, вперше був застосований до опису явища повороту рослини до сонця. Його використовують для вивчення дуже важливої проблеми просторової орієнтації у тварин в цілому, зберігши при цьому колишнє значення. Наприклад, орієнтація птахів і членистоногих за сонцем, електромагнітному і магнітному полям, різні варіанти хімічної орієнтації – реагування на запах у собак, здібність комах для пошуку їжі. Явища активної орієнтації відзначають у риб (електричні вугри і скати мають особливі органи, що генерують електрику, випускають короткі електричні імпульси, а також спеціальні рецептори, що сприймають відображений сигнал і що повідомляють про опір середовища і наявність перешкод). Орієнтація по звуку – ехолокація у летючих мишей (кажанів). Під тропізмом нерідко розуміють і відносно складніші орієнтовні поведінкові акції багатоклітинних тварин, що володіють нервовою системою і мозком.

У тварин, що володіють нервовою системою, відбувається становлення якісно нового способу управління поведенім, нового способу реагування – рефлексів. Класичний рефлекторний акт, або безумовний рефлекс лежить в основі багатьох поведінкових реакцій тварини. Безумовний рефлекс – це природжена видоспецифічна реакція організму, що виникає у відповідь на специфічні дії подразника, на дії біологічно значущого (біль, їжа, тактильне подразнення) стимулу, адекватного для даного виду діяльності.

Синапси – межклітинні контакти, що дають можливість нервовим імпульсам переходити з одного нейрона на іншій, визначають особливості будови, специфіку роботи нейронів і нервової системи. Нервова система містить містить близько трильйона нейронів, і ще більше синапсів. Клітки довговідросткові та полярні 1) відростки, що сильно гілкуються, спеціалізовані на приведенні роздратування до тіла нейрона, називаються дендритами. 2) відросток (єдиний), відвідний нервовий імпульс від тіла називається аксоном. Синапси забезпечують передачу сигналів від одного нейрона до іншого за допомогою хімічних речовин-посередників – нейромедіаторов, що викликають реакцію інших нейронів. Синапс функціонально ассиметрично і забезпечує спрямовану передачу інформації в один бік в імпульсній формі. У синапсі є пресинаптична (що передає) і постсинаптична (що сприймає) частини, між ними синаптична щилина. У пресинаптичній частині розташовані синаптичні бульбашки і мітохондрії. У бульбашках виділяються медіатори або розщеплюючі їх ферменти. Рефлекторна діяльність притаманна таваринам з дифузною нервовою системою (гідра), та дійсною нервовою системою у плоских червів, планарії; у примітивних багатоклітинних безхребетних тварин (губок, нижчих червів, кишковопорожнинних) нервова система сприяє координації спрямованих переміщень в просторі. Об’єднання нейронів в ганглії є першим кроком до виникнення головного мозку.

Інстинкт (від лат. - " спонука") – сукупність складних спадково обумовлених стереотипних дій, що здійснюються однаково всіма особинами даного вигляду у відповідь на зовнішні і внутрішні подразники для задоволення основних біологічних потреб.

Одиницями інстинктивної поведінки вважають фіксовані комплекси дій – видоспецифічні (однакові у всіх особин даного виду), генетично обумовлені, стереотипні по порядку і послідовності виконання рухові акти.

Групи основних інстинктів: харчові, спрямовані на підтримку життя тварини, статеві – на підтримку життя виду, на розмноження, догляд за молодняком, самооборонні інстинкти.

Інстинктивна діяльність складається з ряду автономних або напівавтономних блоків поведінки, кожен з яких володіє здатністю: включатися в належний момент, здійснюватися відповідно до своїх хронологічних законів (лінійно, циклічно); виключаться; переноситься (вбудовуватися в рамки іншої програми діяльності).

Інстинкти проявляються вперше у головоногих молюсків, та членистоногих.