Види матеріального правонаступництва

Процесуальне правонаступництво, хоча і є необхідним наслідком правонаступництва в матеріальному праві, завжди універсальне: правонаступник набуває весь обсяг процесуальних прав та обов'язків, які мав його попередник. Також для нього є обо­в'язковими усі дії, які вчинені у цивільному процесі до його вступу (зміна предмета та підстави позову, відмова від части­ни позовних вимог тощо) (ст. 37 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво неможливе за позовами про стягнення аліментів, про відновлення на роботі, оскільки ці вимоги тісно пов'язані з особою позивача чи відповідача. Процесуальне правонаступництво неможливе й у порядку уступки вимоги, якщо зобов'язання нерозривно пов'язане з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю (ст. 515 ЦК).

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 201 ЦПК у випадку смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, та закриття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі, суд зобов'язаний зупинити провадження в справі. Провадження в справі зупиняється до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника (ст. 203 ЦПК).

У випадку ж сингулярного правонаступництва (уступка вимоги, переведення боргу) вступ або притягнення до процесу правонаступника відбувається без зупинення провадження у справі.

Для настання процесуального правонаступництва правона­ступник (особа, яка бажає вступити у процес) має подати заяву про вступ до справи в якості правонаступника і довести своє право на зайняття процесуального становища суб'єк­та, якого він заміняє. Доказом можуть бути рішення суду, ста­тут, свідоцтво про право на спадщину, договір про уступку вимоги, інші документи, які підтверджують перехід прав та обов'язків у матеріальних пра­вовідносинах, що є предметом судового розгляду.

Суд виносить ухвалу про те, що правонаступник замінив у спірних правовідносинах сторону, що вибула. Відмова суду в допуску правонаступника до процесу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Якщо позивач (правонаступник) не бажає вступати в процес, справа закривається за п. 3 ст. 205 ЦПК. У випадку повторної неявки в судове засідання позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду (п. 3 ст. 207 ЦПК).

Процесуальне правонаступництво відповідача також можливе лише в тому випадку, коли позивач дає згоду на провадження процесу з новим відповідачем. У випадку відсутності такої згоди справа повинна бути закрита за п. 3 ст. 205 ЦПК, оскільки позивач фактично відмовляється від позову до іншого відповідача.