А. Факт

" Факт", у моєму розумінні цього терміна, може бути визначений тільки наочно. Все, що є у Всесвіті, я називаю " фактом". Сонце — факт; перехід Цезаря через Рубікон був фактом; якщо у мене болить зуб, то мій зубний біль є фактом. Якщо я що-небудь стверджую, то акт мого твердження є фак­том, і якщо це твердження істинне, то є фактом, завдяки якому воно є іс­тинним, проте цього факту немає, якщо воно помилкове. Припустимо, що господар м'ясної лавки говорить: " Я все розпродав, це факт", — і безпосеред­ньо після цього в лавку входить знайомий господарю покупець і одержує з-під прилавка відмінний шматок молодого баранчика. В цьому випадку господар м'ясної лавки збрехав двічі: один раз, коли він сказав, що все роз­продав, і другий — коли сказав, що цей розпродаж є фактом. Факти є те, що робить твердження істинними або помилковими. Я хотів би обмежити слово " факт" мінімумом того, що повинно бути відоме для того, щоб істинність або помилковість кожного твердження могла випливати аналітично у тих, хто затверджує цей мінімум. Наприклад, якщо пропозиції: " Брут був римля­нин" і " Касій був римлянин" кожна затверджує факт, то не можна сказати, що речення: " Брут і Касій були римляни" затверджує новий факт. Ми вже бачили, що питання про те, чи існують негативні і загальні факти, пов'язане з труднощами. Ця тонкість, проте, у своїй більшості — лінгвістичного ха­рактеру.

Під " фактом" я маю на увазі щось, що існує, незалежно від того, визна­ють його за таке чи ні. Якщо я дивлюся в розклад потягів і бачу, що є вра-

»

Розділ 10

нішній потяг о десятій годині до Единбурга, то, якщо розклад правильний, існує дійсно потяг, який є " фактом". Твердження в розкладі саме є фактом, незалежно від того, істинне воно чи ні, але воно тільки затверджує факт, якщо воно істинне, тобто якщо є дійсний потяг. Більшість фактів не зале­жить від нашого волевияву, тому вони називаються " суворими", " впертими", " неусувними". Фізичні факти в більшій своїй частині не залежать не тільки від нашого волевияву, але навіть від нашого досвіду.

Все наше пізнавальне життя є з біологічного погляду частиною процесу пристосування до фактів. Цей процес має місце, більшою чи меншою мірою, в усіх формах життя, але називається " пізнавальним" тільки тоді, коли до­сягає певного рівня розвитку. Оскільки не існує різкої межі між нижчою твариною і найвидатнішим філософом, остільки зрозуміло, що ми не може­мо сказати точно, в якому саме пункті ми переходимо зі сфери простої пове­дінки тварини у сферу, яка заслуговує за своєю гідністю найменування " пізнання". Але на кожному ступені розвитку має місце пристосування, і те, до чого тварина пристосовується, є середовищем фактів.