Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Французький Ренесанс.
|
|
| Особливості: Ø ренесанс у Франції розвинувся у дворянському середовищі; Ø нечуваний розквіт поезії, музики, образотворчих мистецтв і театру; Ø процес латинізації культури; Ø міська література: переважала сатирична тенденція, спрямована проти єпископів і духівництва, баронів і лицарства, проти селянства і проти нових прошарків міського населення: юристів, нотаріусів, лихварів, міняйл, школярів (студентів), професорів, чорнокнижників тощо. |
Франсуа Раблé (1494–1553)
| (………………………..) ………………………………………………… …………………………………………………. …………………………………………………. …………………………………………………. | 
|
“Гаргантюа і Пантагрюель” – гуманістичний памфлет у сатирико-фантастичній формі:
| Ø основа твору – ренесансне сюжетно-тематичні кліше; Ø сюжет – гротескне зображення ініціальних випробуваньгероїв; Ø сюжетний принцип – насиченість емпіричним матеріалом, але постійно звучить серйозний голос автора з екскурсами; Ø персонажі з популярної народної книжки і балаганних лялькових вистав; Ø еротичний макрокосм; Ø головний прийом переосмислення звичайного предметного світу і відносин з погляду вільної плоті в усіх своїх виявах; Ø поєднання комічного і серйозного; Ø мова книги має “речовий” характер, доведений часом до гротеску; найуживаніші прийоми – комічні переліки і комічні порівняння; Ø гуманістична проблематика. |
Творчість “ Плеяди ”.
| “Плеяда” – літературна група (назва з 1554 року), до якої входили сім поетів: Жан Дора, Ремі Белльо, Етьєн Жодель, Жан-Антуан де Баїф, Понтю де Тіар, Жоашен Дю Беллє´, П'єр Ронсá р. v висунули настанову не на переклад, а на імітацію; v уперше в історії європейської літератури виступили з маніфестом про власні творчі завдання (1547); v “Плеяда” стала попередником французького класицизму – стилю скутої правилами краси й естетичного самообмеження. |
Тема 8. ВІДРОДЖЕННЯ В ІСПАНІЇ ТА ПОРТУГАЛІЇ
Відродження в Іспанії.
XVI – початок XVII століття
Історичні передумови Відродження в Іспанії
v реконкіста;
v утворення окремих феодальних держав;
v об'єднання двох найбільших держав – Кастилії й Арагону;
v морські подорожі Христофора Колумба до берегів Америки (1492–1502), Васко да Гами в Індію (1497–1499), португальців Фернана Магеллана й Ель-Кано навколо земної кулі (1519–1521–1522); Іспанія розширила свої володіння в Америці й Європі;
v  з середини XVI ст. починається економічний і політичний занепад країни.
Ø приплив золота з іспанських колоній в Америці зруйнував фінансову систему країни, загальмував розвиток власної економіки, посилив контраст бідності й багатства;
Ø посилилась католицька церква і роль інквізиції.
|
“ Золотий вік ” Іспанської літератури
Друга половина XVI–XVII століття – час найвищого розквіту мистецтва в Іспанії.
Іспанський гуманізмспирався на традиції італійського мистецтва, арабської поезії і низової, плебейської культури.
Основні напрями і жанри іспанської ренесансної літератури:
1) ……………………………………………………………………………………………………………………….
(Хуан Боскан, Гарсіласо де ла Вега, Крістобаль де Кастільєхо, Гутьєрре де Сетіна та ін.);
2)……………………………………………………………………………………………………………………….
(“Амадіс Гальський” Гарсіа Родрігеса де Монтальво (1508));
3) ……………………………………………………………………………………………………………………….;
4) творчість Лопе де Вега (створив окремий напрям);
5) творчість Сервантеса (створив окремий напрям).
Шахрайський (крутійський) роман
Жанрові особливості:
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
- ……………………………………………………………………………………………………………………….
Зразки шахрайського (пікарескного) роману: “ Життя Ласарільо з берегів Тормеса ”невідомого автора (1554); “ Гусман з Альфараче ”Матео Алемана (1599–1604); “ Шахрайка Хустина ”Франсіско Лопеса де Убедо (1605); “ Севільська куниця, або Вудка для гаманців ” Кастільо де Солорсано (1647).
Творчість Лó пе Фелікса де Вé га Кá рпіо
| (………………………..) ………………………………………………… …………………………………………………. …………………………………………………. …………………………………………………. | 
|
До нас дійшло понад 470 п'єс;
| Тематика п'єс: | v боротьба іспанців проти маврів; v історична або псевдоісторична та міфологічна тематика; v кохання. |
| Головні поетичні прийоми: | Ø рушійна сила сюжету – втручання випадковості та збіг обставин; Ø події розгортаються в стрімкому темпі; Ø комізм обставин; Ø комізм характеру; Ø співчутливе і толерантне ставлення до персонажів. |
Лопе де Вега створив жанр героїчної комедії (Фуенте Овехуна” (“Овече Джерело”))
Мігель де Сервá нтес Саавé дра
| (………………………..) ………………………………………………… …………………………………………………. …………………………………………………. …………………………………………………. |
| |
| Творчий доробок: | “ Дон Кіхот ”; пасторальна повість “ Галатея ” і “ Мандри Персилеса і Сигізмунди ”; поема терцинами “ Подорож на Парнас ”; драматургічна збірка “ Вісім комедій і вісім інтермедій ”; збірка “ Повчальні новели ”. | |
Роман “ Вигадливий гідальго Дон Кіхот Ламанчський ” :
v Форма роману: основні епізоди поєднані зі вставними новелами, що мають самостійний зміст;
v Пародійний елемент;
v Образ Дон Кіхота: акцентуація суперечливості, дисгармонійності, роздвоєності образу; відкриття автономності та самодостатності внутрішнього світу героя;
v Світ двох реальностей.
Тема 9. ВІДРОДЖЕННЯ В АНГЛІЇ. ТВОРЧІСТЬ В. ШЕКСПІРА
| XVI – початок XVII ст. Історичні передумови Відродження в Англії: v доба абсолютизму династії Тюдорів; v розірвання стосунків з папським Римом і оголошення самостійності англійської церкви; v розвиток національної буржуазії; v розширення колоніальних володінь; v формування національно-історичної свідомості. | |
| Основні періоди: | Передвідродження (з кінця XIV ст.); Відродження: 1) 1-ша пол. XVI ст.; 2) 2-га пол. XVI ст.; 3) порубіжжя XVI-XVІІ ст. |
| Передвідродження – творчість Джефрі Чосера (1340–1400), головний твір – збірка з 24 віршованих “Кентерберійських оповідань”. 1-й період Відродження – творчість Томаса Мора (1478–1535), твір – “ Утопія ”. | |
| 2-й етап Відродження | v творчість Філіпа Сí дні (1554-1586) (сонети “ Арістотель і Стелла ”, морально-дидактичний роман у буколістичному стилі “ Аркадія ”, перша англійська поетика “ На захист поезії ” ); v творчість Джона Лí лі (1553/54-1606) (романи “ Евфус, або Анатомія дотепу ” і “ Евфус та його Англія ”, заснував “евфуїстичний” стиль); v творчість Крістофера Мá рло (1564-1593) (перший розробив в літературі сюжет про Фауста (“Трагічна історія доктора Фауста”)). |
Творчість В.Шекспіра (1564-1616).
В.Шекспір – особистість і літератор.
“Шекспірівське питання” – сумніви щодо реального існування В.Шекспіра як літератора.
Творчий доробок і хронологія творів:
v твори поетичного жанру (2 поеми, 154 сонети, інші поезії);
v 37 п’єс (12 комедій, 10 драм на сюжети з англійської історії (хроніки), 7 трагедій на сюжети з античної історії та міфології, 5 “великих трагедій” (“Ромео і Джульєтта”, “Отелло”, “Гамлет”, “Макбет”, “Король Лір”), 3 трагікомедії (“Буря” та ін.)).
Періодизація творчості:
v 1590-1600 – період до роботи в “Глобусі”;
v 1600-1608 – робота в “Глобусі”;
v 1608-1612 – роботи в “Блексфаєрс”;
Поетична творчість В.Шекспіра
Ø оспівується не лише жіночий образ, а й чоловіча дружба;
Ø гораціанство збагачене ренесансним сенсуалізмом;
Ø почуття кохання оспівується як бурхливе і пристрасне;
Ø внутрішні переживання розкриваються через опис афектів;
Ø погляд поета прикутий до земного;
Ø трагізм самотності;
Ø консейт – ускладнена розгорнута метафора, де в чуттєво унаочнених образах зближуються далекі явища чи абстрактні поняття.
Естетика Шекспірівської драми
Ø Синтез ренесансної історіософії та старозавітної концепції щодо вільної волі людини;
Ø Людина, прагнучи своєї мети постійно наражається на протидію (свідому / невідому з боку іншої людини, випадковості);
Ø Концепція трагізму полягає у прихованому характері причинно-наслідкових зв’язків;
Ø Поєднання трагічного і комічного;
Ø Поєднання від 2 до 5 сюжетних ліній;
Ø Ідея дуальності людини – офіційний статус людини і її природна сутність.
Комедії Шекспіра
В.Шекспір створив жанр ренесансної ліричної комедії (комізм не має викривального характеру, а передає радість духовної емансипації людини).
| Жанрові особливості | v Відсутній поділ на позитивних і негативних персонажів; v Персонажі самі створюють комічні ситуації; v Кілька сюжетних ліній, центральна лінія може бути драматичною. |
| Засоби комічного: | v Фантастичність; v Фарсовість; v Мовні засоби (каламбури, гра слів, мовна травестія, власні імена зі значенням тощо). |
|
|