Роль держави в управлінні регіональною економікою.

Інститути державної регіональної економічної політики – це державні (або в ряді випадків за участю держави) організації та структури (міністерства, комітети, ради, агентства, фонди та ін.), уповноважені формувати і проводити регіональну політику. Вони є частиною державного апарату, що спеціалізується на вирішенні регіональних проблем і питань взаємодії центру з регіонами.

Принциповими в системі управління регіоном є постановка формули «держава-регіон-підприємство» чи «підприємство-регіон-держава» (регіональна політика - «згори-донизу» чи «знизу-вгору»). Очевидно, що питання стоїть так: або спочатку держава моделює систему управління, реалізує через представництва, доводячи до підприємств, або держава створює передумови для самоуправління підприємств, які, функціонуючи прибутково, створюють основу для розв’язання регіональних і загальнодержавних проблем.

Спираючись на міжнародний досвід, можна визначити найефективніші варіанти розмежування сфер діяльності між урядом, регіоном і приватним сектором:

- уряд регулює ринок на основі правових (законодавчо-нормативна база) та економічних методів;

- уряд з регіоном усуває вади ринкової економіки;

- уряд не втручається в управління приватних чи кооперативних підприємств і не здійснює вертикального управління галузями економіки.

В Україні механізм державного регулювання економіки регіону можна зобразити наступним чином (рис.2).

Суб’єкти управління
Верховна Рада	Президент	Кабінет міністрів	Держадміністрації
Державна регіональна економічна політика
Інструменти регулювання
Система прогнозів, програм, планів	Законодавча база	Фінансова система	Грошово-кредитна система
Приватизація	Інвестиції	Державні закупівлі	Інновації
Об’єкт управління (економіка регіону)
Підприємства, організації, установи всіх форм власності	Комунально-побутове господарство	Зовнішньоекономічні зв’язки

Рис 1. Механізм державного регулювання економіки регіону.

Державне регулювання економіки регіону проводиться на основі законодавчо-нормативної бази. Законодавчі акти визначають права і обов'язки регіонів у бюд­жетній і податковій політиці України, їх повноваження в управ­лінні майном, що перебуває у загальнодержавній власності, їх участь у реалізації загальнодержавних та регіональних програм. Нормативні акти регулюють порядок створення та викорис­тання регіональних фондів субвенцій, інвестування, соціальної підтримки населення. Для повнішого врахування інтересів регіо­нів за допомогою нормативних актів вносяться уточнення та до­повнення до деяких законодавчо-нормативних актів.

Суб'єктами, що реалізують державну політику в регіонах і безпосередньо здійснюють державне регулювання на місцях є обласні, районні й міські держадміністрації. Вони забезпечують реалізацію законів України, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів, рішень відповідних представницьких органів регіонального самоврядування. Отже для виконавчої влади – Президента, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств – держадміністрації є інструментом у процесі реалізації законів та інших правових актів.

Регіональні державні адміністрації мають широкі повноваження в галузі соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів; управління майном, приватизації та підприємництва; містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту й зв'язку; використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля; у галузі міжнародних і зовнішньоекономічних відносин.

Для виконання функцій управління територією, реалізації загальнодержавної і регіональної політики у складі місцевих держадміністрацій існують відповідні економічні служби – комітети (департаменти), управління економіки. Основними завданнями управлінь економіки місцевих державних адміністрацій є: реалізація ДРЕП на місцях; забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону; сприяння проведенню економічних реформ, забезпечення раціонального використання виробничо-технічного й наукового потенціалу регіону, його природних, трудових і фінансових ресурсів; здійснення методичного керівництва економічною роботою в регіоні.