Комплексна оцінка існуючого стану об`єкту реконструкції

1. Архітектурно-планувальний аналіз

Дороги, доріжки, стежки, майданчики – одні з найважливіших планувальних елементів об'єкта ландшафтної архітектури. Аналіз проектних рішень і натурні обстеження садово-паркових територій показують, що дорожня мережа і майданчики займають від 10 - 15 і, в ряді випадків, до 20% від усієї площі об'єкта, а відносна протяжність доріг становить 300... 400 м на 1 га.

Майданчики в парку мають певне призначення, використовуються відвідувачами в різних цілях і поділяються на такі категорії (класи):

- Майданчики тихого відпочинку, групового, одиночного, для тихих ігор відвідувачів різного віку, в тому числі для споглядання пейзажів;

- Майданчики активного, " галасливого", відпочинку – сімейного чи колективного, групового, майданчики для ігор, для пікніків, видовищ, проведення масових заходів;

- Дитячі майданчики різного вікового складу: первинні, для дошкільнят, для молодших школярів, для старшого шкільного віку та молоді;

- Спортивний майданчик;

- Господарські майданчики, призначені для установки пересувних службових приміщень, побутівок, роздягалень, зберігання обладнання та інвентарю;

- Майданчики для контейнерів зі сміттям; майданчики для складування компосту, добрив;

- Майданчики для приколу посадкового матеріалу;

- Майданчики, зайняті теплицями.

Всі майданчики мають різні типи конструкцій і покриттів в залежності від навантажень на поверхні, відвідуваності, інтенсивності руху, частоти проведених заходів.

У кожній зоні активного відпочинку передбачена організація атракціонів і розваг, дитячих містечок, культурно-освітніх заходів, спортивних майданчиків, об'єктів харчування. Система споруд, що розміщуються в кожній активній зоні парку, пропорційна кількості відвідувачів зони.

Основна частина території покрита цінними насадженнями і відводиться для прогулянкової зони і зони тихого відпочинку. До таких ділянок відносяться ділянки регулярного стилю з туї, грабу, верби, тополі, декількох видів ялини, пейзажні – з дубу, клену, берези та лісопаркові ділянки, прилеглі до паркової частини, які являють собою культури дуба впереміш із молодим грабом і чагарниками. Ближче до шосе розташовані смуги світлолюбних порід – берези і білої акації. У менш доступних ділянках парку, які рідше відвідуються – дубово-грабовий ліс, близький за характером Голосіївському лісу. Тут є вікові дуби і граби. В північній частині парку – сосновий ліс.

Крім того, композиційну вісь створює каскад з 4-х ставків, які оснащені човновими станціями і оглядовими майданчиками. Ставки мальовниче обсаджені деревами, різними за своїми формами і являють собою окрасу всього парку.

Зона тихого відпочинку включає дитячі сектори відпочинку, майданчики відпочинку дорослого населення, буфети, пункти прокату. Зона тихого відпочинку формується навколо прогулянкових алей, що включають всі елементи тихого відпочинку і проходять через сектори активного відпочинку.

Поперечні алеї служать для зв'язку трьох головних входів з прогулянковим парком і каскадом зі ставків. Кожен напрямок проходить через відповідний сектор активного відпочинку в прогулянковому парку.

Транзитні прогулянкові зв'язки прокладені вздовж транспортної ма-гістралі, вони проходять через всі входи в парк і є, з одного боку, парковими розподільниками, а з іншого, використовуються як пішохідні бульвари.

Парки культури і відпочинку повинні відповідати завданням відпочинку та дозвілля населення прилеглих міських житлових районів. Однак враховуючи, що під парки культури і відпочинку пристосовують існуючі зелені масиви, з метою дбайливого ставлення до них, функціональна організація і планувальна структура повинні враховувати особливості цих масивів.