Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Теми лабораторних занять
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Якісний аналіз Катіони І—ІІІ аналітичних груп Правила безпечної роботи в лабораторії аналітичної хімії. Загальна характеристика І—ІІІ групи катіонів. Засвоєння техніки виконання загальноаналітичних і якісних реакцій методом напівмікроаналізу. Вивчення реакцій катіонів І групи: ¾ реакції катіонів Натрію — забарвлення полум’я; дія калій гексагідроксостибату (V); дія метоксифенілоцтової кислоти; ¾ реакції катіонів Калію — забарвлення полум’я; дія натрій гідрогентартрату; дія натрій гексанітрокобальтату (ІІІ); дія магній тетрафенілборату; ¾ реакції катіону Амонію — дія лугів; дія реактиву Несслера; ¾ реакції катіону Аргентуму — дія хлоридної кислоти; дія калій хромату; дія хлоридної кислоти, розчинення осаду дією розчину амоніаку, утворення осаду дією нітратної кислоти; реакції катіону Кальцію — дія сульфатної кислоти; дія карбонат-іонів; дія калій хромату; дія амоній оксалату; дія калій гексаціаноферату (II), забарвлення полум’я. Практичні навички: ¾ проведення якісного аналізу; ¾ складання молекулярних, повних та скорочених іонних рівнянь загальноаналітичних групових і характерних реакцій катіонів І— І I аналітичних груп; ¾ виконання дробного та систематичного якісного аналізу катіонів; ¾ використання довідкової літератури з аналітичної хімії. | ||
| Катіони IV—VI аналітичних груп Загальна характеристика катіонів ІV—VI аналітичних груп. Вивчення реакцій катіонів ІV—VI групи: ¾ реакції катіону Цинку — дія надлишку лугу; дія натрій сульфіду; дія дитизону; дія калій гексаціаноферату (ІІ); ¾ реакції катіону Алюмінію — дія надлишку лугу, дія алізарину; ¾ реакції катіонів Феруму (ІІ) — дія надлишку лугу; дія надлишку розчину амоніаку; дія калій гексаціаноферату (ІІІ); дія калій перманганату; ¾ реакції катіонів Феруму (ІІІ) — дія надлишку лугу; дія надлишку розчину амоніаку; дія калій гексаціаноферату (ІІІ); дія амоній тіоцинату; тіогліколевою кислотою; ¾ реакції катіонів Магнію — дія надлишку лугу; дія надлишку розчину амоніаку; дія натрій гідрогенфосфату, дія розчину 8-гідроксихіноліну; ¾ реакції катіону Купруму (ІІ) — дія надлишку амоніаку; дія надлишку лугу; дія розчину калій йодиду; ¾ реакції катіонів Меркурію (ІІ) — дія розчином амоніаку, дія лугом, дія калій йодидом, міддю. Практичні навички: ¾ проведення якісного аналізу; ¾ складання молекулярних, повних та скорочених іонних рівнянь загальноаналітичних групових і характерних реакцій катіонів ІV—VI аналітичних груп; ¾ виконання дробного та систематичного якісного аналізу катіонів; ¾ використання довідкової літератури з аналітичної хімії. | ||
| Аніони І аналітичної групи Загальна характеристика аніонів І аналітичної групи. Вивчення реакцій аніонів І аналітичної групи: ¾ реакції Сульфат-аніонів — дія барій хлориду, плюмбум ацетату; ¾ реакції Сульфіт-аніонів — дія барій хлориду, хлоридної кислоти, розчину йоду. ¾ реакції Тіосульфат-аніонів — дія барій хлориду, хлоридної кислоти, аргентум нітрату, розчину йоду. ¾ реакції Фосфат-аніонів — дія барій хлориду, аргентум нітрату, амоній молібдату, магній сульфату. ¾ реакції Карбонат-аніонів; гідрогенкарбонат-аніонів — дія барій хлориду, хлоридної кислоти, магній сульфату; реакція гідролізу (забарвлення фенолфталеїну). реакції Тетраборат-аніонів — дія барій хлориду, сульфатної кислоти і етанолу. Практичні навички: ¾ уміння складати молекулярні, повні та скорочені іонні рівняння загальноаналітичних і характерних реакцій аніонів І аналітичної групи; ¾ уміння виконувати якісний аналіз аніонів. | ||
| Аніони ІІ—ІІІ аналітичних груп Загальна характеристика аніонів ІІ, ІІІ аналітичних груп. Вивчення реакцій аніонів ІІ, ІІІ аналітичних груп: ¾ реакції Хлорид-аніонів — дія аргентум нітрату, калій дихромату; ¾ реакції Бромід-аніонів — дія аргентум нітрату, калій перманганату у присутності хлороформу; ¾ реакції Йодид-аніонів — дія аргентум нітрату, калій перманганату у присутності хлороформу, ферум (III) хлориду; ¾ реакції Нітрит-аніонів — дія розчину дифеніламіну, антипірину; ¾ реакції Нітрат-аніонів — дія розчину дифеніламіна, нітробензену; ¾ реакції Ацетат-аніонів — дія ферум (III) хлориду, етанолу та концентрованої сульфатної кислоти. Практичні навички: ¾ уміння складати молекулярні, повні та скорочені іонні рівняння загальноаналітичних і характерних реакцій аніонів ІІ, ІІІ аналітичний груп; ¾ уміння виконувати якісний аналіз аніонів. | ||
| Якісний аналіз суміші невідомого складу Якісний аналіз солі. Підготовка речовини до аналізу. Попередні випробування. Вивчення фізичних властивостей розчиненої у воді досліджуваної речовини невідомого якісного складу. Систематичний хід аналізу солі невідомого складу. Визначення катіону і аніону, що входить до складу солі, яка розчиняється у воді. Практичні навички: ¾ виконання якісного аналізу солі невідомого складу; ¾ складання алгоритму виконання аналітичних операцій під час якісного аналізу солі невідомого складу за індивідуальним завданням. | ||
| Кількісний аналіз Методи кислотно-основного титрування Ацидиметрія Приготування первинного стандартного розчину натрій тетраборату. Стандартизація титранту хлоридної кислоти за розчином натрій тетраборату. Практичні навички: ¾ підготовка та стандартизація титранту; ¾ вибір індикатора за продуктами реакції для фіксування кінцевої точки титрування; ¾ визначення вмісту основного компоненту в розчинах (сильні та слабкі кислоти) методом ацидиметрії; ¾ виконання розрахунків (попередніх та за результатами аналізу). | ||
| Алкаліметрія Стандартизація титранту — розчину лугу за вторинним стандартним розчином хлоридною кислотою. Аналіз розчину мінеральної кислоти на вміст основного компоненту (хлоридної, ацетатної, оксалатної). Практичні навички: ¾ підготовка та стандартизація титранту; ¾ вибір індикатора за продуктами реакці для фіксування кінцевої точки титрування; ¾ визначення вмісту основного компоненту в розчинах (сильні та слабкі кислоти) методом алкаліметрії; ¾ виконання розрахунків (попередніх та за результатами аналізу). | ||
| Методи окисно-відновного титрування. Перманганатометрія. Приготування розчину вихідної стандартної речовини — оксалатної кислоти. Стандартизація робочого розчину калій перманганату за розчином оксалатної кислоти. Визначення вмісту пероксиду водню в розчині методом перманганатометрії. Практичні навички: ¾ вибір конкретного окисно-відновного методу для визначення конкретного наданого об’єкту; ¾ підготовка і стандартизація титранту; ¾ визначення за методом окисно-відновного титрування індивідуальної речовини (окисника або відновника) за наданою методикою аналізу; ¾ виконання розрахунку результатів аналізу і правильне їх оформлення. | ||
| Йодометрія. Стандартизація робочого розчину натрій тіосульфату за розчином вихідної речовини — калій дихроматом. Визначення вмісту йоду в розчині методом йодиметричного титрування. Практичні навички: ¾ вибір конкретного окисно-відновного методу для визначення конкретного наданого об’єкту; ¾ підготовка і стандартизація титранту; ¾ визначення за методом окисно-відновного титрування індивідуальної речовини (окисника або відновника) за наданою методикою аналізу; ¾ виконання розрахунку результатів аналізу і правильне їх оформлення. | ||
| Методи осадження і комплексонометрії Метод Мора Приготування первинного стандартного розчину натрій хлориду. Стандартизація титранту арґентум нітрату за розчином натрій хлориду. Кількісний аналіз ізотонічного розчину. Практичні навички: ¾ вибір варіанту методу осаджувального титрування для вирішення конкретної експериментальної задачі з урахування можливостей використання методу. Знати хімізм реакції титрування і тип індикатору; ¾ підготовка і стандартизація відповідного титранту; ¾ аналіз конкретної речовини (розчину галогеніду) аргентометричним та тіоціанометричним методом за наданою методикою; ¾ виконання розрахунків результатів аналізу. | ||
| Метод Фольгарда Стандартизація титранту амоній тіоціанату за вторинним стандартним розчином арґентум нітратом. Кількісний аналіз калій йодиду. Практичні навички: ¾ вибір варіанту методу осаджувального титрування для вирішення конкретної експериментальної задачі з урахування можливостей використання методу. Знати хімізм реакції титрування і тип індикатору; ¾ підготовка і стандартизація відповідного титранту; ¾ аналіз конкретної речовини (розчину галогеніду) аргентометричним та тіоціанометричним методом за наданою методикою; виконання розрахунків результатів аналізу. | ||
| Метод комплексонометрії Кількісний аналіз кальцій хлориду. Аналіз твердості води. Практичні навички: ¾ знання теоретичних основ комплексонометричного методу визначення металів в розчинах; ¾ знання хімізму процесу; ¾ підготовка розчину титранту і стандартизація його; ¾ аналіз за наданою методикою; ¾ розраховування результати аналізу. | ||
| Фізико-хімічні (інфтрументальні) методи аналізу Рефрактометрія Визначення масової частки речовин у розчинах за рефрактометричним фактором. Практичні навички: ¾ підготовка рефрактометра до роботи; ¾ проведення вимірювання показника заломлення; ¾ проведення кількісного аналізу рефрактометричним методом за рефрактометричним фактором. | ||
| Фотометрія Визначення солей заліза (ІІІ) методом градуювального графіку. Практичні навички: ¾ підготовка серії стандартних розчинів; ¾ вимірювання оптичної густини на фотоколориметрі; ¾ будування градуювального графіка і визначення за ним концентрації досліджуваної речовини в розчині. | ||
| Кількісний аналіз досліджуваної речовини Кількісний аналіз досліджуваної речовини раціональним хімічним або інструментальним методом. Практичні навички: ¾ виконання кількісного аналізу досліджуваної речовини обраним раціональним методом аналізу; ¾ розрахування результатів аналізу; ¾ оцінювання отриманих результатів. | ||
| Разом |
Данная страница нарушает авторские права?