Державний нагляд за страховою діяльністю

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою додержання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюють Міністерство фінансів України та його органи на місцях, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Основними функціями Міністерства фінансів України є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків);

2) видача ліцензій на проведення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

5) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена законом до компетенції Міністерства фінансів України;

6) узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;

7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності.

Здійснюючи державний нагляд за страховою діяльністю, Міністерство фінансів України має право:

1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, у тому числі банків та громадян, необхідну для виконання покладених на нього функцій;

2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

3) при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність давати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або арбітражний суд. Поновлення дії ліцензії після її відкликання здійснюється у порядку, передбаченому статтями 38 і 39 Закону України " Про страхування";

4) звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених ст. 8 Закону України " Про підприємництво".

Як одну з форм державного регулювання страхової діяльності можна розглядати примусову санацію страховика, яку Міністерство фінансів України має право провести у випадках:

- невиконання страховиком зобов'язань перед страхувальниками протягом більше трьох місяців;

- недосягнення страховиком визначеного законодавством України розміру статутного фонду;

- інших випадках, визначених чинним законодавством України.

Примусова санація передбачає:

- проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

- встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Міністерства фінансів України;

- встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками;

- прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.

Висновок:

Отже, Страхова діяльність- це врегульована права господарська діяльність страхових організацій з надання страхових послуг за рахунок сформованих страхових фондів, що здійснюють на підставі ліцензії, як правило з метою отримання прибутку.

Зі змісту законодавства про страхування можна зробити висновок, що страхова діяльність охоплює такі види господарської діяльності як: страхування, перестраховування і фінансову діяльність, пов'язану з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Відносини щодо здійснення страхової діяльності регулюються рядом нормативно-правових актів, які залежно від сфери їх дії поділяються на загальне законодавство про підприємництво (в частині, що стосується підприємницької діяльності на страховому ринку) і спеціальне законодавство про страхову діяльність як окремий вид підприємництва.

Серед" загальних нормативно-правових актів, що застосовуються для регулювання страхової підприємницької діяльності, передусім слід назвати закони України " Про власність", " Про підприємництво", " Про господарські товариства", " Про ліцензування певних видів господарської діяльності" тощо.

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України [Текст]: закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Конституція України [Електронний ресурс]: закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 25. 08. 2009 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: https://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

3. Господарський кодекс України [Текст]: закон України від 16 січня 2003 р. № 436 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.

4. Про страхування [Текст]: Закон України вiд 07. 03. 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України – 1996. - № 18. – Ст. 78.

5. Кибенко Е. Р. Корпоративное право: Учебное пособие. - Харьков: Эспада, 1999.

6. Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків [Текст]: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 17. 08. 1998 р. № 1280 // Офіційний вісник України – 1998. - № 33. – Ст. 17.

7. Порядок і правила проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації [Текст]: Постанова Кабінету Міністрів України: від 12. 10. 2002 р. № 1535 // Офіційний вісник України – 2002. - № 42. – Ст. 1943.

.Вінник О. М. Господарське право [Текст]: навч. посібник. - 2-ге вид., змінене та доп. - К.: Правова єдність, 2009. – 766 с.

8.Науково-практичний коментар Господарського кодек­су України [Текст] / Кол. авт.: Г. Л. Знаменський, В. В. Хахулін, В. С. Щербина та ін.; За заг. ред. В. К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 688 с.

9.Щербіна В. С. Господарське право [Текст]: підручник. - 4-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2009.