Тема 12. Екологічна стандартизація та сертифікація

Сутність екологічної стандартизації та сертифікації. Мета впровадження екологічної сертифікації. Механізм екологічної сертифікації. принципи побудови механізму екологічної сертифікації. Обов’язкова та добровільна екологічна сертифікація. Сутність та мета екологічного маркування. Типи екологічного маркування.

Література:

основна: 3, 23, 25, 33

додаткова: 2, 17, 22

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність екологічної стандартизації та сертифікації.

2. Охарактеризуйте механізм екологічної сертифікації в Україні.

3. Назвіть принципи сертифікації.

4. Які є види екологічної сертифікації? Охарактеризуйте їх.

5. Сутність та значення екологічного маркування.

Теми доповідей:

1. Екомаркування США.

2. Екомаркування Європейських країн.

3. Екомаркування Східних країн.

4. Антропогенний вплив на довкілля.

5. Підприємства-найбільші забруднювачі НПС в Україні.

6. Концепція сталого розвитку України.

Тести

1. Процедура, за допомогою якої незалежна організація засвідчує, що продукція, процес або послуга відповідає встановленим вимогам, – це:

а) маркування;

б) сертифікація;

в) ліцензування;

г) екологічна логістика.

2. Розробка і встановлення комплексу обов'язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів, охорони НПС – це:

а) стандартизація;

б) маркування;

в) ліцензування;

г) екологічна логістика.

3. До типів екологічного маркування відносяться:

а) інформація про екологічність продукції загалом, яка враховує увесь життєвий цикл її виробництва;

б) інформація про екологічність окремих властивостей продукції;

в) інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування;

г) всі варіанти.

4. Знак екологічного маркування може наноситись:

а) безпосередньо на виріб;

б) на упаковку (тару), ярлик, етикетку;

в) в супровідну документацію;

г) всі варіанти.

5. Обов’язковій державній екологічній сертифікації не підлягають:

а) екологічно небезпечні продукція, технології, виробництва;

б) очисні споруди, технології та обладнання для підготовки питної води;

в) діяльність у сфері поводження з відходами;

г) стан соціального забезпечення працівників підприємств.

6. Українська державна система сертифікації продукції носить назву:

а) ISO;

б) Система екологічного управління;

в) УкрСЕПРО;

г) ISO/IЕС.

7. ISO – це:

а) Держстандарт України;

б) Міжнародна організація зі стандартизації;

в) Система екологічного управління;

г) угода про партнерство та співпрацю з питань екології.

8. Чинне екологічне право України складається з:

а) земельного, водного, лісового, надрового права;

б) фауністичного, заповідного права;

в) права екологічної безпеки;

г) всі варіанти.

9. Екологічна сертифікація буває:

а) обов’язкова;

б) добровільна;

в) варіанти а) і б);

г) спеціальна.

10. Сертифікація, яка проводиться в законодавчо нерегульованій сфері, називається:

а) обов’язковою;

б) добровільною;

в) недержавною;

г) спеціальною.