Пояснювальна записка

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ПРОГРАМА ДЛЯ 6-9 КЛАСІВ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ДЛЯ

РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

Укладач

Блеч Ганна Олександрівна – кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

лабораторії олігофренопедагогіки,

Інституту спеціальної педагогіки

Київ-2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вивчення природознавства у допоміжній школі передбачає ознайомлення учнів з доступними для них елементами неживої природи, будовою і життям рослин і тварин, а також організмом людини.

Зміст програми складають чотири самостійні розділи: нежива природа (6-й клас), рослини (7-й клас), тварини (8-й клас), людина (9-й клас).На вивчення цих розділів відводиться в усіх класах по 68 годин – 2 години на тиждень. В навчальній програмі пропонується орієнтовний розподіл годин на вивчення окремих розділів та тем.

Основними структурними компонентами змісту природознавства є знання (уявлення і поняття) про навколишне середовище, про живу та неживу природу, про зв’язки і залежності в живій та неживій природі, вміння виявляти причинно-наслідкові залежності та робити висновки.

Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об’єктів неживої та живої природи, зв’язку між природою та трудовою діяльністю; доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

Програму подано за новою табличною структурою, що складається з кількох колонок. У колонці „Зміст навчального матеріалу” подано оновлений зміст навчання природознавства. У наступній колонці подаються „Навчальні досягнення учнів”, де уточнюються знання, навички та вміння, які учні мають опанувати в процесі навчання. У колонці „Спрямованість корекційно-розвивальної роботи” розкривається головний напрям корекційної роботи, яка конкретизує, уточнює, корегує певні знання і вміння; стимулює навчально-пізнавальну діяльність і пов’язані з нею психофізичні процеси.

В основу побудови навчальної програми покладено екологічний, фенологічний та сезонний принципи. Обов’язковим є врахування краєзнавчого принципу, який орієнтує вчителя на те, що вивчення будь-якої теми має пов’язуватися з місцевими природними та виробничими умовами.

Природознавство має багато спільного з географією, малюванням, трудовим навчанням, зокрема сільськогосподарської справи, столярної справи, квітникарством, декоративного садівництва, рідною мовою, соціально-побутовим орієнтуванням, що дає змогу здійснювати міжпредметні зв’язки.

Метою навчального предмета „Природознавство” у допоміжній школі є формування в учнів знань про природу, шляхом спостережень окремих об’єктів неживої та живої природи, уявлень та елементарних понять про конкретні об’єкти неживої та живої природи, усвідомлення в учнів належності людини до природи та суспільства; створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.

Зміст предмета забезпечує вирішення таких завдань:

1) надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;

2) сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв’язки між природою та трудовою діяльністю людей;

3) сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;

4) сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;

5) сформувати практичне вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;

6) прищепити учням навички, що необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров’я, попередження захворювань;

7) сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.

Вирішення цих завдань забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

- нежива природа;

- жива природа (рослини, тварини);

- людина як особистість.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал будується за такими змістовими лініями:

-розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

-формування бережливого ставлення до об’єктів та предметів навколишнього середовища;

-виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

-формування усвідомленості учбової діяльності та корекція складових психічного розвитку дитини.

Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати явища і предмети, виділяти головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі, встановлювати найпростіші причинно-наслідкові відношення та залежності.

Форми організації навчання учнів з природознавства мають динамічний характер. Навчання проводиться не лише в класі, а й на вулиці, у лісі, парку, біля водойм, на полі, в саду, зоопарку, фермі, музеї тощо.

Ефективність засвоєння учнями природничого матеріалу досягається за допомогою методів: спостережень, дослідів, демонстрування натуральних об’єктів, колекцій, муляжів.

Спостереженням учнів надається особлива роль в навчанні природознавству. Завдяки спостереженню учні навчаються самостійно здобувати знання, робити узагальнення. Спостереження, досліди поєднуються з різноманітними практичними роботами. Під час практичної діяльності необхідно систематично залучати учнів до пошуку знань, використовуючи для цього завдання на порівняння, класифікацію, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Важливе значення для вивчення природничого матеріалу мають екскурсії, під час яких предмети і явища розглядаються в природних умовах. У ході екскурсій здійснюється різноманітна виховна робота, звертається увага учнів на багатства і красу рідного краю, на раціональне використання природних багатств, прищеплюється бережливе ставлення до природи.

На уроках природознавства обов’язковим є систематичне проведення словникової роботи. Розширення словникового запасу розумово відсталих школярів про предмети і об’єкти природи, допомогає їм правильно використовувати слова і терміни.

Так, в 6-му класі програма складається з чотирьох розділів: ”Вода”, „Повітря”, „Корисні копалини”, „Грунт”.

У розділі „Вода” вивчаються властивості води, розглядаються розчинні речовини й розчини, стан води в природі, температура води та її вимірювання. В зміст програми внесені такі теми як кругообіг води в природі, опади та їх види. Обсяг розділу „Вода” збільшено за рахунок відомостей про водойоми України, значення води та використання її в побуті, промисловості.

Розділ „Повітря ” охоплює відомості про основні властивості повітря та його склад. Передбачається ознайомлення учнів з використанням цих властивостей у побуті. При вивченні складу повітря учнів ознайомлюють з киснем і вуглекислим газом, з властивостями цих газів, їх використанням. До розділу введено нові теми: „Вітер та його значення”, „Сухе та вологе повітря”, „Погода. Завбачення погоди та її значення для господарської діяльності людини”, „Температура повітря”, „Стихійні лиха”.

Корисні копалини в програмі розділені на групи за ознаками їх основного використання так:

1) корисні копалини, що використовуються як будівельний матеріал;

2) горючі корисні копалини;

3) корисні копалини, з яких виробляють мінеральні добрива;

4) металеві руди;

5) кам’яна сіль.

Вивчаючи цей розділ, учні знайомляться із зовнішнім виглядом, властивостями корисних копалин, їх видобуванням та використанням в господарстві. До змісту цього розділу введена тема „Охорона корисних копалин в Україні”.

У розділі „Грунт ” учні ознайомлюються зі складом грунту, з його мінеральною й органічною частинами, з розрізненням грунтів за кольором та механічним складом, з властивостями піщаних і глинистих грунтів.

До кожного розділу програми включено перелік дослідів, практичних робіт та екскурсій, що мають бути проведені під час вивчення відповідного навчального матеріалу.

В 7-му класі учні вивчають будову органів квіткової рослини, особливості вирощування і використання найбільш поширених для даної місцевості овочевих, польових, плодових, ягідних, декоративних рослин.

Вивчення рослин починається з пояснення того, що рослина це частина живої природи. з ознайомленням учнів їх зовнішньою будовою та їх функціями. Основну увагу слід звертати на роль органів рослини в її житті. З цією метою доцільно проведення ряду дослідів. для більш усвідомленного засвоєння знань, учні повинні брати участь у закладанні дослідів і проводити спостереження за їх результатами.

У наступних темах програми пропонується ознайомлення учнів з групами рослин, об’єднаних місцем зростання: рослини лісу, поля, саду, овочеві рослини. Після вивчення кожної з цих тем, бажано провести екскурсію до місця зростання рослини (до лісу, саду і т.д.)

Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення відповідної теми. Вчитель може вносити зміни в тематику екскурсій, в їх кількість.

Для розвитку активності і самостійності розумово відсталих учнів при вивченні квіткових рослин рекомендується проводити фенологічні спостереження. Збирання опалого листя, плодів, насіння, а також достатньо використовувати на уроках роботу з роздатковим матеріалом.

Під час вивчення розділу „Кімнатні рослини ” слід використовувати в класі або куточках живої природи таблички з назвами рослин.

Вчитель може змінити послідовність вивчення окремих розділів.

В 8-му класі учні засвоюють знання про будову тіла тварин, спосіб життя їх, про відмінні особливсті різних груп тварин.

Вивчення розділу починається, з того, що учням пояснюють, що тварина це теж частина живої природи, про взаємозалежність рослин і тварин. Спочатку розглядається будова тіла найпростіших тварин і закінчується ознайомленням з високоорганізованими тваринами. Таке подання навчального матеріалу дає змогу вчителеві показати деякі ознаки схожості та відмінності груп тварин, елементи їх класифікації. Під час вивчення природознавства учні дістають відомості про вирощування та догляд за свійськими тваринами, що може послужити вибором подальшої професії (особливо в сільській місцевості).

Учні продовжують знайомитися з Червоною книгою на прикладі представників тваринного світу, які занесені до неї.

В 9-му класі програма передбачає вивчення основних понять, що стосуються будови. Процесів життєдіяльності та розвитку організму людини, збереження і зміцнення здоров’я людини, запобігання різним захворюванням. Головна мета програми 9-го класу – навчити учнів як зберегти, зміцнити своє здоров’я та здоров’я оточуючих людей.

В оновленій програмі для 9-го класу змінена кількість годин вивчення основних розділів. В зміст програми внесені такі теми як значення зелених насаджень для здоров’я людини, необхідність чистого повітря. Тема „Харчування і травлення” доповнена попередженям таких захворювань травленевого каналу як гастріт і виразка шлунку. Обсяг розділу „Шкіра” збільшено за рахунок відомостей про правила користування природними факторами загартування.

Разом з вивченням тіла людини дітей ознайомлюють з елементами валеології, з основами здорового способу життя, а саме: як зберегти і зміцнити здоров’я, як правильно харчуватися, тренуватися, як правильно розподілити свій особистий час та виконувати режим дня.

Для кращого засвоєння навчального матеріалу проводяться практичні роботи, на яких учні отримують вміння надавати першу медичну допомогу при кровотечах, травмах, опіках, тепловому та сонячному ударах, обмороженні тощо. Рекомендується провести екскурсію в медичний пункт, який знаходиться в школі, для ознайомлення дітей з роботою медичного персоналу.

Для проведення уроків з природознавства необхідно мати відповідне обладнання і різноманітні наочні посібники. Під час викладу матеріалу вчитель демонструє натуральні об’єкти, проводить досліди, використовує муляжі, таблиці, малюнки, альбоми, колекції корисних копалин, чорних та кольорових металів, гербарії, а також вчитель повинен мати достатню кількість роздаткового матеріалу.

На уроках природознавства доцільно використовувати технічні засоби навчання для демонстрування діафільмів, кінофільмів, що підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу.

Уроки з природознавства обов’язково слід проводити в спеціально обладнаному кабінеті.