Похибка важільних передач

Похибка важільних передач є одною з систематичних складових похибки приладу, яку називають ще інструментальною похибкою. Вона обумовлена наявністю двох чинників: теоретичною (похибкою схеми) ∆ _s, що складається під час вибору схеми приладу на початковій стадії його конструювання; неточністю виготовлення елементів важільної передачі. Аналіз і розрахунок складової похибки для синусно – тангенціального важеля, що застосовується до конструкції пристосування.

Сферичний вимірювальний наконечник важеля забезпечує правильний крапковий контакт з деталями будь якої конфігурації, а плоский – зі сферичними наконечниками вимірювальної головки.

Похибку важільної передачі ∆ _s, мкм, визначаємо за формулою

, (7)

де l_в – довжина плеча важеля, мм, вибирається з конструктивного креслення пристрою;

φ – максимальний кут повороту важеля, рад.

Розрахунок максимального кута повороту важеля відносно вісі розраховуємо за формулою

, (8)

де δ – допуск на виготовлення деталі, мм.

Найбільша похибка виготовлення важеля виходить під час виготовлення довжини одного плеча за найбільшим граничним розміром l_в.нб і дожини іншого – за найменшим граничним розміром l_в.нм. Тоді похибку виготовлення важеля ∆ _в, мм, визначаємо за формулою

, (9)

де α _в – найбільше переміщення кінця важеля, мм;

l_в.нб, l_в.нм – довжини найбільшого і найменшого пліч важеля, мм, які визначаються за формулами

l_в.нб = l_в + es_в, (10)

l_в.нм = l_в + ei_в, (11)

l_в.нб = _________________

l_в.нм =__________________

де es_в, ei_в – відповідно верхній та нижній відхил пліч важеля.