Проходження практики з межах ВНЗ

3.4.1. Проведення занять (лабораторних, практичних і лекційних)

За дорученням кафедри у рамках дисциплін навчального плану передбачено підготовку проведення лабораторного чи практичного заняття, а також проведення семінару. Вивчення змісту методичних вказівок, аналіз мети, об’єкту та предмету вивчення, критеріїв оцінки знань, що наведені у методичних рекомендаціях; розробка партитури заняття (змісту елементів робіт з урахуванням часу заняття у хвилинах).

Планується відвідування лекцій провідних професорів і доцентів ВНЗ з метою аналізу методики викладання будь-якої дисципліни у лекційній формі.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

Звіт оформлюється в порядку, що встановлений інструктивними документами МОН України, у відповідності з вимогами державних стандартів України. Структура і правила оформлення ДСТУ 3008-95, міждержавного стандарту ГОСТ 2.105-95, Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) і Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).

Звіт виконується на одній стороні аркуша друкарського паперу формату А4 (297x210 мм) українською мовою із застосуванням ПЕОМ через півтора інтервали шрифтом Times New Roman з полями: верхнє та нижнє не менш 20 мм, ліве поле – 2, 5 мм, праве - 1, 5 мм. Допускається оформлення звіту у рукописі.

Під час оформлення роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності, чіткості зображення впродовж усього документу.

Помилки, описки та графічні неточності допускається ниправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і написанням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом, або від руки. Виправлення повинні бути виконані пастою або чорнилом чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій і фірм у роботі наводять мовою оригіналу. Скорочення слів і словосполучень виконують відповідно до чинних стандартів з бібліотечної і видавничої справи (ГОСТ 7.11088, ГОСТ 7.12-77).

Структурні елементи " Реферат", " Зміст", " Перелік умовних позначень", " Вступ", " Висновки", " Рекомендації", " Перелік посилань" не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні.мати порядкову нумерацію в межах викладеної суті роботи і позначатися цифрами без крапки. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усьоготексту і дорівнювати 1, 25 пт.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньомукуті без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, номер сторінки на титульному аркуші не проставліють Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.

Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання. Якшо ілюстрація створена не автором роботи, необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права. Ілюстрація позначається словом " Рисунок_______" і порядковим номером в межах розділу.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією, наприклад: " Рисунок 1.1. Деталі приводу". За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (текст під рисунком).

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи. Нумерацію таблиць подати відповідне до п.7.6.4 - 7.6.5 ДСТУ 3008-95. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її заголовок і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її заголовок або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово " Таблиця _ " вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: " Продовження таблиці " з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Формули записуються з використанням Microsoft Equation. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в' межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння слід зазначати у круглих дужках на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід приводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом " де" без двокрапки. Розмірність значень символів наводяться в системі СІ.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак " х". Формули, що йдуть одна за.одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

У список літератури вносять всі використані джерела: підручники, навчальні посібники, довідники, монографії, періодичні видання (журнали, газети), наукові праці відповідних організацій, стандарти, каталоги, нормативно-технічні документи, авторські свідоцтва, патенти та ін. Всі джерела нумерують наскрізною нумерацією арабськими цифрами в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті або в алфавітному порядку. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають тим порядковим номером, яким воно записано у списку літератури. Список використаних джерел оформляється (див. Додаток В) згідно з вимогами ВАК України (Наказ ВАК України,.№ 63 від 26 січня 2008 р).

Посилання на запозичені джерела оформлюють відповідно у квадратних дужках. Посилатися слід на документ в цілому або на його розділи і додатки. Посилання містить номер джерела, взятий із списку літератури, номер тому (якщо він є) і в необхідних випадках, номер сторінки, наприклад: [18. т 1, с.75], або [21, с.97], або [27]. При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, наприклад: ГОСТ 2.105-95.

Якщо виконавець посилається на вже отримані в своїй роботі вихідні або розрахункові дані, що згадувалися раніше, то посилання в круглих дужках містить скорочене слово " дивись", номер сторінки, рисунку тощо, наприклад: (див. с.75), (див. табл. 12), (див. рис.5).;

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в алфавітному порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч - їх детальну розшифровку.

Додатки слід оформляти як продовження роботи на наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі літерами з першої великої симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком повинно бути надруковано слово " Додаток ___" і велика літера, що позначає додаток.

Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку. Джерела, які цитуються тільки у додатках, повинні подаватися незалежно від тих. які цитуються в основній частині роботи, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Беляев В. В. Охрана труда на предприятиях мясной и молочной промышленности. - М: Лег. и пищ. пром-сть, 1982. – 288 с.

2. Горбатов В.М., Лагоша И.А. Справочник по оборудованию предприятий мясной промышленности: в 2-х т. – Пищ. пром-сть, 1965. – 230 с.

3. Оборудование предприятий мясной промышленности: Справ. – М.: Пищ. пром-сть, 1978. – 410 с.

4. Организация, планирование производства и управление на предприятиях мясной и молочной промышленности/ Под ред. Б.Н. Стерлигова. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1981. – 310 с.

5. Палеев А.И. Технологическое оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищ. пром-сть, 1971. – 420 с.

6. Рогов И.А. и др. Технология мяса и мясопродуктов. – М.: Пищ. пром-сть, 1968. – 323 с.

7. ВНТП-АПК-23.06. Підприємства по забою худоби, птиці, кролів і переробці продуктів забою.

8. Донченко Л.В., Надыкта В.Д.Безопасность пищевых продуктов – М.: ДеЛи, 2005.-538с.

9. Позняковский В.М. Гигиенические основы питания, безопасность и зкспертиза продовольственных товаров: Учебник. - 2-е изд. испр. и доп, - Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1999.— 448 с.

10. ДСТУ ІSО 22000: 2007 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга – Київ: Держспоживстандарт України. - 2007. - 30 с.

11. ДСТУ П 4518: 2006 Продукти харчові. Споживче маркування. - Київ Держспоживстандарт України. - 2007. - 38 с.

12. Наказ МОЗ № 329 від 02.06.2004 про затвердження рекомендацій «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки».

13. Смоляр В.І. Харчова експертиза. - К.: Здоров'я, 2005. - 460 с.

14. Безопасность пищевых продуктов и глобализация торговли пищевыми продуктами. - Женева: ВООЗ, 1998. - 23 с.

15. Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. - К.: Здоров'я, 2000. - 332 с.

16. Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів. - К.: урожай, 1993.- 192 с.

17. Штабский Б.М. и др. Гигиеническая експертиза пищевых продуктов. - К.: Здоров’я, 1989. - 152 с.

18. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Уч. пособие. - Изд. 5-е. -М.: Академия, 1998. - 288 с.

19. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Уч. пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

.

Приклади оформлення
бібліографічного опису у списку використаних джерел