Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поклейка шпалер






Підготовка поверхні. Якщо стіни або стелі обклеюються шпалерами в перший раз, то поверхня, на яку вони будуть клеїтися, необхідно попередньо обробити. Після обробки стіни повинні стати рівними, сухими і чистими. Фарбу з поверхні бажано видалити повністю, якщо немає такої можливості, то хоча б відвалюються шматки, нерівності - вирівняти. Потім нанести на поверхню стіни шар грунтовки.

Шпалери не можна наклеювати на вологі стіни і стелі. Новоселам можна почекати, поки стіни і стелі просохнуть (орієнтовний час 6 тижнів). Якщо ж стіни залишаються вологими, то допоможе проведення грунтування поверхні розчином шпалерного клею, розведеного для грунтовки згідно інструкції виробника. Підготовка шпалер. На даний момент практичні всі види шпалер виконуються без кромок, тому відпадає необхідність їх обрізання. Зверніть увагу на спеціальні символи, що є на кожній упаковці.

Підготовка рулонів полягає в нарізуванні їх на смуги, що відповідають висоті стін або довжині стелі в приміщенні. Якщо необхідна стикування малюнка, то потрібно передбачити припуски. Шпалери розрізають на полотна, довжина яких повинна складати величину трохи більшу висоти обклеюваної поверхні. Припуск зазвичай роблять в 10 см, такої довжини буде достатньо, навіть якщо в якомусь місці підлогу біля стіни буде трохи нерівним. Крім того, рідко можна зустріти кімнату, висота якої однакова по всіх кутках, а стеля абсолютно рівний. Полотнище зручніше розрізати гострим ножем по лінійці, це займе менше часу, а край шпалер буде більш рівним, ніж при розрізанні ножицями. Після нарізки полотнищ, потрібних для наклейки на стіни, із залишків рулону можна вирізати шматки потрібних розмірів для обклеювання інших, менших за довжиною ділянок.

Обклеювання стін шпалерами. Нарізані полотнища (не більше 10) накладають одне на інше малюнком вниз, таким чином, щоб накладається зверху полотнище було зрушено по відношенню до нижнього на 10-20 мм. Обмеження в 10 полотнищ існує, через можливість забруднити краю полотнищ при намазуванні клею. При нанесенні клею потрібно виключити його попадання на лицьову сторону шпалер. Для цього, на нижню частину полотна підкладають макулатуру, а стопку просувають поздовжньою стороною до самого краю столу. Для гарного прикріплення шпалер до поверхні стіни необхідно приготувати клей (відповідно з інструкцією його виробника), рівномірно нанести на смугу і дати їй просочитися. Клей наносять щіткою або валиком, рівномірно розподіляючи його по поверхні, причому роблять це так: спочатку наносять смугу клею посередині, потім просуваються до кінців полотнища, наносячи клей від середини до країв. На краях полотнищ необхідно промащувати клеєм особливо ретельно. Змазане полотнище потрібно скласти намазала поверхнею всередину, укласти на підготовлену на підлозі поверхню і залишити для просочення клеєм. Чим більше товщина шпалер, тим на більший час їх треба залишати для просочення. Час насичення клеєм для паперових шпалер (одно-і двошарових) становить приблизно 5-7 хвилин, для інших типів шпалер на паперовій основі (у тому числі з полімерним покриттям) - 8-10 хвилин. Шпалери на тканинній і нетканій засадах і скловолокнисті шпалери наклеювати дуже легко: клей потрібно наносити прямо на стіну, а не на полотно. Смуги при цьому просочувати не потрібно, вони накладаються в сухому вигляді. Існують шпалери взагалі не потребують просочення, наприклад флізелінові. Для таких шпалер клей наноситься безпосередньо на стіну. Не варто забувати, що тонкі паперові шпалери швидко вбирають клей і стають неміцними, їх можна легко порвати при наклеюванні. Вінілові шпалери і шовкографія повинні добре просочитися клеєм, вони бояться перегинів, які можуть пошкодити верхній декоративний шар.

В ідеалі температура в кімнаті при обклеюванні повинна бути не нижче 10 ° С і не вище 23 ° С, відносна вологість повітря - не більше 70%. Наклеюють полотнища двома методами: внахлест, з перекриванням кромки сусіднього полотнища або встик, з'єднуючи краю сусідніх полотнищ без зазорів. Для наклеювання другим методом потрібні ретельна підготовка шпалер і попередня розмітка за допомогою схилу вертикальних ліній на стіні. Наклеювати шпалери починають з боку стіни з вікнами. Перед наклейкою першого полотна, обов'язково потрібно, використовуючи схил, відбити вертикальну лінію. І потім по цій лінії наклеюють перше полотнище. Кожне наступне наклеюється полотнище також бажано перевіряти за допомогою схилу.

Обклеювання шпалерами зручніше виконувати вдвох. Один акуратно бере складене, промазані клеєм, полотнище обома руками. Стоячи на драбині, він розгортає його і прикладає верхній край до стіни. Інший учасник роботи, що стоїть на підлозі, підтримує нижній край полотнища і допомагає поєднати кромку з вертикальною лінією, відбитою на стіні. Після цього полотнище злегка притискують до основи чистою ганчіркою, а потім щіткою - виганяють бульбашки повітря рухами зверху вниз і від осі до країв. При виступання клею на краях полотнищ, його потрібно негайно видалити чистою ганчіркою. За що виступив зі шва клею не можна проводити щіткою, інакше можна забруднити шпалери. У кутах приміщення наклейку шпалер слід виробляти наступним чином: полотнище розрізається на дві частини, таким чином, щоб перша частина закривала стіну до кута, захоплюючи і кут на кілька сантиметрів. Друга частина полотнища наклеюється встик до першого на іншій стороні кута. Особливу увагу необхідно приділити стиках і місцях де склеювання пішло внахлест. Ці місця необхідно додатково прокатати валиком або притиснути до основи чистою ганчіркою, щоб вони добре прилягли до обклеюваної поверхні.

Для обклеювання полотен над вікном і дверними прорізами можна використати шматки, що залишилися при розкрої, при необхідності підбираючи сумісність малюнка з полотнищами, що знаходяться вздовж вікон і дверних прорізів. Необхідно нагадати ще про один нюанс, що виникає при обклеюванні - це наклеювання шпалер у настановних місцях розеток і вимикачів. Для вирішення даного питання, необхідно на час проведення робіт, відключити напругу, потім зняти лицьові кришки, що закривають нутрощі вимикачів і розеток. Після цього настановні місця повністю наклеюються шпалерами, і, коли вони підсохнуть, їх акуратно обрізають за розміром настановних місць розеток або вимикачів. Потім необхідно встановити лицьові частини і можна буде подати напругу. Пузирів після висихання шпалер не повинно виникати, але якщо вони все-таки з'явилися, з ними можна справитися за допомогою звичайного медичного шприца, з шпалерним клеєм всередині. Необхідно проколоти міхур, і ввести клей під шпалери, після чого їх потрібно розгладити.

 

2.5. Обґрунтування розробленого календарного плану

Календарний план (КП) будівництва об’єкту розробляється для визначення послідовності і термінів виконання загально-будівельних, спеціальних і монтажних робіт, що виконують при зведенні будівель. Ці строки встановлюють відповідно раціональній ув’язці термінів виконання окремих процесів, врахування складу і кількості основних ресурсів, в першу чергу робочих бригад і ведучих механізмів, а також специфічних умов регіону будівництва і цілого ряду факторів, які суттєво впливають на нього.

За допомогою КП розраховують в часі необхідність в робочих (за професіями) і матеріально-технічних ресурсах, а також терміни постачання всіх видів обладнання. Ці розрахунки можна виконувати як на окремий об’єкт в цілому, так і на окремі періоди будівництва. На основі КП здійснюють контроль за виконанням робіт і координують їх між виконаннями. Терміни робіт, розраховані в КП, використовують в якості відправних, а більш ретельно в планових документах, наприклад в тижнево-добових графіках і змінних завданнях.

Порядок розробки КП:

ü складають (в технологічній послідовності) перелік робіт;

ü у відповідності з ними по кожному виду робіт визначають їх об’єм;

ü вибирають методи виконання робіт і ведучі машини;

ü розраховують нормативну трудо- і машиноємність;

ü визначають склад бригад і ланок;

ü визначають технологічну послідовність виконання робіт;

ü встановлюють змінність робіт;

ü визначають тривалість окремих робіт і їх суміщення між собою, одночасно корегують кількість виконавців і змінність;

ü співставляють розрахункову тривалість з нормативною і вводять необхідні поправки;

ü на основі запропонованого КП розробляють графік необхідності ресурсів і їх постачання.

Вихідними даними для розробки КП в складі ПВР слід вважати:

§ нормативну тривалість будівництва або директивні завдання оговорені (ПОБ);

§ технологічні карти на будівельні, монтажні і спеціальні роботи;

§ робочий проект і кошториси;

§ дані про організації, що здійснюють будівництво, склад бригад, досягнута ними продуктивність праці, наявність механізмів, можливість отримання необхідних матеріалів і конструкцій.

 

Даний календарний план розроблений згідно технологічній послідовності виконання робіт в терміни визначені СНиПом 1.04.03-83* „Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений” для п’яти поверхового житлового будинку.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.