Іменем України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.03.2009 р. (суддя: Нарольський М.М.) позов задоволено частково: визнано недійсним договір №06-06/р про надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів від 27.09.2006 р., укладений сторонами. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42, 50 грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 р. (судді: Мартюк А.І., Лосєв А.М., Зубець Л.П.) апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 11.03.2009 р. повернуто позивачу без розгляду на підставі п 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування касаційної скарги, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

До початку судового засідання надійшла заява ЗАТ " Сонат" про відмову від касаційної скарги, підписана від імені ЗАТ " Сонат" Головою правління Сороколєтовою Н.М., яка касаційною інстанцією відхиляється, а викладена в ній відмова від касаційної скарги ЗАТ " Сонат" не приймається до уваги, з наступних підстав.

Касаційну скаргу підписав від імені ЗАТ " Сонат" Голова правління Чернов Я.М., який надав копії протоколів загальних зборів акціонерів, які підтверджують обрання Головою правління товариства Чернова Я.М. У касаційній скарзі останній просить скасувати ухвалу суду про повернення апеляційної скарги без розгляду з огляду на те, що апеляційний господарський суд не перевірив належним чином питання про те хто є керівником ЗАТ " Сонат" і має повноваження на здійснення без довіреності дій від імені ЗАТ " Сонат".

Щодо наданих Сороколєтовою Н.М. виписок з ЄДРПОУ, то вони не є належним доказом, який підтверджує наявність у Сороколєтової Н.М. повноважень діяти від імені ЗАТ " Сонат".

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.1116 ГПК України касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Враховуючи наведене вище, касаційна інстанція не приймає відмову ЗАТ " Сонат" від касаційної скарги, оскільки прийняття такої відмови суперечило б вимогам ч.5 ст.124 та п.п.1, 9 ч.3 ст.129 Конституції України. Прийняття такої відмови призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів акціонерів ЗАТ " Сонат", які обрали Чернова Я.М. головою правління товариства.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції з’ясував, що апеляційна скарга підписана Головою правління ЗАТ „Сонат” Черновим Я.М. На підтвердження повноважень Чернова Я.М. до апеляційної скарги додано витяг з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Сонат” №19/09/08 від 19.09.2008 р. та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.01.2008р., від 21.02.2008р., від 13.03.2008р., від 07.04.2008р., від 24.04.2008р., від 26.05.2008р., від 25.06.2008р., від 23.07.2008р., від 27.08.2008р.

Проте, згідно витягів з реєстру від 02.02.2009р. та від 03.03.2009 р. керівником підприємства є не Чернов Я.М., а Сорокалєтова Н.М. Відтак, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підписана особою без належних на те повноважень та повернув апеляційну скаргу позивача без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Проте, за таким висновком апеляційного господарського суду не можна погодитись, з наступних підстав.

Згідно ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Колегія суддів відзначає, що матеріали Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не можуть визнаватись документами, що посвідчують в суді повноваження керівника юридичної особи, з огляду на нижченаведене.

За змістом ст.ст. 47, 48 Закону України " Про господарські товариства" виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор). Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом.

Пунктом 7.11 Статуту позивача визначено повноваження правління, а також порядок обрання правління та його голови. Зокрема, статутом ЗАТ " Сонат" передбачено, що правління обирається загальними зборами строком на 5 років.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов’язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що дані реєстру, на які послався апеляційний суд, як на належний доказ підтвердження повноважень Сорокалєтової Н.М., не є тим актом органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що якщо у суду є сумніви щодо повноважень особи на підписання апеляційної скарги, суд повинен витребувати у особи, яка її подала, належні докази її повноважень, але не мав законних підстав для повернення апеляційної скарги.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення п1 ч.1 ст.97 ГПК України як підставу повернення апеляційної скарги.

Повернувши незаконно апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд, всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта на оскарження у здійсненні прав, передбачених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ " Сонат" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 р. у справі № 14/284 скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ